Рядкові і символьні константи

Рядкові й символьні константи беруть у апострофи. Ось приклади рядкових констант:

‘Мова програмування Delphi’; ‘руб.’; ‘ ‘.

Тут слід звернути увагу на останню з наведе­них констант (між двома апострофами немає жод­ного символу). Це так званий порожній рядок, тобто рядок, що не містить жодного символу. Він часто використовується для ініціалізації рядкових змінних.

Логічні константи

Логічний вираз може бути або істинним, або хибним. Істині відповідає константа True, зна­ченню «неправда» — константа False.

Іменована константа

Іменована константа — це ім'я (ідентифікатор), яке в програмі використовується замість самої константи. Іменована константа, як і змінна, перед ви­користанням має бути оголошена. У загальному вигляді інструкція оголошення іменованої кон­станти буде такою:

const <константа> = <значення>;

де: константа – ім'я константи; значення – значення константи.

Наприклад:

const

Bound = 10;

Title = ‘Швидкість’;

pi = 3.1415926;

Після оголошення іменованої константи в про­грамі замість самої константи можна використо­вувати її ім'я. На відміну від змінної, при оголошенні кон­станти тип явно не вказують. Тип константи ви­значається її типом, наприклад:

125 — константа цілого типу;

0.0 — константа дійсного типу;

‘Виконати’ — рядкова константа;

‘ \’ - символьна константа.

4. Інструкція присвоєння

Інструкція присвоєння є основною обчислю­вальною інструкцією. Якщо в програмі треба ви­конати обчислення, то потрібно використовувати інструкцію присвоєння. У результаті виконання інструкції присвоєння значення змінної змінюється, їй присвоюється значення.

У загальному вигляді інструкція присвоєн­ня має вигляд:

<Ім'я> := <Вираз>;

де ім'я –змінна, значення якої змінюється в ре­зультаті виконання інструкції присвоювання;

: = – символ інструкції присвоювання, вираз — вираз, значення якого присвоюється змінній, ім'я якої зазначено ліворуч від символу інструкції присвоювання.

Приклад.

Summa := Cena * Kol;

Skidka := 0.01;

Found := False;

Вираз

Вираз складається з операндів і операто­рів. Оператори знаходяться між операндами й по­значають дії, які виконуються над операндами. У якості операндів виразу можна використовува­ти змінну, константу, функцію або інший вираз (табл. 2).

Таблиця 2

Основні алгебраїчні оператори

Оператор	Дія
+	Додавання
-	Різниця
*	Добуток
/	Ділення
div	Ділення націло
mod	Остача від ділення націло

Під час запису виразів між операндом і опера­тором, за винятком операторів DIV і MOD, пробіл можна не ставити. Оператор DIV дає змогу одержати цілу час­тину результату ділення одного числа на інше. Наприклад, значення виразу 15 DIV 7 до­рівнює 2.

Оператор MOD (ділення по модулю) дає змогу одержати залишок від ділення одного числа на інше. Наприклад, значення виразу 15 MOD 7 до­рівнює 1.

У найпростішому випадку вираз може являти собою константу або змінну.

Приклади виразів:

100; 0.001; і+1;

А + В/С; Summ*0.75;

(х2 - х2)/25; Summ MOD 100;

При обчисленні значень виразів слід зважати, що оператори мають різний пріоритет під час об­числення. Так для операторів *, /, DIV, MOD більш високий пріоритет, ніж для операторів + і -. Правила ті ж, що і в математиці.