Пісня «в саду гуляла…»Пісня «Наші хлопці вареників хочуть»

(Дівчата і хлопці співають у формі діалогу)

.Дівчина Бач, які хитрі, вареників їм подавай! Ви хутче загадки відгадайте. Подивимось, чого ви вартуєте.

Відгадування загадок

Дівчина В лісі росло, в столяра пишалося, в гарного господаря прядивом вкривалося.

Хлопець Подумаєш, ну й загадка! Стіл то, бо його скатертиною вкривають.

Дівчина Входить, входить, а в хату не заходить.

Хлопець Двері.

Дівчина У хлів іде без шкіри, а виходить з шкурою.

Хлопці Хліб.

Дівчата А в мене така загадка: «Чого хочеш – не купиш, а що хочеш продати – не продаси?!»

Хлопець Такого нема. За гроші все купиш.

Дід Е ні, всього, діти не купиш. Моя відгадка така «Це молодість і старість». Бережіть, дівчата, молодість, бо минає вона, як та весна, як у пісні тій: «Літа молодії, де ж ви полинули, чи в огні згоріли, чи в морі втонули? Як в морі втопились, припливіть близенько, як в огні згоріли, то болить серденько».

Дівчина Гарно каже дід Микола. А щоб душа не боліла, найкращі ліки – пісня і танок завзятий.

Хлопець Гей, музики, а заграйте нам отої, що на два боки та на три прискоки.

 Український  народний танок

Дід Ой, як хороше танцюють! А ще наш народ полюбляв жартувати. Тож давай те і ми пожартуємо.

Жарти

Дівчина От так диво – дивина:

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я.

Хлопець А лаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

Дівчина А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.

Хлопець А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Всі Та тут все переплуталось!

Сценка «Не мої ноги!»

(Один хлопець читає слова, а другий показує пантоміму)

Серед лісу, серед гаю у неділешній обід

Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.

Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.

Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.

- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим світ. –

Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт.

Фінал

Дід Як же смачно розказує! Аж їсти захотілося. За хороші пісні, за дотепні жарти, Одарочко, пригощай всіх варениками!

Баба Оцей горщик візьміть з собою. Нині такий звичай, що ся лишило добре од вечері, завтра їсти не можна, ані м’ясного, ні масного нічого. Ото заберіть і бідним людям занесіть, одиноким.

Господарі Дякуємо всім, хто завітав до нашої хати.

Дівчина (підносить хліб-сіль гостям)

Пригощайтесь, гості дорогії.

Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.

Хлопець А всім дітям, присутнім на нашому святі, хочемо побажати рости добрими і працьовитими,

Дівчина Чесними і вмілими,

Хлопець Чуйними і творчими.

Дівчина Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею.

Хлопець Щоб з малку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців!

Після свята Миколая, до Великого Піста, в селах України кожного вечора збиралась молодь на вечорниці.

Вечорниці — це клуб сільської молоді, де юнаки та дівчата знайомилися, зближалися, пізнавали один одного для подружнього життя...

Клас прикрашено у вигляді селянської хати: піч, стіл з рушниками, скатертинами з вишивками.

Ведучий. Україна! Країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світяться яскраві зорі! Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна народна пісня.

Лунають українські пісні.

Ведуча. Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхнений її мелодіями! Яка мати не співала цих легких, як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх? Українська пісня — це бездонна душа нашого народу, це його душа.

Ведучі виходять. З’являється хазяйка вечорниць, починає застеляти стіл скатертиною, чепуритися.

Хазяйка. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б лунали музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю... Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі. (Співає.)

Ой, верніться, літа мої,

Хоч до мене в гості...

Непомітно заходить літня жінка, підхоплює пісню...

Жінка.

Не вернемось, не вернемось.

Немає до кого.

Було б же нас шанувати,

Як здоров’я свого.

"Хазяйка. Ой, Наталко, налякала ж ти мене. А я тут молодість згадала, та так сумно стало.

Жінка. Не треба, Катре, не край мого серця (співають разом).

