II. Основна частина _____хв

1

2

3

4

Вимірювання відстаней за допомогою бусолі та далекомірної рейки, засічкою з короткою базою і далекомірами.

При ТГПр по карті (аерознімку) координати точок, які прив'язуються визначають за допомогою топоприв'язчика (автономної апаратури топопряв'язки) або приладів відносно контурних точок карти (аерознімка). При цьому в якості початкових точок використовуються контурні точки і місцеві предмети, які надійно впізнаються на місцевості і координати яких отримані по спеціальній карті з впечатаними координатами, по карті масштабу 1:50000 і 1:100000 або по аерознімку з координатною сіткою.

Дирекцій ні кути орієнтирних напрямків в цьому випадку визначають:

• гіроскопічним методом;

• із астрономічних спостережень;

• за допомогою магнітної стрілки бусолі;

• передачею дирекційного кута одночасним відмічанням по небесному світилу, з допомогою ГКУ топоприв'язчика (командирської машини) або кутовим ходом;

• по контурних точках карти (аерознімка).

1

2

3

4

Абсолютні висоти точок, які прив'язуються в обох випадках визначають на рівнинній та горбистій місцевості, як правило, по карті, а гірській місцевості - з допомогою приладів відносно пунктів геодезичної мережі або від контурних точок, висоти яких визначені надійно.

При ТГПр елементів бойового порядку силами груп самоприв'язки для вимірювання кутів використовують бусоль ПАБ-2, розвідувальний теодоліт РТ і далекоміри; відстані вимірюють далекоміром, бусоллю і розвідувальними теодолітами з використанням короткої бази, а також мірним шнуром. Куги і відстані, як правило, вимірюють два рази і визначають як середнє арифметичне із результатів цих вимірювань. Обробку результатів вимірювань, які виконувались при ТГПр по карті (аерознімку), проводять графічним (на карті, аерознімку, ПУВ), аналітичним (з допомогою НИХ, СТМ, логарифмічної лінійки, по таблицях логарифмів) або змішаними методами. При ТГПр на геодезичній основі обробка результатів проводиться тільки аналітичним методом.

•

1

2

3

4

Порядок обробки результатів вимірювань різними методами буде розглянутий нами при розгляді способів ТГПр.

При виконанні ТГПр по карті з допомогою приладів в залежності від умов місцевості і наявності контурних точок можуть застосовуватися такі способи визначення координат:

1. Полярний спосіб;

2. Хід в 2-3 сторони;

3. Засічки: - за зворотніми дирекційними кутами;

- за виміряними відстанями;

- за виміряними кутами (спосіб Болотова).

Розглянемо кожний із цих способів більш детально.

Полярний спосіб.

Застосовують, коли відомі або можна визначити по карті координати однієї контурної точки (місцевого предмета) і цю контурну точку видно із точки, яка прив'язується. Послідовність роботи:

1. Визначають координати контурної точки (Х_КТ,Y_КТ).

Засвоюють навчальний матеріал. Роблять помітки у своїх конспектах.

Послідовність роботи

студенти записують у свої

1

9

3

4

2. Визначають дирекційний кут (α_КТ) на контурну точку і змінюють його на 30-00, тобто вираховують

α^’_КТ= α_КТ ± 30-00

3. Вимірюють відстань до контурної точки (Д_КТ) за допомогою бусолі і 2-метрової рейки, мірного шнура або по короткій базі.

4. 4. Розраховують прирости координат ∆х і ∆у з допомогою

НИХ, або за формулами:

∆x=Д_КТ ∙ sin(15-00 – R),

∆y=Д_КТ ∙ sin R

де значення аргумента і знак приросту координат визначається у відповідності з таблицею:

конспекти.

1

9

3

4

5. Вираховують координати точки, яка прив'язується:

Х_ВП = Х_КТ + (±∆Х),

Y_ВП = Y_КТ + (±∆Y)

6. 6. Наносять точку на карту і визначають її висоту.

Перш ніж дати студентам приклад для рішення груповим методом, необхідно коротко пояснити будову та порядок роботи з номограмою інструментального ходу НИХ.

1

2

3

4

Використовуючи макет бусолі для імітації польових вимірювань, дати студентам для вирішення груповим методом приклад на прив'язку полярним способом.

Приклад 1. Група самоприв'язки, яку очолює командир вогневого взводу отримала задачу вибрати та здійснити ТГПр ВП 1 батр. в районі 2,5 км східніше Алешки (4366). 3 місця,

вибраного для основної гармати КВ визначив α_КТ =53-15 і з

допомогою 2-метрової рейки виміряв відстань Д_КТ=185 м до тригопункта з відм. 144,3 (4368). Визначити координати та висоту ВП 1 батр.

