
- •Тема 1. Предмет і метод економічної історії як навчальної дисципліни.
- •Тема 2. Господарський розвиток первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій (до VIII ст. До н.Е.)
- •Тема 3. Загальна характеристика та шляхи формування господарств східної та західної цивілізації (VIII – II ст. До н.Е.)
- •Тема 4. Основні напрямки господарського розвитку країн східної цивілізації в «осьовий час».
- •Тема 5. Господарство країн європейської цивілізації в період її формування (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Тема 6. Середньовічне господарство країн європейської цивілізації (V – XV ст.)
- •Тема 7. Зародження ринкової економіки та її інститутів у країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •Тема 8. Становлення національних держав та їх господарство періоду вільної конкуренції (XVII – перша половина XIX ст.)
- •Тема 9. Основні тенденції світового господарського розвитку в останній третині XIX ст.
- •Тема 10. Особливості господарського розвитку країн європейської цивілізації періоду монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок XX ст.)
- •Тема 11. Особливості формування ринкового господарства Японії (XVIII – перша половина XX ст.)
- •Тема 12. Формування та розвиток ринкового господарства країн європейської цивілізації у міжвоєнний період (1919-1939 рр.)
- •Тема 13. Основні тенденції господарського розвитку та моделі трансформації і економічних систем країн європейської цивілізації в другій половині XX ст.
- •Тема 14. Світове господарство в останній третині XX – початку XXI ст.
- •Рекомендована література
Тема 13. Основні тенденції господарського розвитку та моделі трансформації і економічних систем країн європейської цивілізації в другій половині XX ст.
Європейська модель розвитку економічної системи.
Неоконсервативні перетворення у державах Європи.
Європейська модель розвитку відмінна від американської насамперед тим, що історично в Європі завжди надзвичайно важлива була роль держави і державного сектора в економіці. Соціальне ринкове господарство - це по своїй суті європейський варіант змішаної економіки, у якій частка державного сектора і роль державного регулювання традиційно вище, ніж у неоліберальній моделі американського типу. Варто визнати, що соціальне ринкове господарство Європи робить її цивільне суспільство більш консолідованим і менш диференційованим за рівнем доходів, воно на ділі сприяє досягненню соціальної рівності. Однак соціальне ринкове господарство породжує в Західній Європі і масу проблем.
Перша проблема пов'язана із технологічним відставанням Європи. Пріоритетом для державного фінансування в країнах Європи є не сфера НІОКР, а соціальні програми. Як результат, більшість європейських країн має рівень витрат на НІОКР нижче 3% ВВП, звичайно в межах 1-2% ВВП. Американські і японські виробники зустрічають на своєму шляху меншу кількість бюрократичних перешкод, встигають вийти на ринок з аналогічним продуктом набагато швидше європейців. Система професійної підготовки в Європі здавна робила основну ставку на навчання потенційних кадрів для державної служби. Тому у більшості країн ЄС спостерігається значний розрив між теоретичною підготовкою випускників вищої школи і реальною практикою бізнесу. Підприємці у Європі у зв’язку із високим ступенем державного регулювання, обмежені у можливостях швидкого реагування на кон’юнктуру ринку. Це приводить до втрат часу - основної переваги в найбільш перспективних сегментах бізнесу, надмірній кількості персоналу і неможливості його скорочення, необхідності введення залежності оплати праці від результатів і т.п.
Друга проблема західноєвропейської економіки - це необхідність глибокої структурної перебудови. Велика частина країн Західної Європи приступила до неоконсервативних реформ пізніше, ніж США. Тому для європейських країн характерна і більш пізня зміна колишньої кейнсіанської моделі розвитку, а у більшості з них консерватизм так і не одержав пріоритету в економічній ідеології правлячих партій. Американська модель націлена на підвищення ефективності виробництва на базі нових технологій, створення нових робочих місць, надання свобод у розвитку приватного підприємництва, досить низький рівень оподатковування. Європа підвищує ефективність виробництва за рахунок скорочення кількості зайнятих, а соціальне ринкове господарство призводить до втручання держави в економіку, високому рівню оподатковування, збереженню робочих місць у старих неефективних секторах національного господарства. США демонструють модель, відому як «нова економіка». В її основі - випереджальний розвиток сфери послуг, особливо інформаційних технологій. Це дає можливість створювати нові робочі місця замість втрачених у старих, базових галузях. Одночасно підвищується рівень оплати. У США на долю інформаційних технологій припадає майже третина ВВП. У Західній Європі галузі високих технологій розвиваються повільніше. На їх частку припадає 10% ВВП.
Європейське безробіття є наслідком політики соціального ринкового господарства: державних програм регулювання зайнятості, високого рівня податків, програм допомоги безробітним.
Таким чином, якщо в США в 1990-і рр. створено близько 12 млн. робочих місць через структурні зміни в економіки, то в Європі спостерігався навіть процес зниження приросту нових робочих місць. В Європі стають необхідними продовження курсу на дерегулювання, розширення числа лібералізованих секторів економіки. Необхідно провадити неоконсервативні перетворення, щоб скоротити державний сектор, змінити податкове законодавство, політику зайнятості (створити гнучкий ринок праці). І, звичайно, має бути змінено співвідношення старих і нових галузей національного господарства.
Третя проблема Західної Європи - це проблема регіонального ринку, розширення європейського економічного простору за рахунок країн ЦСЄ. Для приєднання до ЄС нових країн-членів необхідно наблизити їхній рівень економічного розвитку до відповідного показникам держав Євросоюзу, що зажадає від ЄС додаткових витрат. У різному стані перебуває економіка країн Західної Європи: англійська модель близька до американського лібералізм; Німеччина, Франція й Італія сповідують принципи соціального ринкового господарства.
Четвертим проблема - продовження економічного (а часом і політичного) протистояння Західної Європи і США. Перспективне розширення ЄС за рахунок країн ЦСЄ, Туреччини, Кіпру, Мальти може зрівняти економічний потенціал двох основних центрів світової економіки, але тільки збільшить внутрішні проблеми «Європи різних швидкостей».
[2, с.125-155], [10, с.651-677],[13, с.417-440],[14, с.392-431],[16, с.232-267]