
- •Тема 10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Етапи розвитку хірургії, вітчизняні хірургічні школи; організація хірургічної допомоги в Україні
- •Питання хірургічної деонтології.
- •Структура хірургічної клініки. Поняття про гігієну у хірургічному стаціонарі з метою профілактики розповсюдження госпітальної інфекції
- •Пост медсестри
- •Медична документація
- •Класифікація пов'язок
- •Безбинтові пов'язки
- •Особливості догляду за хворими, що перенесли оперативні втручання на голові і шиї
- •Накладання бинтових пов'язок на голову, шию
- •Типові бинтові пов’язки на живіт, промежину, кінцівки
- •Особливості догляду за хворими з переломами
- •Тема 13. Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
- •Особливості догляду за хворими з гнійною патологією і організація роботи гнійної перев'язувальної.
- •Особливості перев’язок та догляд за хворими з анаеробною інфекцією
- •Методи сучасної антисептики , їх характеристика.
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Методи підготовки рук до операції
- •Догляд за руками хірурга поза клінікою.
- •Підготовка операційного поля
- •Будова операційного блоку.
- •Види прибирань.
- •Методи транспортування хворих до операційної.
- •Правила одягання операційної білизни.
- •Тема 15. Організація роботи в стерилізаційній. Підготовка і стерилізація ріжучих, оптичних,загальнохірургічних інструментів. Стерілізація шовного матеріалу. Підготовка та стерилізація інструментів
- •Проби на якість предстерилізаційної обробки інструментів
- •1. Азопірамова проба (на наявність крові).
- •2. Амідопіринова проба (на наявність крові).
- •3. Фенолфталеінова проба (на наявність залишків лугів миючих засобів).
- •4. Проба з суданом III (на наявність жиру).
- •Методи стерилізації ріжучих, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •I. Ті, що розсмоктуються:
- •2. Матеріали, які розсмоктуються повільно: шовк, поліамід (капрон).
- •3. Матеріали, що не розсмоктуються:
- •Тема 16. Хірургічна операція, підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді.
- •Показання до постановки очисної клізми
- •Протипоказання:
Проби на якість предстерилізаційної обробки інструментів
Якість предстерилізаційної обробки оцінюють шляхом виконання проб:
-на наявність крові ( бензідінова, азопірамова та амідопірінова проби)
-на наявність миючих засобів (фенолфталеінова проба)
-на наявність жиру ( проба з суданом III)
Контроль за якістю предстерилізаційної обробки здійснюється
- СЕС та дез. станцією не рідше ніж один раз на квартал,
- самоконтроль зав. централізованої стерилізаційної 1 раз на день.
Перевіряють 1% від кожного найменування виробів, що підлягають обробці за одну зміну.
1. Азопірамова проба (на наявність крові).
На 1 літр розчину:
100г азопіраму
1,0 – 1,5г солянокислого аніліну
96 % етиловий спирт до 1 літру
Готовий розчин зберігається у щільно зачиненому флаконі у темряві за температури +4С (у холодильнику) 2 місяці, при кімнатній температурі ( +18 - +23С) не більш 1 місяця.
Припустимим є пожовтіння реактиву без формування осаду.
Робочий розчин готують перед постановкою проби, змішуючи азопірам та 3% перекис водню у рівних пропорціях. Робочий розчин є придатним 1-2 години.
Неможна проводити пробу на гарячих інструментах, зберігати розчин при яскравому світлі, поряд з нагрівальними приладами та за підвищеної температури.
Перевірка робочого розчину азопірину: 2-3 краплі розчину наносять на пляму крові.
Якщо через 1 хв. з'являється фіолетове забарвлення, реактив придатний до застосування.
Якщо через 1 хв. забарвлення немає, реактив не придатний.
Постановка проби: 2-3 краплі реактива наносять на інструменти або протирають їх марлевою серветкою, змоченою реактивом.
Проба є позитивною, якщо через 1 хв. з'являється фіолетове забарвлення.
Якщо інструменти забруднені іржою та хлорвміщуючими окислювачами з'являється буре забарвлення.
В шприці вносять 3-4 краплі, кілька разів просувають поршнем, щоб змочити усю внутрішню поверхню, реактив залишають на 1 хв., після чого зливають його на марлеву серветку. Голки перевіряють пропускаючи через них реактив, видавлюючи його на марлеві серветки. Катетери перевіряють, заповнюючи їх порожнину реактивом повністю з чистого шприца або пипетки, залишають на 1 хв., потім витискають на марлеву серветку.
Якість предстерилізаційної обробки ендоскопів.
Перевіряють інструментальний канал, зовнішня поверхня робочої частини ендоскопа.
В отвір «вхід» та «вихід» вводять на невелику глибину ватний джутик, змочений реактивом, залишають на 1 хв. Зовнішню поверхню протирають марлевою серветкою 5х5 см, змоченою реактивом.
2. Амідопіринова проба (на наявність крові).
Реактив готують перед застосуванням. Змішують 5% спиртовий розчин амідопірину, 30% розчин оцтової кислоти та 3% розчин перекису водню в рівних пропорціях.
Готовий розчин зберігається у флаконі з притертим корком у холодильнику 1 місяць.
Проба є позитивною, якщо одразу або через 1 хв. після нанесення реактиву з'являється синє-фіолетове забарвлення. При постановці азопірамової та амідопірінової проб забарвлення, що з'являється пізніше, ніж через 1 хв., не враховується.