Відповідь:

Х_КТ=43485 α^’_КТ=23-75 ∆X= -147 м

Y_КТ=68680 Д_КТ=185 м ∆Y=+113 м

Х_ВП=43338 h_ВП=145 м

Y_ВП=68793

Відповідь: Доцільно вирішити даний приклад двічі: перший раз за допомогою НИХ, а другий раз з допомогою використання таблиць синусів кутів за формулами.

Студенти на макеті бусолі визначають кут та відстань, записують умову прикладу в свої зошити і розв'язують його. По виклику викладача доповідають результати.

1

2

3

4

і

Слід також відмітити, що даний приклад може бути вирішений графічно.

Далі викладач нагадує студентам, що одним із способів вимірювання відстаней є визначення відстаней по короткій базі.

Відстані з використанням короткої бази визначають шляхом вимірювання паралактичного кута теодолітом РТ або бусоллю ПАБ.

Коротка база розміщується під прямим кутом до вимірюваної лінії і повинна бути не меншою, ніж 1/20 вимірюваної відстані, а якщо вимірюється відстань між пунктами спряженого спостереження, то не менше 1/10.

Довжина короткої бази вимірюється мірним шнуром і береться кратною 10 м.

Паралактичний кут γ вимірюється двічі.

Відстань визначають за допомогою таблиці для визначення відстаней по короткій базі або вираховують за формулою:

*

1

2

3

4

Приклад 2. 3 КСП батареї вправо побудована коротка база довжиною 40 м з метою виміряти відстань до мосту.

3 правого кінця бази виміряний горизонтальний кут між напрямками на КСП та міст, який дорівнює 13-96.

Визначити відстань до мосту.

Відповідь: 91,5 *4=366 γ=1-04.

Викладач відмічає, що, використовуючи знайдену відстань і виміряний з КСП дирекційний кут, знову ж таки можна знайти координати і висоту КСП.

Хід в 2-3 сторони.

Застосовують в тих випадках, коли відомі або можна визначити по карті координати однієї контурної точки (місцевого предмета), але її не видно від точки, яка прив'язується.

Вирішують приклад, по виклику викладача

доповідають результат.

•

1

2

3

4

Послідовність роботи:

1. Визначають координати контурної точки (х_кт,у_кт).

2. Встановлюють ПАБ на проміжній точці №1 і визначають дирекційні кути і відстані до контурної точки і проміжної точки №2 (відстані повинні бути не менші 100 м), тобто знаходять α_КТ, Д_КТ, α₂, Д₂. При необхідності кути змінюють на 30-00, пам'ятаючи, що хід повинен йти від точки з відомими координатами.

3. Переносять ПАБ на точку №2, орієнтують по точці №1 і визначають α_КСП, Д_КСП.

4. Розраховують прирости координат для кожного коліна ходу (як і при полярному способові), тобто знаходять

∆X_1, ∆Y_1, ∆X_2, ∆Y_2, ∆X_3, ∆Y₃

5. Знаходять сумарний приріст координат:

∆X=∆X₁+∆X₂+∆X₃

∆Y=∆Y₁+∆Y₂+∆Y₃

6. Вираховують координати точки, яка прив'язується:

X_КСП =X_KT + (±∆Х),

Y_КСП =Y_KT + (±∆Y).

Студенти записують послідовність роботи у своїх конспектах .

1

2

3

4

7. Наносять точку на карту і визначають її висоту.

3 використанням макету бусолі дати студентам приклад для. вирішення його груповим методом.

Приклад 3. Виходячи з умов місцевості командир взводу вирішив прив'язку ВП 2 батр. здійснити способом ходу в 2 сторони від Т-подібного перехрестя покращених доріг (668). В результаті проведення польових вимірювань з проміжної точки ним отримані наступні дані:

α_КТ=49-49, Д_КТ=280 м, α_ВП=9-88, Д_ВП=135 м.

Визначити координати та висоту ВП 2 батр.

Відповідь:

Х_КТ=46880 Y_КТ=68805 α^’_КТ=19-49

Д_КТ=280 м α_ВП=9-88 Д_ВП=135 м ∆X₁= -127

∆Y₁=+250 м ∆X₂=+69 м ∆Y₂=+116 м ∆X= -58 м

∆Y=+366 м Х_ВП=46822 Y_ВП=69171 h_ВП=148 м.

Підводячи підсумок, викладач відмічає, що хід в 2-3 сторони - це фактично той же полярний спосіб, але застосований 2 або 3 рази.

На макеті ПАБ визначають кути і відстані, записують умову прикладу в свої зошити і розв'язують його. По виклику викладача

доповідають результати.

«

1

2

3

4

Засічки:

І. За зворотними дирекційними кутами.

Необхідно, щоб з точки, яка прив'язується, було видно не менше трьох контурних точок (місцевих предметів), які розташовані якомога ближче до даної точки і напрямки на них складають між собою кути не менші 5-00.