Ой за гаєм зелененьким

Брала вдова льон дрібненький.

Вона брала-вибирала,

Тонкий голос подавала...

У двері хтось стукає. Співаючи, заходять дівчата в українському вбранні.

Дівчата. Добривечір у вашій хаті!

Жінки. І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будь ласка, у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчата. Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню співати (співають):

В кінці греблі шумлять верби, що я насадила,

Нема того миленького, що я полюбила.

Нема мого миленького — вже й рочок минає,

Пішла б його виглядати — дороги не знаю.

Зашуміла дібровонька листом зелененьким,

Як поїхав мій миленький конем вороненьким.

Хазяйка. Просимо гостей до хати, просимо, просимо сідати.

Дівчата (сідають, виймають вишивання, дві пораються біля печі, жінки сідають за прядку).

Сядем, сядем, заспіваєм

Аж усе, що тільки знаєм,

Поки підем спати,

Щоб раненько встати...

Хазяйка. Дівчата, голубоньки, не крайте, веселої співайте.

Дівчата співають веселі пісні.

Одна із дівчат. А де ж наші хлопці?

У цей час чується пісня "Ой, на горі та й женці жнуть", яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці.

Хлопці. Пустіть до хати!

Дівчата. Гарненько попросіть!

Хлопці стукають.

Дівчата. Агов, хто такий?

Хлопці. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

Дівчата. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

Хлопці. Пустіть, бо гірше буде!

Дівчата. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.

Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!

Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати. Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:

Полюбила коваля, така доля моя,

Я ж подумала — кучерявий,

а в нього чуба немає...

Хлопець до неї співає:

Галя, Галя чорнобрива,

чого в тебе брови криво,

На козака задивилась,

та й брівоньки іскривились...

Дівчата.

А до мене Яків приходив,

Коробочку раків приносив.

А я тії раки забрала,

А Якова з хати прогнала!

Хлопці.

По дорозі жук, жук,

по дворі чорний,

Подивись на мене, дівко,

який я моторний...

Хлопці починають танцювати "Гопака".

Хазайка. Хоч не знаєм звідки ви, чи з полудня чи з півночі в нашу хату зайшли, просимо, просимо ласкаво всіх сідати із дівчатами пісню заспівати!

Співають пісню.

Ой, дівчино, шумить гай,

Ой, дівчино, шумить гай,

Кого любиш, забувай, забувай.

Нехай шумить, ще й гуде,

Кого люблю, мій буде, мій буде...

Хазяйка. А згадаймо, як колись молоді жили, про що мріяли, як і кого любили.

Інсценізуються уривки з класичних українських п’єс І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я", Г. Квітки-Основ’яненка "Сватання на Гоначірвці".

Потім проводитсься гра: хто знає більше народних пісень, що почитнаються на чоловічі та жіночі імена. Змагаються хлопці та дівчата, звучать уривки з пісень, які називаються.

Хазяйка. А хто з вас смішне нам щось розкаже?

Юнаки та дівчата читають народні усмішки, гуморески й співають веселі пісні.

Дівчата.

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротах, крутить головою.

Він, сердега, як побачив, та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

Хлопці.

В Шамраївці густо хати, вітер не провіє,

Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.

Дівчата.

Ішов Гриць з вечорниць

темненької ночі,

Сидить гуска над водою,

вирячила очі.

Я до неї: гиля, гиля —

вона й полетіла,

Коли б не втік осокою,

була б Гриця з’їла.

Хлопці (починають прощатися). Дякуємо хазяйці! (кланяються).

Хазяйка. Спасибі і вам, будьте здорові, йдучи.

Дівчата (співають пісню).

Ой у вишневому саду,

Там соловейко щебетав,

Додому я просилася,

А він мене все не пускав...

Весна іде — красу несе,

І в тій красі радіє все...

Дівчата і хлопці співають разом.

Скільки б не співали, а кінчати час,

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І в вас, і в нас хай буде все гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

Сценарій

Українські вечорниці “Пісенне село”