2. Архітектурно-планувальне рішення забудови житлової групи.

Мета: Розміщення житлових будинків з виконанням вимог щодо:

• естетичних якостей;

• екологічних якостей;

• компактності;

• економічності.

Вимоги щодо естетичних якостей розміщення житлової забудови – створення тривимірного середовища, яке викликає у мешканців позитивні почуття.

Цієї мети можна досягти з оптимальним сполученням наступних чинників:

• масштаб забудови – це відношення розмірів людини до розмірів будинку. Масштабність забудови збагачує просторові характеристики забудови та залежить від відстані між людиною та забудовою.

• ритм забудови – це закономірність змін відкритих і закритих просторів в забудові – залежить від:

  • відстані між людиною та забудовою;

  • від швидкості пересування людини.

Аналізуючи ці чинники, можна зробити висновки:

• забудова з боку магістральних вулиць повинна мати найбільший масштаб і ритм забудови, оскільки відстань та швидкість пересування є достатньо великими;

• з цих же міркувань, з боку житлової вулиці масштаб і ритм забудови будуть найменшими;

• уздовж пішохідних зв’язків мікрорайону мають значення не тільки геометричні розміри будинків, а й розміри окремих деталей будинків.

Вимоги щодо екологічних якостей розміщення житлової забудови

Найважливішими екологічними показниками житлової забудови є: температурний, інсоляційний та вітровий режими.

Умови інсоляції визначають відстань між житловими будинками. Згідно санітарно-гігієнічних норм, повинні забезпечуватись умови безперервної інсоляції житлових приміщень не менше 2,5 годин у дні весіннього та осіннього рівнодення. Умови інсоляції визначають відстань між довгими сторонами житлових будинків. Ця відстань повинна буди приблизно 1,5 висоти будинку, що відкидає тінь, але не менше 20 м.

Розміщення житлових будинків повинне захищати територію мікрорайону від шкідливого впливу міського транспорту.

Вимоги щодо орієнтації будинків

Типи житлових будинків за орієнтацією:

• меридіональні (коридорні) будинки – частина квартир має двосторонню орієнтацію.

• широтні (галерейні) всі квартири виходять на одну сторону будинку.

• звичайні блок-секційні будинки.

Оптимальне розміщення меридіональних будинків є розміщення по геліотермічній осі. Геліотермічний показник – добуток часу інсоляції на середню температуру періоду інсоляції – однаковий з обох боків геліотермічної осі.

З обох боків від геліотермічної осі геліотермічний показник однаковий.

Рис. 6. Орієнтація меридіональних будинків

Галерейні будинки – будинки широтної орієнтації. Їх потрібно розміщувати так, щоб квартири виходили на південь.

Орієнтація блок-секційних будинків показана на Рис. 7

Вимоги щодо компактності та економічності розміщення будинків.

• Максимальний відкритий простір перед житловим будинком, який сприймається як двір (територія, що є проміжною між приміщенням квартир і зовнішнім середовищем), складає 90м.

• К

  Рис. 7. Орієнтація блок-секційних будинків.

  ількість транзитних пересувань в межах житлової групи повинна бути мінімальною.

Транспортно-пішохідне обслуговування мікрорайону

Мета: проектування системи транспортного і пішохідного обслуговування об’єктів мікрорайону за критеріями:

• мінімізації транспортного руху по території мікрорайону;

• мінімізації точок перетину пішохідних і транспортних потоків;

• мінімізації впливу на пропускну спроможність прилеглих магістральних вулиць;

• мінімізації екологічного дискомфорту внутрішньої мікрорайонної території.

Критерій мінімізації транспортного руху по території мікрорайону

Мікрорайон – основний елемент сельбищної території. Транзитного проїзду транспорту через територію мікрорайону не повинно бути.

Вимоги:

• Кількість проїздів і під’їздів повинна бути достатньою, але такою, коли довжина транзитної частини проїздів буде мінімальною.

• Проїзди і під’їзди повинні бути диференційовані в залежності від кількості населення житлових будинків або груп житлових будинків.

Критерій мінімізації точок перетину пішохідних і транспортних потоків Вимога: бажано, щоб транспортні і пішохідні зв’язки були розділені в просторі (транзитні пішохідні зв’язки не повинні співпадати з проїздами).

Критерій мінімізації впливу на пропускну спроможність магістральних вулиць

Вимоги:

• Кількість в’їздів на територію мікрорайону визначається категорією прилеглих вулиць ( найменша – збоку загальноміської магістралі, найбільша – з боку житлової вулиці).