Послідовність роботи:

1. На точці, яка прив'язується, встановлюють ПАБ, орієнтують її і визначають дирекційні кути на вибрані точки.

2. Змінюють кожен із кутів на 30-00, тобто визначають α^’₁, α^’_2, α^’_3.

•

1

2

3

4

3. Відкладають ці кути із початкових точок і на перетині цих напрямків отримують положення точки, яка прив'язується.

Засічка вважається виконаною правильно, якщо найбільша сторона трикутника погрішностей не перевищує 3 мм. Координати і висоту точки, яка прив'язується визначають по центрові трикутника.

Приклад 4. КВУ 1 батр. вирішив ТГПр КСП здійснити засічкою за зворотними дирекційними кутами. Для цього він вибрав наступні контурні точки (місцеві предмети): 1-труба молокозаводу (4969), 2-перехрестя доріг (4970,2), 3-тригопнкт з відм. 169,8 (4971). 3 допомогою ПАБ він визначив дирекційні кути на ці точки: α₁ =51-65, α₂=58-79, α₃=7-67. визначити

координати та висоту КСП.

Відповідь: α^’₁=21-65, α^’₁=28-79, α^’₁=37-67,

Х_КСП=48585 Y_КСП=70840 h_КСП=158 м.

II. За виміряними відстанями

Застосовують тоді, коли можна виміряти відстань до трьох контурних точок (місцевих предметів), положення яких на карті відоме і напрямки на них складають між собою кути не менші 5-00.

На макеті ПАБ визначають кути на вибрані точки і розв'язують приклад. По виклику викладача

доповідають результати.

•

1

2

3

4

Послідовність роботи:

1. 3 точки, яка прив'язується вимірюють далекоміром чи іншим способом відстань до трьох вибраних точок.

2. На карті з даних точок викреслюють з допомогою циркуля дуги, які відповідають виміряним відстаням. Перетин дуг, дає положення точки, яка прив'язується. У випадку отримання трикутника погрішностей (найбільша сторона не перевищує 3 мм) за положення точки, яка прив'язується приймають центр трикутника і визначають його координати і висоту.

Приклад 5. Виходячи з умов, що склалися, КВУ 3 батр. вирішив ТГПр КСП здійснити засічкою за виміряними

Записують у конспекти послідовність роботи.

Вирішують приклад і по виклику викладача

1

2

3

4

відстанями. В якості початкових точок він вибрав наступні місцеві предмети: 1-тригопункт з відм. 145,2 (4479), 2 - церква (4281), 3 - тригопункт з відм. 147,7 (4081). 3 допомогою ДАК були виміряні відстані до цих точок: Д₁=3080м, Д₂=2865м, Дз=2815м.

Визначити координати і висоту КСП 3 батр.

Відповідь: Х_КСП = 41445, Y_КСП = 78980 h_КСП = 144 м.

III. За виміряними кутами (спосіб Болотова).

ТГПр цим способом може бути виконана навіть неорієнтованим приладом. Необхідно вибрати на місцевості три контурних точки, положення яких на карті відоме і кути між напрямками на них не менші 5-00.

доповідають результати

1

2

3

4

Послідовність роботи:

1. За допомогою приладу вимірюють горизонтальні кути між вибраними точками (а, (3).

2. На листі кальки рисують положення точки, яка прив'язується і з неї проводять пряму лінію, відносно якої послідовно будуть відкладені кути (а, Р). Підписують побудовані напрямки.

3. Накладують кальку на карту, і, повертаючи її, добиваються співпадання побудованих напрямків з відповідними точками карти.

4. Наколюють вершину кутів на карту і визначають координати і висоту точки, яка прив'язується.

Таким чином основні способи ТГПр по карті за допомогою приладів розглянуті.

При наявності часу викладач може запропонувати студентам для самостійного рішення один або декілька із наступних прикладів.

Приклад 6. Група самоприв'язки 1 батареї, яку очолює КВВ, отримала задачу вибрати і прив'язати ВП в районі 500 м на північний схід Марковиці (4572). 3 місця, вибраного для 3-ї

Засвоюють і записують в свої зошити послідовність роботи.

Вирішують самостійно приклади, доповідають результати.

1

2

3

4

гармати визначений кут на тригопункт з відм. 152,5 (4572) рівний 36-03 і за допомогою ПАБ і 2-метрової рейки виміряна відстань до нього рівна 320 м. Визначити координати ВП та її висоту.

Відповідь: Х_КТ=45135, Y_КТ=72790

Х_ВП=45393, Y_ВП=72978 h_ВП=148 м

∆X=+258 м ∆Y=+188 м.

