Тема 3. Маркетингові механізми стратегічного управління інноваційною діяльністю

1. Суть та механізм стратегічного управління

2. Поняття та види інноваційних стратегій

3. Типи стратегічної інноваційної поведінки

1. Суть та механізм стратегічного управління інноваціями

Основна увага в інноваційному менеджменті на­дається розробці стратегії інновацій і заходів, направлених на їх ре­алізацію. Вони становлять пріоритетні напрямки стратегії організації і визначають її подальший розвиток.

У широкому розумінні стратегічне управління на підприємстві має справу з процесом передбачення глобальних змін в економічній ситуації, пошуком і реалізацією великомасштабних рішень, що забезпечують його виживання і стійкий розвиток за рахунок виявлення майбутніх факторів успіху.

Стратегія нововведень (інноваційна політика) припускає об'єднання цілей технічної політики і політики капіталовкладень і спрямована на впровадження нових технологій і видів продукції. Вона передбачає вибір визначених об'єктів досліджень, за допомогою яких підприємство прагне сприяти в першу чергу систематичним пошукам нових технологічних можливостей. У цьому змісті стратегічне управління інноваціями орієнтується на досягнення майбутніх результатів безпосередньо через інноваційний процес (стадія досліджень, введення інновацій у виробниче використання, введення нового продукту в ринкове середовище).

Головна передумова інноваційної стратегії — в тому, що все існуюче старіє. Вся поточна продукція, технології, ринки і канали розподілу йдуть не вгору, а під уклон.

Головний стратегічний девіз діючого підприємства можна сформулювати як „більше і краще”. Девіз інноваційної стратегії — „нове та інше”.

Основи інноваційної стратегії — планова і систематична ліквідація відсталого, вмираючого, застарілого. Інноваційна організація не витрачає ні часу, ні ресурсів на захист вчорашнього дня. Тільки систематична ліквідація вчорашнього може звільнити ресурси, особливо найдефіцитніший з них — здібних людей — для роботи над новим.

Стратегічне управління інноваційною діяльністю націлене на прогнозування глобальних змін в еконо­мічній ситуації та пошук і реалізацію масштабних іннова­ційних проектів, які сприятимуть успіхові підприємства і забезпечуватимуть його ефективне функціонування і роз­виток у тривалій перспективі.

Стратегічна інноватика передбачає визначення основ­них напрямів науково-технічної і виробничої діяльності підприємства у сферах розроблення і впровадження нової продукції; вдосконалення і модифікацію продукції, яку виготовляє підприємство; зняття з виробництва застарілої продукції; залучення у виробничу діяльність нових ресур­сів і нових технологій, освоєння нових методів організації виробництва та праці тощо.

Стратегічне управління інноваціями орієнтоване на визначення і досягнення перспективних цілей (завоювання більшої частки ринку, забезпечення високих темпів стійкого економічного розвитку тощо) в умовах конкурентного середовища, що відображене в системі стратегічних планів: загальнокорпоративних, планів стратегічних господарських одиниць, на які поділено підприємство, планів функціональних сфер діяльності (маркетингової, інвестиційної, виробничої, інноваційної та ін.). Серед них важливе місце посідають плани інноваційної діяльності.

Планування інноваційної діяльності підприємства в межах загальної стратегії (рис. 6.1) охоплює такі етапи: аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку; аналіз внутрішнього середовища підприємства; визначення загальної стратегії підприємства; визначення інноваційних можливостей; формування стратегічних інноваційних цілей; розроблення концепції інноваційної стратегії; формування планів і програм інноваційної діяльності; розроблення і реалізація інноваційних проектів.

Отже, стратегічне управління інноваційною діяльністю забезпечує формування напрямів інноваційної діяльності, визначає стратегічні інноваційні цілі та інноваційну стратегію підприємства, спрямовану на реалізацію його загальних стратегічних завдань.