Доаудиторна самостійна робота

ЛІТЕРАТУРА

1. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология / Под ред. Л. Б. Борисова, А. М. Смирновой. – М.: Медицина, 1994. - С.322-325.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією / Пер. з рос. В.В.Клінченка. – К.: Вища шк., 1992. – С.226-231.

3. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С.214-221.

4. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология / Под ред. А.А. Воробьева. – М. Медицинское информационное агентство, 2004. - С.374-378.

5. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2002. – С.409-412.

6. Коротяев А. И., Бабичев С. А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология – СПб.: Спец. лит., 2002. - С.394-403.

7. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2006. – С.375-381.

8. Медицинская микробиология. / Гл. ред. В.И.Покровский, О.К.Поздеев. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998. – С.417-429.

Завдання 1. Опрацювати навчальний матеріал.

Запитання для повторення:

1. Будова та життєвий цикл бактеріофага. Практичне застосування бактеріофагів. Методи фаготипування.

Основні запитання:

1. Етіологія холери. Біологічні особливості збудників холери.

2. Епідеміологія та патогенез холери. Фактори вірулентності. Особливості імунітету.

3. Мікробіологічна діагностика холери. Діагностика бактеріоносійства.

4. Принципи неспецифічної та специфічної профілактики холери. Принципи лікування хворих на холеру.

Методика.

Холера – особливо небезпечне карантинне захворювання, тому бактеріологічне дослідження матеріалу проводять у режимній лабораторії.

При узятті матеріалу необхідно виконати такі умови:

1/ якомога швидше зробити забір матеріалу від хворого (холерний вібріон зберігається у випорожненнях ≈ 2 доби;

2/ узяти матеріал до застосування етіотропної терапії;

3/ посуд, у який будуть збирати матеріал, повинен бути стерильним і не містити хоча б мінімальної дози хімічних речовин;

4/ виключити можливість інфікування оточуючих.

Матеріалом для дослідження є випорожнення хворого, блювотні маси, промивні води хворого, жовч (порції В і С), ректальні мазки (при епідемічних спалахах), питна вода (1л), харчові продукти (молоко, молочні, рибні продукти), патологоанатомічний матеріал (шматки тонкої кишки, фіксовані лігатурою, жовчний міхур з частиною паренхіми печінки), постільна білизна, яка забруднена фекаліями, натільна білизна хворого, стічні води (1л), мул, змиви з об‘єктів довкілля (з площі 0,25м²), гідробіонти (риба, жаби, устриці, дафнії по 10-15 екземплярів).

Мікробіологічне дослідження при холері

Першу порцію випорожнень, блювотних мас, промивних вод (по 10-20мл) забирають стерильною ложкою у стерильні скляні банки, закривають пробками (скляними чи гумовими) і заливають парафіном. Другу порцію випорожнень та блювотних мас (по 1-2мл) сіють біля ліжка хворого у 10-50мл транспортного середовища (1% пептонну воду з рН 8,2-8,6).

На кожну банку, флакон, пробірку наклеюють направлення, у якому вказують прізвище, ініціали, вік хворого, його домашню та службову адресу, попередній діагноз, дату та час забору проб, підпис лікаря, який направив матеріал. Матеріал необхідно доставити у лабораторію особливо небезпечних інфекцій протягом 2 годин після забору. При неможливості – зразки занурюють у транспортне середовище – 1% пептонну воду з рН 8,2-8,6.

Усі зразки для дослідження поміщають у тару для транспортування, яку герметично закривають, пломбують, надписують “верх, обережно!” і з великими пересторогами спеціальним транспортом доставляють у лабораторію особливо небезпечних інфекцій. Лабораторія працює цілодобово. Персоналу лабораторії забороняється працювати натщесерце.

Завдання 3. Засвоїти мікробіологічний метод діагностики для підтвердження діагнозу “холера”, використовуючи демонстрації до практичного заняття (розв‘язати ситуаційну задачу 1).

Задача 1. У інфекційну лікарню госпіталізували хворого зі скаргами на профузну діарею та блювоту, які призвели до зневоднення організму, біль у м‘язах ніг, слабкість, запаморочення. Після огляду пацієнта лікар поставив попередній діагноз “холера”. У матеріалі від хворого при мікроскопічному дослідженні бактеріолог виявив грамнегативні дещо зігнуті палички, які були розміщені скупченнями, що нагадували “табунці рибок”. Дослідження матеріалу проведіть у відповідності до методичних рекомендацій по проведенню мікробіологічної діагностики холери (с. , с. ). Які дослідження при роботі з матеріалом необхідно застосувати бактеріологу, щоб як найшвидше підтвердити діагноз? Які тести допоможуть бактеріологу диференціювати біовари холерного вібріону? Який матеріал епідеміолог направив на дослідження для з‘ясування джерела інфекції? Оформіть протокол дослідження. Дайте відповідь лікарю щодо збудника захворювання.

3.1. Мікроскопіювати мікропрепарат “V. cholerae” Які припущення щодо виду бактерії Ви можете висловити за результатами мікроскопії мікропрепарату? Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження.		Вивчаючи демонстрацію, охарактеризувати морфологічні та тинкторіальні властивості бактерій.
3.2. Вивчити біохімічні особливості холерного вібріону за тріадою Хáйберга. Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження.		Вивчаючи демонстрацію, пояснити що таке тріада Хайберга, з‘ясувати характер ферментації вуглеводів тріади Хайберга, навести доказів зроблених висновків. Звернути увагу на пояснення до демонстрації.

По відношенню до манози, сахарози та арабінози (тріада Хайберга) всі вібріони поділені на 8 груп. Результат ферментації вуглеводів має діагностичне значення. Збудник холери відноситься до І групи тріади Хайберга, тобто V. cholerae ферментує до кислоти манозу, сахарозу і не ферментує арабінозу. Останні групи об‘єднують нехолерних вібріонів.

3.3. Вивчити тести для диференціації V. cholerae. Зробити висновок щодо збудника, який викликав захворювання у хворого (назвати біовар) . Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження.

Пояснити сутність кожного тесту та зробити його оцінку (при виникненні труднощів зверніться до методичних рекомендацій по проведенню мікробіологічної діагностики холери, с. ). Порівняти отримані результати з результатами, наведеними у таблиці.