5.Особливості організації інформаційного моніторингу.

Термін «інформаційний моніторинг» було введено на початку 90-х років, під ним розумілася технологія безперервного інформаційного спостереження за об'єктом в інформаційному полі за обраними індикаторами і прогнозу розвитку об'єкта. У класичному розумінні моніторинг є система постійного спостереження, яка реєструє події в реальному часі. Додавання терміна «інформаційний» підкреслює, що для таких систем «входом» є не тільки показання приладів, але й інформація. На практиці стандартний процес пошуку необхідної інформації і перетворення її в необхідну звід знань відбувається в кілька етапів:

• формування пошукового запиту,

• перегляд численних результатів пошуку у вигляді окремих посилань,

• відбір і збереження відповідних документів, структуризація і формування звітів.

Якщо результат виявляється не задовільний, повертаються до «формування пошукового запиту» і переформулюють його так, щоб результати принесли відповідні плоди. Причому така рутинна циклічність з нульовим результатом - далеко не рідкість.

6.Автоматизовані системи інформаційного моніторинга.

Сьогодні існують автоматизовані системи інфораціонного моніторингу, проте не слід забувати про те, що автоматизовані системи - це IT-продукт, створений переважно "технарями", а для ефективної інформаційно-аналітичної роботи важливим фактором при оцінці ситуації є думка експерта, що вміє не тільки відфільтрувати інформацію та зробити певні висновки, але і бажано - дати рекомендації щодо стратегічного плану дій і конкретних кроків вибудовування системи взаємин - зв'язків з різними структурами, а іноді і з окремими людьми. У цьому випадку без "гуманітарія-практика", та ще з певним багажем особистого досвіду, хорошого ефекту досягти буде складно. Інформаційний моніторинг також є інструментом прогнозування ситуації, передбачення можливих сценаріїв розвитку діяльності компанії.Саме зараз за допомогою Інтернету з'явилася можливість досить простого способу отримання інформації. І досягає успіху сьогодні той, хто вміє витягувати інформацію, аналізувати і робити відповідні висновки. Отже, яку корисну інформацію можна отримати з Інтернету з метою корисності для саме аналітичного завдання:    

• Значущі події у світі, країні, регіоні, місті, районі.   

• Моніторинг основних тенденцій галузі.

• Урядові рішення по галузі дослідження.

• Поява й розвиток програм і проектів.

• Зміни в законодавстві всіх рівнів.          

• Кадрові перестановки.         

• Нові технології.        

• Поява професійних спільнот - некомерційних партнерств, спільнот в мережі Інтернету.          

• Професійні виставки, конференції, заходи.    

• Ключові фігури та фігури впливу.    

• Аналіз конкурентного середовища.

7.Структура аналітичних документів.

Виходячи з потреб цільової групи, для якої готується Аналітичний документ, та враховуючи досвід складання подібних документів, пропонується наступна структура Аналітичного документа:

1. Анотація. Визначаються мета і підстави складання Аналітичного документа, джерела інформації та цільова аудиторія.

2. Коментарі. У цьому розділі Аналітичного документа пропонується у логічній послідовності охарактеризувати основні тенденції та зміни, що трапилися за період, який аналізується, в цілому в галузі міжнародних відносин та у її інституційних секторах. Надаються коментарі до таблиць, що наводяться у наступному розділі, графіки, здійснюється характеристика змін, що відбулися.

3. Таблиці. Пропонується навести таблиці та графіки тенденцій (динаміки) змін основних політичних, економічних, соціальних агрегатів по кожному інституційному сектору.

4. Методологічні підходи. Пропонується навести основні методологічні підходи, що були покладені в основу складання документу.