2. Організація і здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів у кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.9 Галузевого наказу Генерального прокурора України №7гн-2011 перевірки додержання законів при поміщенні і триманні громадян у кімнатах для затриманих і доставлених повинні проводитись щодекадно. Комплексні перевірки установ попереднього ув'язнення і виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та у місцях застосування інших заходів примусового характеру Міністерства внутрішніх справ України проводити один раз на півріччя. До них залучати працівників інших структурних підрозділів органів прокуратури, відповідних спеціалістів та вирішувати питання щодо участі у них представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських та правозахисних організацій.

Перевірку доцільно розпочати з огляду кімнат та опитування затриманих, з’ясування законності підстав затримання, кількості, категорій осіб, умов їх розміщення, чи мали місце факти незаконного застосування фізичної сили та спеціальних засобів, відповідність обладнання цих приміщень встановленим нормам (ВБН В. 2.2-1-2006 „Будинки і споруди. Відомча інструкція з проектування кімнат для затриманих і доставлених чергових частин органів внутрішніх справ. Загальні положення та типові проектні рішення”).

При цьому, слід мати на увазі, що відповідно до наказу МВС України від 28.04.2009 № 181 « Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань» кімнати для затриманих та доставлених розташовуються у приміщеннях чергових частин органів внутрішніх справ з таким розрахунком, щоб особи добового наряду могли контролювати поведінку затриманих, а останні не мали можливості прослуховувати службові розмови чергових. Вікна кімнат виконуються з органічного матового скла, що не б’ється. Кімнати повинні мати природне та штучне освітлення і вентиляцію. Електричний світильник повинен бути захищений дрібною металевою сіткою.

Кількість кімнат повинна забезпечувати ізоляцію та роздільне тримання різних категорій затриманих: чоловіків від жінок;неповнолітніх від дорослих; осіб, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, від осіб, які не притягувались до такої відповідальності; осіб, які відбували покарання у місцях позбавлення волі, від осіб, які там не тримались;обвинувачених у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, від інших; обвинувачених або підозрюваних у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки; осіб, які раніше працювали в правоохоронних органах; іноземців і осіб без громадянства; осіб, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 173-177, 200-235 КК України (щодо праці, авторського права, винахід, іншої господарської діяльності); обвинувачених або підозрюваних в одній і тій же справі; хворих на інфекційні захворювання.

Підстави для затримання та поміщення громадян до спеціальних приміщень органів внутрішніх справ, у тому числі до КЗД, передбачено статтею 11 Закону України „Про міліцію”, відповідно до якої працівникам міліції надається право для виконання покладених обов'язків, зокрема:

п. 1 - вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

п. 5 - затримувати та тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

- осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

- осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб;

- осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

- неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;

- осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години; /рішенням Конституційного суду №10рп/2011 від 11.10.11 року визнано неконституційним/

- осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження (наказом МВС передбачено тримання таких осіб не менше 3-х годин, проте на практиці ці вимоги не додержуються.

- осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб за вмотивованим рішенням суду (до березня 2009 - з санкції прокурора, рішенням Конституційного Суду України від 29.06.2010 міліції заборонено затримувати громадян з цієї підстави);

- військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

- осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

Законність підстав та обставини, за яких затримано особу, можливо з’ясувати із записів у „Книзі обліку осіб, які доставлені до чергової частини”. Заповнення усіх граф книги обов’язкове. У разі доставлення неповнолітніх у графі 3 книги проставляються дата народження (число, місяць, рік).

Прокурор повинен з’ясувати відповідність записів правилам ведення такої книги, до неї обов’язково заносяться відомості щодо всіх без винятку осіб, які доставлені до чергової частини працівниками міськрайліноргану, іншими посадовими особами та громадянами, незалежно від виду та ступеню небезпеки правопорушення, терміну перебування особи в органі та прийнятого щодо неї рішення, у тому числі щодо осіб, доставлених до чергової частини, а потім направлених до приймальника-розподільника, спеціального приймальника для осіб, підданих адміністративному арешту, ІТТ, переданих представникам інших органів тощо. Особи, які до чергової частини не доставлялись і вирішення питань щодо них проводились за межами службових приміщень органу, підлягають реєстрації у Журналі обліку відвідувачів та запрошених до органу внутрішніх справ. У разі необґрунтованого доставлення громадян черговий зобов’язаний негайно звільнити доставленого і запропонувати особі, винній у необґрунтованому доставленні, вибачитись, після чого зробити необхідну відмітку у книзі обліку доставлених. Про такий факт черговий повинен доповісти письмовим рапортом начальнику міськрайліноргану.

Відомості щодо доставлених осіб вносяться на підставі документів, що засвідчують їх особу, рапорту працівника ОВС, члена громадського формування, протоколу доставлення, заяв інших осіб, результатів перевірки за адресним бюро.

При затриманні черговий повинен провести огляд осіб, речей, що були при них, вилучити документи і предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров’ю, всі види зброї, боєприпасів, наркотичних, сильнодіючих, отруйних речовин. Особистий огляд проводиться особою однієї статі із затриманим і в присутності 2-х понятих тієї ж статі.

