3.3. Рекомендації щодо змісту та написання окремих структурних частин

Курсова робота, як вид звіту про проведене науково дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність та завершеність. Загальний обсяг курсової роботи має бути близько 40-50 сторінок друкованого тексту, не враховуючи список джерел інформації і додатки.

Мова курсової роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Курсова робота повинна мати наступну структуру:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основна частина курсової роботи:

• перший (теоретичний) розділ;

• другий (аналітичний) розділ.

• висновки;

• перелік посилань;

• додатки.

Титульний аркуш виготовляється друкарським способом і оформляється за встановленим зразком (додаток Б).

Зміст курсової роботи повинен займати 1 сторінку. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів, висновків, списку посилань, додатків. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність, логіку дослідження та має бути оформленим у вигляді розгорнутого плану.

До формулювання заголовків глав і підпунктів курсової роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність в побудові пропозицій з переважанням простих; послідовне і точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи. Назви розділів і підрозділів повинні бути зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (2-3 сторінки), який починається з нової сторінки, має бути викладено:

• обґрунтування необхідності проведення дослідження та актуальність обраної теми;

• мета роботи та завдання, які необхідно вирішити для її досягнення;

• об’єкт і предмет дослідження;

• методи дослідження означеної в роботі проблеми;

• огляд основних літературних джерел з визначеної теми.

У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати свій вибір теми дослідження. Повідомивши, на якому рівні перебуває розробка даної проблеми, дослідник робить висновки про актуальність свого дослідження. Актуальність наукового дослідження - це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності.

Під актуальністю дослідження розуміється ступінь його важливості в даний момент для вирішення даної проблеми, завдання або питання. Важливість дослідження, що робиться, полягає в обґрунтуванні позитивного ефекту, який може бути досягнутий в результаті рішення висунутої наукової або практичної задачі. Актуальність теми перевіряється в процесі вивчення вирішень директивних органів, науково-координаційних рад, статей постановочного характеру і тому подібне

При обґрунтуванні актуальності вибраної теми не можна виходити з політичної ситуації в країні або мирі. Справжня наука не терпить кон'юнктурних підходів. Політизування при оцінці актуальності в недавньому минулому приводило часом до звуження спектру напрямів наукових досліджень, виключенню з нього тих напрямів, які не користувалися по яких-небудь причинах підтримкою правлячої партії, що приводило до необ'єктивності наукових розробок.

Поняття “актуальність” вміщує корисність і доцільність розгляду чи розробки теми. Обґрунтовуючи актуальність роботи, важливо зазначити зацікавленість багатьох науковців в обраній темі, наявність в ній недосліджених моментів, існування невивченості певних аспектів проблеми чи різноманітності поглядів на неї. Актуальність дослідження може зумовлюватись також поширеністю певного явища, його типовістю і важливістю для банківської діяльності. Актуальність теми визначає її значення як для конкретного суб’єкта господарювання (банківської установи), так і для економіки в цілому.

Мета курсової роботи – це кінцевий результат, який планується отримати за допомогою наукового дослідження. Вона має формулюватись максимально лаконічно, але змістовно.

При написанні вступу студент повинний чітко усвідомити мету дослідження. У багатьох студентських дослідженнях мета наукового дослідження має абстрактний характер.

У відповідності з метою дослідження ставляться завдання. Завдання - це частина мети і вони не можуть бути ширшими за саму мету.

Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та результатів застосування, тощо);

• всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів їх причин, типових особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Завдання курсової роботи, як правило, визначаються в структурі змісту та характеризують кожен етап дослідження для досягнення кінцевої мети. Сформульовані завдання курсової роботи можуть бути подані з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.

Обов'язковім елементом вступу є формулювання об'єкта і предмету дослідження.

