Тема Фінансова політика і фінансовий механізм.
Мета: вивчити суть та основну мету фінансової політики держави.
Актуальність:фінансова політика та фінансове законодавство несуть на собі відбиток суб’єктивних дій певних соціальних верств суспільства або окремих груп людей. Вони пов’язані з процесом прийняття рішень у галузі політики, економіки, фінансів і соціальній сфері.
Студент повинен знати: зміст, мету та основні завдання фінансової політики.
Студент повинен вміти: охарактеризувати склад фінансової політики держави.
Ключові слова та терміни: фінансова політика, фінансовий механізм, податкова політика, бюджетна політика, фіскальна політика, грошово-кредитна політика, валютна політика, фінансове планування, фінансовий контроль.
Міжпредметна інтеграція: гроші та кредит, економічна теорія, економіка.
План
3.Фінансове планування
4.Фінансовий контроль
Самостійна робота
Фінансовий механізм
Семінарське заняття
Тема: Фінансова політика як складова економічної політики держави та фінансовий механізм.
План
Фінансова політика та фінансовий механізм..
Управління фінансами
Фінансове планування
Фінансовий контроль
Теми рефератів
1. Бюджетно-податкова політика України, її інструменти та напрями реалізації.
2. Особливості проведення регуляторної політики Національного банку України в грошово-кредитній сфері.
3. Основні тенденції розвитку валютного ринку України.
4. Основні форми інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності економічних суб'єктів.
Література.
Василик О.Д. Державні фінанси України.-К.: Вища школа, 1997, -с. 11-15, 351-356, 362-370..
Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка. 1997, -с. 230-245.
Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). –К.: КНЕУ, 1999, -с. 17-33.
Финансы/ Под ред.. Дробозиной Л.А. М.: Финансы, 1999, -с.30-54, 66-75.
Фінансове планування
Фінансове планування - діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх корпоративних об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, країни в цілому.
Об'єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВВП, а результатом - різні види фінансових планів і прогнозів.
Фінансовий план - це план формування і використання фінансових ресурсів. Фінансові плани мають форму балансу, тобто прибуткові й видаткові розділи. Фінансовий план тільки тоді має практичне значення, коли існує збалансованість прибуткової й видаткової частини.
За тривалістю дії розрізняють:
перспективні фінансові плани (складаються на період понад один рік);
поточні (складаються на один рік);
оперативні (складаються на квартал, місяць).
Діяльність, пов'язана зі складанням кожного фінансового плану, передбачає виконання певних видів робіт із використанням відповідних методів, а саме: нормативного, розрахунково-аналітичного, балансового, екстраполяції і методу економіко-математичного моделювання.
Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що під час розрахунку фінансових показників за основу беруться фінансові норми і нормативи, до яких належать норми амортизаційних відрахувань, рентабельності окремих видів товарів, робіт та послуг, обігових коштів, ставки заробітної плати, норми витрачання коштів у бюджетних установах, норми відрахувань до фондів соціального призначення тощо.
Розрахунково-аналітичний метод фінансового планування ґрунтується на фактичних показниках фінансової діяльності у попередні звітні періоди. На основі аналізу фінансових показників за минулі роки і період, що передував передплановому року, встановлюється вихідна база планування. Потім визначаються фактори, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розраховуються індекси та коефіцієнти їх впливу. На основі базових показників, а також коефіцієнтів, що характеризують зміни умов діяльності, розраховуються фінансові показники на плановий період.
Балансовий метод у фінансовому плануванні передбачає відповідність видатків джерелам їх покриття та ув'язку всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, унаслідок чого досягається збалансованість плану.
Метод коефіцієнтів, або екстраполяції передбачає розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів, які самі не були досліджені.
Досить перспективним є метод економіко - математичного моделювання. Ґрунтується він на розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави в плановому періоді. Цей метод дає змогу розрахувати кілька варіантів плану за допомогою змінних вхідних показників і знаходити оптимальні рішення.
Розглянемо більш детально деякі види фінансових планів.
Баланс доходів і витрат підприємства - це індивідуальний поточний фінансовий; план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах. Індивідуальні фінансові плани різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльності, типу організації. методів управління.
Платіжний календар - це оперативний фінансовий план. Основна мета його складання - спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і видатків, який складається на певний період.
Для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка бізнес-плану - плану реалізації певного проекту або угоди.
Кошториси доходів і видатків складають установи соціальної сфери, передусім бюджетні організації.
Єдиний кошторис доходів і видатків установи складається з таких розділів: бюджетні асигнування, інші кошти та видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів. Кожний з цих розділів кошторису поділяється на доходну та видаткову частину.
Бюджети, як фінансові плани на рівні держави або її окремих територіальних підрозділів, завжди мають дві частини - дохідну і видаткову. Дохідна частина включає надходження податків і обов'язкових зборів, неподаткові платежі. У видатковій частині вказуються напрямки витрачання бюджетних коштів, які визначаються бюджетною політикою, а також чинним порядком розмежування видатків між окремими бюджетами.
Баланс фінансових ресурсів і витрат держави складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в усіх секторах економіки, напрямків їх використання, збалансування доходів і витрат держави. Це документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного адміністративно-територіального утворення.