
- •Тема 5. Антична філософія
- •1. Поняття античної філософії
- •2. Натурфілософські вчення
- •Заняття 2 Філософські вчення про людину та її буття
- •1. Вчення софістів, Сократа і Платона
- •2. Філософська система Арістотеля
- •Заняття 3 Елліністична філософія
- •1.Філофія Епікура
- •2. Скептицизм і стоїцизм
- •Неоплатонізм
Неоплатонізм
Неоплатонізм довів до ретельних деталізацій і логічної стрункості провідні думки Платона. Усе суще являє собою результат виливання (еманації) Єдиного, яке тотожне благу, тому що не знає ніякого ушкодження та змін. Першим продуктом Єдиного постає світовий Розум, у деяких тлумаченнях — Дух. а він виливається у світову Душу. Душа оживляє все суще, роблячи світ внутрішньо пов'язаним. Через душу все, що існує прагне повернутися до вищого — до Єдиного, бо там його вихідна батьківщина, його корені. Людина ж являє собою уособлення світобудови, бо до її єства входять тіло, душа та розум. Останній і дає людині спрямування — прагнути до єдиного, до блага. Основні творці неоплатонізму — Плотін (205—270) та Прокл. (412—485).
Представники олександрійської філософії, яка утворилася навколо знаменитої бібліотеки в м. Олександрія, відрізнялися відчутним інтересом до містичних заглиблень, до витончених тлумачень стародавніх текстів. Зокрема, елінізовані іудеї Аристобул Олександрійський (181-145 рр. до н. є.) та Філон Олександрійський (25 р. до н.е. - 49 р.) першими почали вбачати в книгах іудейського релігійного вчення (Тора-П'ятикнижжя) алегорично виражену вищу мудрість.
Отже, можна констатувати: школи завершального циклу були чітко спрямовані на те, щоб перетворити філософію на інструмент людського індивідуального самоутвердження.
Саме на цьому шляху пізня антична філософія зробила своє основне відкриття.: дух може бути автономним від обставин життя, протистояти цим обставинам (за Сенекою, дух сам собі володар). Це відкриття перекидає місток інтелектуальних досягнень до наступної епохи - до християнського європейського Середньовіччя. Епоха Середньовіччя, як ніяка інша в європейській історії, була зосереджена на духовному як першому початку буття.
Висновки
Філософія Стародавнього Сходу являє собою своєрідне культурно-історичне утворення, Вона яскраво демонструє велич ї.могутність людського духу, розкриває його творчі можливості та багате змістове наповнення. У філософській думці Стародавнього Сходу розроблені глибокі та оригінальні уявлення про світобудову, вихідні початки буття. При тому людина органічно вписувалась у світову цілісність, орієнтуючись на фундаментальні підвалини буття, намагаючись виконати повеління вищих законів світу, змінити себе і ввести у стан гармонійної досконалості.
Антична філософія - великий ідейний здобуток людства. Вона не лише уперше відкрила широкі обрії людського інтелектуального світоосмислення, а й зафіксувала великі прозріння у межах цих обріїв. Антична філософія уперше окреслила основні напрями філософської проблематики, визначивши засади людського розуміння світу, Космосу, природи, суспільства людини, її пізнання, інтелекту, поведінки. Певною мірою усе це ввійшло і є духовну скарбницю України, де з першими християнськими текстами з Візантії мислителі Київської Русі засвоювали ідеї Піфагора, Сократа, Платона Аристотеля, Сенеки.