У методології наукових досліджень розрізняють поняття “об’єкт” і “предмет” дослідження. Під об'єктом дослідження треба розуміти стан, процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описуються певною системою зрозуміти. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Поняття "предмет" вужче, ніж поняття "об'єкт". Предмет дослідження - це не просто один бік, частина об'єкту, а така його частина, через яку можна зрозуміти сутність об'єкту, дослідження цієї частини збагачує розуміння характеристики об'єкта в цілому. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього треба спрямувати основну увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи. Наприклад, об’єкт дослідження – це депозитні джерела ресурсів банку, предмет – механізм залучення коштів фізичних осіб.

При з'ясуванні об'єкту, предмету і мети дослідження необхідно враховувати, що між ними і темою курсової або дипломної роботи існують системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відносин різних аспектів теорії і практики науки, яка служить джерелом необхідної інформації. Предмет дослідження - це тільки ті істотні зв'язки, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, такими, що визначають для конкретного дослідження.

Визначаючи об'єкт, слід знайти відповідь на питання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект вивчення, дає уявлення про зміст об'єкту дослідження, про те, які нові відносини, властивості, аспекти і функції об'єкту розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Також у вступі необхідно вказати ті методи наукового дослідження, які були використані при написанні курсової роботи.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та вад розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. У огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізується, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів тими.

В основній частині курсової роботи слід викласти необхідні відомості про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними та достатніми для розкриття сутності даної роботи, висновки і рекомендації з проведеного дослідження. Основна частина має містити два розділи.

Перший (теоретичний) розділ (20 сторінок) структурно складається з 2-3 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. Все це дозволить визначити і окреслити коло проблемних питань, пов’язаних з предметом дослідження, та сформулювати власну точку зору.

Перший розділ курсової роботи певною мірою має реферативний характер, тому слід звернути увагу на необхідність посилання на використані джерела інформації.

В кінці розділу (стосується всіх розділів роботи) необхідно формулювати невеликі за обсягом (до 2 стор.) висновки.

Виконання цього розділу є найвідповідальнішим, оскільки в ньому визначається рівень вирішення проблеми, яка досліджується, на сучасному етапі та на перспективу.

У другому (аналітичному, прикладному) розділі (20 сторінок) студент повинен провести детальний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми, проаналізувати зарубіжний досвід вирішення проблеми дослідження, а також запропонувати можливі шляхи вдосконалення.

У цьому розділі слід виділити 3-5 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз і оцінку конкретних напрямків діяльності об’єкта дослідження, а також конкретні пропозиції.

Розділ “ВИСНОВКИ” є завершальною частиною курсової роботи. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб результати відповідали поставленим завданням.

Вони містять стислий огляд актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу проблеми, пропозицій автора. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь досягнення автором курсової роботи поставленої мети і завдань. Обсяг висновків – 2-3 сторінки. У висновках необхідно зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення тими, але й хиби та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Не слід повторювати зміст вступу, основної частини і висновків, зроблених у підрозділах.

На підставі отриманих висновків у роботі слід викласти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші напрями вирішення проблеми, містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

У висновках необхідно співвіднести отримані висновки з цілями і завданнями, поставленими у вступі, поєднати в єдине ціле проміжні висновки, оцінити успішність власної роботи. Доцільно побудувати текст висновків як перелік, розбивши його на пункти, кожний з яких міститиме один конкретний висновок. Якщо робота поряд з теоретичними має і практичні результати, це також потрібно висвітлити у висновках.

Список посилань подається відповідно до чинних бібліографічних стандартів. Список відображає обсяг використаних джерел і ступінь вивченої досліджуваної теми, є візитною карткою автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень оволодіння навиками роботи з науковою літературою. Список повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою.

Джерела варто розміщувати однотипно, одним із таких способів:

• у порядку появи посилань у тексті роботи;

• в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

У додатки до курсової роботи варто включати:

• ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;

• проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, бухгалтерська і статистична звітність, копії програм робіт, інструкції, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, допоміжні математичні докази, фотографії та ін.).