Результати огляду особи і речей, вилучення документів і предметів заносяться у відповідний протокол, або відображаються у протоколі про адміністративне затримання чи правопорушення. Протокол підписується затриманою особою, понятими з даними на них та черговим. Вилучені документи і речі зберігаються у спеціальній шафі, ключ від якої знаходиться у чергового. При звільненні речі, що не заборонені в обігу, під розписку видаються особі, яку було затримано.

При вивченні законності поміщення громадян до КЗД слід керуватися вимогами ст.ст. 259, 260, 261, 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, ст. ст. 106, 115, 155 КПК України та ст. 4 Закону України „Про попереднє ув’язнення”.

Якщо особу, затримано в адміністративному порядку, слід виходити із вимог ст.ст. 260,261,263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення проступку, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов за справами про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

Про адміністративне затримання (ст. 261 Кодексу) складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому про це робиться запис. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому ст. 263 Кодексу, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою, законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України „Про міліцію”, ч. 2 - 4 ст. 263 КУпАП передбачено право міліції затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, на строк до 3-х годин, а в необхідних випадках – до 3-х діб с письмовим повідомленням про це прокурора протягом 24 годин з моменту затримання.

Зазначені норми суперечать вимогам ч. 2 ст. 29 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Тому до врегулювання зазначеного питання особи, затримані в порядку ст. 263 КУпАП, не повинні поміщуватись та триматись у спеціальних установах міліції понад 3 години.

З метою вдосконалення законодавчих механізмів регулювання діяльності місць застосування заходів примусового характеру та спецустанов органів внутрішніх справ Генеральною прокуратурою України до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у жовтні 2008 року направлено інформацію з проблемних питань, що створюють передумови для системних порушень конституційних прав громадян. Зокрема, п. 6.6.1. Інструкції встановлено, що розгляд обставин щодо осіб, доставлених до чергової частини, проводиться негайно в окремій кімнаті, яка за своїм обладнанням не пригнічує їх честь і гідність, але не більше 3-х годин із моменту доставлення до чергової частини.

При розгляді таких обставин черговий зобов’язаний:

• перевірити законність доставлення;

• установити особу та забезпечити огляд доставленої особи;

• вимагати від працівника ОВС, який доставив особу, скласти протокол про адмінзатримання правопорушника відповідно до ст.259 КУпАП. При доставленні особи громадянами – прийняти від них заяви;

• зареєструвати доставлення правопорушника в книзі обліку осіб, які доставлені до чергової частини. При невстановленні особи в момент доставлення у книзі спочатку заповнюються графи 6-8 (причина доставлення, час, місце, обставини правопорушення, кім доставлено \П.І.Б., підрозділ, дата і час доставлення \хто розглядав - П.І.Б.\).

Перевірками виявлено непоодинокі факти неправильного заповнення книг обліку, нелюдського ставлення працівників міліції до затриманих, що залишались поза увагою територіальних органів прокуратури. Зокрема при наявності 2-х кімнат для доставлених чергової частини Ірпіньського МВ ГУ МВС України в Київській області в одній кімнаті, загальною площею менше 7 м кв., впродовж тривалого часу трималось 8 осіб (інша порожня).

Часто при затриманні особи за підозрою у вчиненні злочину, протокол безпосередньо після затримання не складається, а лише через 2-3 доби, і тільки після цього (не завжди) повідомляються родичі затриманих. Весь цей час громадяни незаконно перебувають у службових кабінетах підрозділу міліції та поміщаються до КЗД, де ця категорія осіб взагалі не повинна знаходитись понад 3 години.

Слід мати на увазі, що особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення свободи, на підставі ст. 106 КПК України може бути затримана органом дізнання тільки за умов, передбачених цією статтею. Протягом 72 годин орган дізнання повинен прийняти одне з рішень, перелічених у цієї статті. Слідчий затримує особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, відповідно до ст. 115 КПК України, на підставі та у порядку, передбаченому ст.ст. 106, 106-1, 107 цього Кодексу.

Про затримання особи за підозрою у вчиненні злочину складається протокол, копія якого з переліком прав і обов’язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. Про затримання особи негайно повідомляються її родичі.

Наприклад, усупереч вимогам ст. 4 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та ст. 155 КПК України, взяті під варту і засуджені громадяни впродовж тривалого часу (понад 3 години) незаконно тримались у кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ АР Крим, міста Києва, Харківської, Херсонської та інших областей. Нерідко особи, затримані за підозрою у вчиненні злочину, доставляються до чергової частини і обліковуються як адмінправопорушники.

Зокрема, підозрюваний у вчиненні злочину К. тримався у КЗД чергової частини Голосіївського РУ м. Києва 5 діб, після чого складено протокол про його затримання в порядку ст.115 КПК України. Такі ж порушення виявлено стосовно ще 15 осіб. Затриманий за підозрою у вчиненні злочину Т. не направлений до ІТТ, як це

передбачено законом, а переданий оперуповноваженому міліції. Підозрюваний у вчиненні злочину Д. протягом доби тримався у КЗД лише на підставі рапорту працівника міліції.