Структура хірургічної клініки. Поняття про гігієну у хірургічному стаціонарі з метою профілактики розповсюдження госпітальної інфекції

При будівництві хірургічного стаціонару проектувальники враховують специфіку майбутнього відділення й передбачуваний обсяг надання допомоги в ньому. У більшості лікарень виділяють відділення для планових ("чистих") і гнійних хворих. У великих стаціонарах створюються спеціалізовані відділення на 30-50 ліжок для надання лікувальної допомоги хворим із судинної, ендокринної, легеневої й ін. патологією.

Сучасне хірургічне відділення - це складний комплекс. Нормальна діяльність його регламентується певними санітарно-гігієнічними нормами. Розміщення "чистих" і гнійних хворих повинне бути на різних поверхах. Хворі із гнійно-запальними захворюваннями розташовуються на 1-2 поверсі стаціонару, а хворі із плановими хірургічними захворюваннями ("чисті") розташовуються над ними. Вони не мають між собою сполучень, що пов'язано з попередженням поширення хірургічної інфекції по лікарні.

Хірургічне відділення рекомендують проектувати вікнами на південь, південний схід або південний захід. Таке орієнтування створює сприятливі умови для висвітлення палат природним сонячним світлом, з достатньою дозою ультрафіолетових променів, які згубні для багатьох видів інфекційних збудників, що дозволяє знизити поширення бактеріального забруднення в стаціонарі. У структуру хірургічного відділення входять палати для хворих на 1-2 ліжка, операційний блок, палати інтенсивної терапії або реанімації, перев'язні - 2, маніпуляційна, кабінет завідувача відділенням і старшою медичною сестрою, ординаторська, їдальня, санітарний вузол, білизняна й ін. підсобні приміщення.

У палатах доцільно розміщати 2 ліжка. Останні повинні бути зручними, матраци не занадто м'які. Біля ліжка повинні стояти приліжкові столики. Необхідно виділяти й кілька палат для післяопераційних хворих, які проходять доліковування після виведення з відділення інтенсивної терапії. У цих палатах варто встановлювати функціональні ліжка на коліщатах, які фіксуються ножними стопорами при установці в палатах. Особливістю цих ліжок є те, що медичний персонал, та й сам хворий можуть за допомогою регулятора створювати необхідне положення - підняти головний кінець, опускати ножний кінець і т.д. До цих ліжок надаються різні приставки: столик для розміщення їжі, стійки для підключення систем для інфузій лікарських препаратів, а також є ніша в матраці для установки підкладного судна.

Площа палат повинна бути на менш 6,5-7,5 м² на одне ліжко. Останні розміщаються уздовж стін, щоб було зручно на каталці транспортувати хворих у палату. Співвідношення площі вікон до підлоги повинне бути в палатах 1:6. Електричне висвітлення не повинне бути яскравим, щоб не викликати роздратування очей. Температурний режим повинен дотримуватися в межах 18-20° С. Гігієнічні норми повітря в палаті становлять 27-30 м³, що при природному й штучному повітрообміні дозволяє в приміщенні створити концентрацію вуглекислоти не більше 0,1%. Швидкість руху повітря повинна бути в межах 0,10-0,15 м/с, при вологості повітря 50-55%. Це оптимальні умови для нормальної життєдіяльності людини. Зазначені параметри в цей час регулюються за допомогою кондиціонерів.

У кожного ліжка в палаті повинен бути індивідуальний нічний світильник, щоб у випадку надання допомоги хворим у нічний час медичний персонал не турбував інших пацієнтів включенням загального висвітлення. Для зв'язку хворого з постом медичної сестри кожне ліжко обладнується пультом виклику. Необхідною приналежністю в палатах є холодильники для зберігання продуктів і вмивальник з гарячою й холодною водою.

Палати інтенсивної терапії становлять 8-12% від ліжкового фонду у відділенні. Хворі з операційного блоку доставляються у відділення на функціональних ліжках. Тут вони перебувають після порожнинних операцій протягом 3-5 днів, коли потрібне постійне спостереження й проведення необхідного медикаментозного лікування. Слід зазначити насиченість відділення дихальними апаратами, електростимуляторами, наявністю централізованої подачі кисню. Після виведення хворих з важкого стану, відновлення нормальної функції життєво важливих органів вони переводяться в післяопераційні палати. Санітарний режим у відділенні інтенсивної терапії (реанімації) дотримується як в операційному блоці. Тому площа приміщень відділення інтенсивної терапії виходить із 30-42 м² на 1 ліжко.

Стіни палат, коридорів повинні бути пофарбовані у світлі тони, що дозволяють помітити будь-яке забруднення й проводити вологе збирання антисептиками.

Гігієна тіла, одягу медперсоналу, гігієна білизни й одягу хворих.

Всі медпрацівники повинні неухильно дотримуватись правил особистої гігієни. Заступаючи на роботу, вони повинні прийняти душ і переодягтися в спецодяг. Необхідно стежити за чистотою рук і нігтів, які повинні бути коротко обстрижені. При цьому на шкірі не повинне бути тріщин, задирок, запальних процесів. Миття рук варто проводити після кожної маніпуляції, відвідування санвузла. Руки необхідно змазувати після миття кремом або сумішшю гліцерину (3/4) і з нашатирним спиртом (1/4). Якщо на шкірі з'являються гнійно-запальні процеси, катари верхніх дихальних шляхів, ангіни, отити, те ці працівники відстороняються від роботи до повного лікування.

Всі працівники проходять два рази на рік диспансерне обстеження з обов'язковим узяттям мазків із зева й носа на виявлення бактеріоносіїв.

Після закінчення робочого дня медичний персонал повинен повторно прийняти душ і переодягтися.

Під час зміни натільної білизни важко хворого, який знаходиться на суворому ліжковому режимі, медична сестра береться за край сорочки, знімає її через голову, і потім вивільнює руки. Чисту білизну одягають у зворотній послідовності. Якщо в хворого пошкоджена рука, то спочатку знімають рукав зі здорової руки, а потім з хворої. Одягають сорочку спочатку на хвору, а потім на здорову руку.

Методика зміни постільної білизни. Якщо хворий може сидіти, то медична сестра пересаджує його з ліжка на стілець й перестилає постіль. Зміну білизни в хворих, які знаходяться на суворому постільному режимі, виконують двома способами:

1. Брудне простирадло скатують валиком з боку голови і ніг, а потім видаляють. Чисте простирадло, скатане с двох сторін, як бинт, підводять під хрестець хворої дитини і розправляють відповідно довжині ліжка.

2. Хворого переміщують на край ліжка, потім скатують брудне простирадло по довжині, на вільному місті розправляють чисте; у той же час на неї перекладають хворого, а на другій стороні знімають брудне й розправляють чисте простирадло.

Брудну (окремо постільну та натільну) білизну збирають у пластмасові баки з кришками або клейончасті мішки і виносять з палати в спеціальну кімнату. У відділенні повинен знаходитись запас білизни на добу. Несвоєчасна і неправильна зміна білизни, зокрема, постільного, сприяє виникненню пролежнів.