• Відстань від перехрестя до в’їзду також визначається категорією вулиці (найбільша відстань – на загальноміській магістралі, найменша – на житловій вулиці).

Критерій мінімізації екологічного дискомфорту внутрішньої мікрорайонної території

Вимоги:

• Проектувати мережу проїздів так, щоб найбільша інтенсивність руху була на периферії мікрорайону і житлової групи (біля вулиць).

• Майданчики для стоянки автомобілів бажано розміщувати на в’їздах в житлові групи, житлові двори, біля тих частин будинків, які або не мають вікон, або там, де мінімальна кількість вікон житлових кімнат. Автостоянки треба розміщувати так, щоб забезпечувати провітрювання територій, на яких вони знаходяться. Автостоянок в замкнутому просторі не повинно бути.

Класифікація внутрішніх проїздів, під’їздів і пішохідних доріг

1. Головний внутрішньомікрорайонний проїзд.

Призначення: транспортне і пішохідне обслуговування житлової групи з населенням не менше 3 тис. чол.

Г

Рис. 8. Головний внутрішній мікрорайонний проїзд

оловний внутрішній проїзд, як правило, проектується з боку загальноміської магістральної вулиці.

2

Рис. 9. Мікрорайонний проїзд

. Мікрорайонний проїзд.

Призначення: транспортне і пішохідне обслуговування малоповерхових

житлових будинків, а також одного будинку з кількістю поверхів більше п’яти.

3. Тротуар-під’їзд.

Призначення: транспортне і пішохідне обслуговування будинку з кількістю поверхів до п’яти при довжині до 150 м.

Рис. 10. Тротуар-під'їзд

4. Головні транзитні пішохідні дороги.

Призначення: пішохідний зв’язок населення всього мікрорайону з основними об’єктами повсякденного користування (зупинки громадського транспорту, громадський центр, школа, фізкультурні і спортивні майданчики.

Рис. 11. Головна транзитна пішохідна дорога

5. Транзитні пішохідні доріжки житлової групи.

Призначення: пішохідний зв’язок населення житлової групи з об’єктами повсякденного і первинного обслуговування (зупинки громадського транспорту, громадський центр, школа, фізкультурні і спортивні майданчики, дитячі дошкільні заклади).

6

Рис. 12. Транзитна пішохідна доріжка житлової групи

. Пішохідні доріжки.

Призначення: пішохідний підхід до майданчиків в межах житлової групи (господарчі майданчики, майданчики відпочинку, фізкультурні майданчики, дитячі майданчики).

Рис. 13. Пішохідна доріжка.

7. Майданчики проїздів і під’їздів.

Роз’їзний майданчик – робиться тільки на односторонніх проїздах. Відстань між майданчиками – не більше 75 м.

Рис. 14. Роз'їзний майданчик

Розворотний майданчик – всі тупикові проїзди і під’їзди повинні завершуватися розворотними майданчиками. Радіус кола розвороту – 12 м.

Мінімальна відстань від будинку ло проїзду – 5 м.

Рис. 15. Розворотний майданчик

Визначення поверховості забудови

Визначаємо загальну площу одного поверху кожного будинку використовуючи дані про секції (додаток 2):

№ будинку	Площа одного поверху будинку, кв.м
1	520
2	960
3	960
4	1100
5	520
6	960
7	960
8	850
9	800
10	480
11	2630
12	780
13	880
Всього:	12400

Розраховуємо площу одного поверху всієї житлової групи:

S_{1 пов.} = 12400 кв. м.

Визначаємо розрахунковий житловий фонд групи.

Кількість мешканців житлової групи: N_ж.гр. = 3262 чол.

Визначаємо розрахунковий житловий фонд:

F_потр. = N_ж.гр. * 30 = 3262 * 30 = 97860м².

Визначаємо середню поверховість забудови:

Поверхи = F_потр./F_1пов. = 97860/12400 = 8 пов.

Розподіляємо поверховість за будинками:

№ будинку	Кількість поверхів у будинку
1	6
2	7
3	7
4	6
5	6
6	6
7	6
8	7
9	10
10	16
11	6
12	6
13	7

При виборі поверховості будинків потрібно враховувати:

• естетичні чинники (масштаб, ритм);

• екологічні чинники (вимоги інсоляції).

Визначаємо проектний житловий фонд групи:

№ будинку	Загальна площа будинку, кв.м
1	3120
2	5760
3	6720
4	6600
5	3120
6	5760
7	5760
8	5950
9	8000
10	7680
11	15780
12	4680
13	6160
Всього:	85090

Загальний проектний житловий фонд житлової групи становить 85090 кв. м.

