Фінансовий контроль
Сутність фінансового контролю полягає в тому, що на основі аналізу отриманої інформації провадяться заходи по усуненню порушень, а при необхідності вносяться зміни в основні параметри функціонування об’єктів перевірки.
Для проведення фінансового контролю в усіх міністерствах і відомствах створені структурні підрозділи – ревізійні управління Загальне керівництво покладається на контрольно – ревізійну комісію Міністерства фінансів.
Головним завданням державної контрольно – ревізійної служби є здійснення державного контролю за витраченням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку й звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та уникнення їх у подальшому.
Завданням фінансового контролю є перевірка:
Складання і виконання бюджету всіх рівнів;
Надходження податків і зборів у всі ланки бюджетної системи;
Додержання положень фінансової дисципліни при виконанні видаткової частини бюджетів;
Заходів по виявленню резервів скорочення видатків бюджетів всіх рівнів.
Види фінансового контролю:
- попередній, що проводиться до здійснення фінансових операцій;
- поточний, що проводиться у процесі фінансових операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.);
- наступний, що проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року.
Форми фінансового контролю:
Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.
Ревізії бувають: комплексні, часткові, тематичні, планові і позапланові, суцільні й вибіркові.
Перевірка - здійснюється з метою докладного вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.
Обстеження - ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якого виявляються її позитивні і негативні сторони.
Методи фінансового контролю:
Метод інвентаризації матеріальних цінностей і наявності грошових ресурсів використовується для перевірки відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних цінностей, і в разі виявлення розходжень, вжиття заходів по ліквідації відхилень.
Метод зустрічних перевірок потребує звірення записів у книгах і рахунках бухгалтерського обліку перевірювальної організації або установи з даними обліку організації або установи, яка надає сировину, матеріали чи продукцію перевірю вальної організації.
Метод рахункової перевірки бухгалтерських звітів і балансів використовується для перевірки достовірності відображення у них звітних показників, виявлення і усунення приписок та інших помилок, недопущення незаконного або неправильного використання коштів; забезпечення виконання обов’язків перед бюджетом і зміцнення звітної дисципліни.
Надання самостійності підприємствам та організаціям, їх приватизація і створення на їхній основі акціонерних товариств, приватних підприємств призвело до необхідності створення органу, в обов’язки якого входило б проведення перевірок фінансово – господарської діяльності підприємств усіх форм власності, забезпечення консультацій по фінансовим питанням. Цим органом, який провадить незалежний фінансовий контроль є інститут аудиторства.
Аудит – незалежна діяльність вповноважених на це організацій та фахівців по проведенню експертизи та аналізу фінансової звітності, по контролю за фінансово – господарською діяльність, по наданню інших видів послуг суб’єктам господарювання по їх дорученню та за їх рахунок.
Питання для самоконтролю:
Сутність фінансової політики. Які фактори впливають на фінансову політику країни.
Принципи (основні напрями) фінансової політики країн з ринковою економікою.
На які складові частини можна поділити фінансову політику. Дати характеристику кожному напрямку.
Що таке фінансовий механізм. Складові частини фінансового механізму.
Визначить сутність управління фінансами. Зміст процесу управління фінансами.
Що є об’єктом і суб’єктом управління фінансами.
Які ви знаєте методи управління фінансами. Що таке фінансове стимулювання.
Що таке фінансове регулювання. Хто виконує організаційну роботу по управлінню фінансами.
Сутність фінансового контролю. Головне завдання фінансового контролю.
Які ви знаєте види фінансового контролю.
Які ви знаєте форми фінансового контролю?
Які ви знаєте методи фінансового контролю?
Література:
Заяц Н.Е. Теория финансов. –М.:1998, стр. 127-198.
Василик О.Д. Державні фінанси України.-К.: Вища школа, 1997, -с. 11-15, 351-356, 362-370..
Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка. 1997, -с. 230-245.
Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). –К.: КНЕУ, 1999, -с. 17-33.
Финансы/ Под ред.. Дробозиной Л.А. М.: Финансы, 1999, -с.30-54, 66-75.