Морфемний аналіз слова

Схема морфемного аналізу:

1. Аналізоване слово.

2. Частина мови.

3. Визначити флексію, вказати її граматичне значення.

4. Визначити основу слова.

5. Охарактеризувати основу: суцільна — перервана, вільна — зв'язана, проста — складна, подільна — неподільна.

6. Визначити корінь слова, дібравши 2-3 однокореневих слова, вказати на наявні чи можливі варіанти кореня.

7. Визначити префікс (словотворчий, формотворчий).

8. Визначити суфікс (словотворчий, формотворчий); постфікс, інтерфікс, якщо наявні.

9. Вказати морфонологічні зміни в основі: в корені, префіксі, суфіксі, флексії і на межах морфем (за наявності).

10 . Вказати історичні зміни: спрощення, перерозклад, ускладнення тощо (за наявності).

11.Графічне позначення морфемного складу слова

-64-

Словотвірний аналіз похідного слова

Мета словотвірного аналізу — встановити, від чого і за допомогою чого утворилося похідне слово, яким способом. У процесі словотвірного аналізу простежуються словотвірні зв'язки слова і процеси словотворення в кожній частині мови. Завдання словотвірного аналізу охоплюють добір твірного слова, виділення твірної основи і словотворчого засобу та з'ясування спосо­бу словотворення.

Виконати словотвірний аналіз — означає з'ясувати, чим мотивоване дане позначення якогось явища дійсності, чому це явище так названо з погляду сучасної мови.

Центральним поняттям словотвірної системи є поняття словотвірної мотивованості або похідності, при якій значення і звучання одного слова (мотивованого, вторинного, вивідного, похідного) зумовлене значенням і звучанням іншого спільнокореневого слова (мотивуючого, первинного, вихідного, базового, твірного), наприклад:

вчитель <- вчити ('той, хто вчить'),

бібліотекар <- бібліотека ('той, хто працює в бібліотеці').

При словотвірному аналізі важливо правильно з'ясувати, яке з двох бли-зькоспоріднених слів є первинним, мотивуючим, а яке — вторинним, моти­вованим у певний період життя мови. При однаковій формальній структурі твірного і похідного слова визначальним лишається семантичне правило.

Для встановлення способу словотворення похідного слова необхідно зверну­тись, насамперед, до такої одиниці словотвірної системи, як словотвірна пара.

При словотвірному аналізі слід враховувати особливості словотвірного типу в межах кожної частини мови.

-70-

Аналізоване слово — втридорога.

1. Твірні слова — три, дорога і прийменник в.

2. Твірні основи — тр- (числівникова), дорог- (прикметнико­ва) і прийменник в.

3. Словотворчий засіб — лексикалізація, злиття, зрощення.

4. Спосіб словотворення — лексико-синтаксичний.

5. Словотвірне значення — "назва міри ознаки".

1. Словотвірний тип — мутаційний, транспозиційний, непро­дуктивний.

6. Словотвірна модель — "в- + числівникова основа + -и- + +прикметникова основа + -а", нерегулярна.

-76-

1. Аналізоване слово — "Збруч" (видавництво).

2. Твірне слово — Збруч (ріка).

3. Твірна основа — Збруч (іменникова).

4. Словотворчий засіб — набуття нового значення.

5. Спосіб словотворення — лексико-семантичний.

6. Словотвірне значення — "умовна номінація видавництва за уже існуючою у мові назвою".

7. Словотвірний тип — мутаційний, нетранспозиційний, про­дуктивний.

8. Словотвірна модель — "власна назва -> власну назву з іншим значенням", регулярна.

1. Аналізоване слово — філфак.

2. Твірні слова — філологічний факультет.

3. Твірні основи — філ- (прикметникова) та фак- (іменникова).

4. Словотворчий засіб — абревіація.

5. Спосіб словотворення — морфологічний, абревіація поскла­дова.

6. Словотвірне значення — "складноскорочена назва факульте­ту вищого навчального закладу".

1. Словотвірний тип — продуктивний.

7. Словотвірна модель — "усічена прикметникова основа + + усічена іменникова основа", регулярна.

1. Аналізоване слово — черговий (іменник).

2. Твірне слово — черговий (прикметник).

3. Твірна основа — чергов-, прикметникова.

4. Словотворчий засіб — субстантивація.

5. Спосіб словотворення — морфолого-синтаксичний (конверсія).

6. Словотвірне значення — "назва особи за ознакою".

1. Словотвірний тип — транспозиційний, продуктивний.

-77-