Кінцева кількість населення житлової групи:

N_ж.гр. = F_заг./30 = 85090/30 = 2836 чол.

Розрахунок і проектування автостоянок ( місць тимчасового зберігання автомобілів)

Вимоги до розрахунків і проектування:

• Мінімальний пробіг транспорту по території житлової групи (розміщуємо автостоянки переважно на в’їздах на територію житлової групи).

• Мінімальний шлях підходу до автостоянки.

• Найбільша відстань від входу в будинок до автостоянки –150 м.

• Екологія.

Відстань від житлових будинків і територій дитячих дошкільних закладів до автостоянок повинна бути максимальною:

Мінімальна відстань до автостоянок, м

	Кількість автомобілів
	10	11 -50	51 і більше
Житлові будинки	10	25	30
ДДЗ	10	25	50
Площа на 1 автомобіль	25	24	22-23

Економічні вимоги (чим більша загальна площа автостоянки, тим менша нормативна площа на 1 автомобіль).

Рівень автомобілізації для населення з середнім рівнем доходів приймаємо 180 автомобілів на 1000 мешканців. Тоді, кількість автомобілів для мешканців житлової групи, що проектується, складе 2836*180/1000=510 автомобілів. З цих автомобілів 75% будуть зберігатися на території мікрорайону. 25% автомобілів, що зберігаються на території мікрорайону, будуть тимчасово зберігатися на автостоянках. Таким чином, ця кількість дорівнює:

Визначаємо потрібну площу автостоянок з розрахунку 25 м² 1 автомобіль:

Розміщуємо автостоянки з урахуванням вищенаведених вимог.

Рис. 16. Схема генерального плану житлової групи

Техніко-економічні показники проекту

№, п/п	Найменування	Одиниця виміру	Кількість одиниць
			Мікрорайон	Житлова група
1.	Населення	тис. люд.	9,450	2,836
2.	Площа	га	27,0	9,32
3.	Щільність населення	чол./га	350	304
4.	Житловий фонд	кв.м	283500	85090
5.	Щільність житлового фонду	кв.м/га	10500	9130,8
6.	Середня поверховість	пов.	12	7
7.	Площа проїздів	кв.м	-	7354,47
8.	Площа автостоянок	кв.м	-	2400
9.	Орієнтовна вартість 1 м2 житла	тис. грн/кв.м	2,83	2,83
10.	Орієнтовна загальна вартість	тис. грн	---	240,57

Додаток 1

Блок-секції

Додаток 2

Секції

РТ 2Б-3Б	Площа забудови:	147,24	РТ 1Б-2Б’-4Б	Площа забудови:	222,66
	Загальна площа:	115,05		Загальна площа:	160,48
	Житлова площа:	71,04		Житлова площа:	99,76
	Будівельна кубатура	388,06		Будівельна кубатура	577,06
	к1=0,60, к2=5,42			к1=0,62, к2=6,01
РТ 1Б-4Б	Площа забудови:	145,44	РТ 1Б-2Б-3А	Площа забудови:	194,21
	Загальна площа:	110,36		Загальна площа:	142,69
	Житлова площа:	69,25		Житлова площа:	85,50
	Будівельна кубатура	372,96		Будівельна кубатура	499,50
	к1=0,62, к2=5,38			к1=0,59, к2=5,80
РТ 1А-4А	Площа забудови:	133,56	РТ 1Б-1Б-2Б-3Б*	Площа забудови:	248,76
	Загальна площа:	99,13		Загальна площа:	175,82
	Житлова площа:	59,77		Житлова площа:	101,19
	Будівельна кубатура	315,43		Будівельна кубатура	648,14
	к1=0,60, к2=5,24			к1=0,57, к2=6,40
РТ 1Б-3Б	Площа забудови:	129,40	РТ 1Б-1Б-1Б-2Б	Площа забудови:	192,78
	Загальна площа:	101,79		Загальна площа:	153,64
	Житлова площа:	61,71		Житлова площа:	83,87
	Будівельна кубатура	362,32		Будівельна кубатура	539,78
	к1=0,61, к2=5,87			к1=0,34, к2=6,43
РТ 2’Б-2’Б-3Б	Площа забудови:	225,72
	Загальна площа:	164,10
	Житлова площа:	98,57
	Будівельна кубатура	583,13
	к1=0,60, к2=5,91

1 Значення рангів (ваги) чинників, що залежать від особливостей проектування різних міст, а також перелік обраних чинників та критеріїв оцінки можуть бути змінені викладачем (керівником курсового проектування).

2