Приклад 7. 3 точки стояння ПАБ на СП визначений дирекційний кут α_КТ = 58 - 08 на заводську трубу (4181). Вліво від СП побудована коротка база (в=60 м) і визначений дирекційний кут на трубу з її лівого кінця α_Л =59-14. Визначити координати і висоту СП.

Відповідь: Х_КТ=41955, Y_КТ=81720, Д_КТ=538 м.

Х_СП=41428, Y_СП=81827, h_СП=149 м.

∆X=-527 м ∆Y=+107 м. γ=1-06

Приклад 8. 3 ВП, розташованої на північний захід Летово (4072) визначені дирекційні кути на такі контурні точки:

1-вітряк (4069), α₁ =41-71

2-відм (4269), α₂ =47-99

1

2

3

4

3. Призначення і склад груп самоприв'язки артилерійських підрозділів при попередній підготовці району бойових дій та при розгортанні артилерійських

3 - заводська труба (4470), α₃= 54 - 05.

Визначити координати і висоту ВП.

Відповідь: α^’₁=11-71, α^’₂=17-99, α^’₃=24-05.

Х_ВП=41640, Y_ВП=72080, h_ВП=147 м.

Таким чином, при розгляді другого навчального питання були вивчені види, основні способи ТГПр по карті з допомогою приладів та практично відпрацьовані питання ТГПр тим чи іншим способом.

Для проведення ТГПр ВП і СП в батареях створюються групи самоприв'язки. Розглянемо їх склад. Група самоприв'язки ВП очолюється, як правило, командиром 2-го вогневого взводу; вона включає двох солдатів із складу гарматних обслуг.

Група самоприв'язки СП очолюється командиром взводу управління або командиром відділення розвідки; вона включає двох солдатів із складу відділення розвідки батареї. Розглянемо порядок роботи груп самоприв'язки. При завчасній підготовці району розгортання артилерійського підрозділу

З'ясовують навчальний матеріал. Основні положення записують у

конспекти.

•

1

2

3

4

(артилерійських розвідувальних) підрозділів у непідготовленому районі з маршу. Контроль топогеодезичних робіт.

Оформлення результатів топогеодезичної прив'язки.

стояння бусолі (далекоміра) на СП закріплюються на місцевості колом діаметром 5-8 см і довжиною 40-50 см так, щоб його верхній зріз виступав над поверхнею землі на 10-15 см, Кіл на ВП обкопують канавкою у вигляді кола (трикутника) діаметром (стороною) 1 м. Польові вимірювання та розрахунки ведуть так, як було розглянуто у 2-му питанні. Результати топогеодечної прив'язки ВП/СП/ оформляють у вигляді карток топогеодечної прив'язки ВП і СП (викладач, використовуючи стенд, де зображені картки ТГПр, коротко пояснює порядок їх оформлення).

Якщо ж підрозділ розгортається в бойовий порядок в непідготовленому районі з маршу, то на ВП закріплюється тільки точка стояння бусолі СОБ. Картки прив'язки ВП і СП не складаються, а результати прив'язки відбиваються на робочих картах СОБ (КВУ) і негайно доповідаються командирові батареї.

ТГПр елементів бойового порядку обов'язково повинна виконуватись з контролем. Контроль ТГПр полягає у повторному визначенні координат точок, які прив'язуються, їх

«

1

2

3

4

висот та дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням інших вихідних даних, приладів чи способів робіт. Отримані в результаті контрольних вимірювань та розрахунків дані порівнюють із одержаними раніше і визначають розходження між ними.

Розходження в координатах ВП/СП/ при ТГПр по карті з допомогою приладів (бусолі, далекоміра) не повинно перевищувати 1 мм в масштабі карти, тобто 50 м при прив'язці по карті масштабу 1:50000 і 100 м - по карті масштабу 1:100000. При контролі орієнтування з допомогою магнітної стрілки тієї ж бусолі розходження не повинно перевищувати

0-04.

При допустимих розходженнях за кінцеві значення величин, які відшукуються, приймають їх середні арифметичні значення. Якщо ж контроль здійснювати з використанням більш точних способів і вихідних даних, то за кінцеве значення приймають результат, отриманий при контролі.

Якщо розходження між даними прив'язки і контролю більше допустимих, то спочатку перевіряють розрахунки, а

1

2

3

4

потім польові вимірювання. Якщо помилка виявлена не буде, то ТГПр проводиться повторно, але при цьому використовуються інші вихідні дані, або застосовуються інші способи робіт.

При обмеженому часі може проводитись приблизний контроль прив'язки, результати якого дозволяють пересвідчитись, що в величинах, які контролюються, нема грубих помилок. Таким чином, в цьому питанні ми розглянули призначення і склад груп самоприв'язки, порядок їх дій при завчасній підготовці району бойових дій та при розгортанні підрозділів з маршу. Розглянуто також порядок проведення контролю ТГПр та оформлення результатів.