- •Тема 10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Етапи розвитку хірургії, вітчизняні хірургічні школи; організація хірургічної допомоги в Україні
- •Питання хірургічної деонтології.
- •Структура хірургічної клініки. Поняття про гігієну у хірургічному стаціонарі з метою профілактики розповсюдження госпітальної інфекції
- •Пост медсестри
- •Медична документація
- •Класифікація пов'язок
- •Безбинтові пов'язки
- •Особливості догляду за хворими, що перенесли оперативні втручання на голові і шиї
- •Накладання бинтових пов'язок на голову, шию
- •Типові бинтові пов’язки на живіт, промежину, кінцівки
- •Особливості догляду за хворими з переломами
- •Тема 13. Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
- •Особливості догляду за хворими з гнійною патологією і організація роботи гнійної перев'язувальної.
- •Особливості перев’язок та догляд за хворими з анаеробною інфекцією
- •Методи сучасної антисептики , їх характеристика.
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Методи підготовки рук до операції
- •Догляд за руками хірурга поза клінікою.
- •Підготовка операційного поля
- •Будова операційного блоку.
- •Види прибирань.
- •Методи транспортування хворих до операційної.
- •Правила одягання операційної білизни.
- •Тема 15. Організація роботи в стерилізаційній. Підготовка і стерилізація ріжучих, оптичних,загальнохірургічних інструментів. Стерілізація шовного матеріалу. Підготовка та стерилізація інструментів
- •Проби на якість предстерилізаційної обробки інструментів
- •1. Азопірамова проба (на наявність крові).
- •2. Амідопіринова проба (на наявність крові).
- •3. Фенолфталеінова проба (на наявність залишків лугів миючих засобів).
- •4. Проба з суданом III (на наявність жиру).
- •Методи стерилізації ріжучих, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •I. Ті, що розсмоктуються:
- •2. Матеріали, які розсмоктуються повільно: шовк, поліамід (капрон).
- •3. Матеріали, що не розсмоктуються:
- •Тема 16. Хірургічна операція, підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді.
- •Показання до постановки очисної клізми
- •Протипоказання:
Види прибирань.
Виділяють такі види прибирання в операційному блоці:
Попереднє (перед початком роботи);
Поточне (протягом робочого періоду);
Заключне (по завершенню робочого дня);
Генеральне (1 раз на тиждень).
Вологе прибирання приміщень (миття підлоги, протирання меблів, устаткування) здійснюється не рідше чим два рази на день з використанням миючих і дезінфікуючих засобів, протирання шибки не рідше чим один раз на місяць. Генеральне прибирання палатної секції проводиться не рідше чим один раз на місяць з ретельним миттям стін, підлоги, устаткування, протирання меблів. Генеральне прибирання (миття і дезінфекція) операційного блоку, перев'язочних проводять не рідше чим один раз на тиждень. Приміщення з особливим режимом стерильності після прибирання обробляють стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1 Вт потужності на 1 м2 приміщення.
Основний шлях інфікування рани в операційній – контактний (близько 90% випадків), лише в 10% випадків інфікування відбувається повітряним шляхом. Кожен член хірургічної бригади, незважаючи на спеціальну підготовку до операції, виділяє в навколишнє повітря до 1500 мікроорганізмів за 1 хв. За 1-1,5 години роботи однієї хірургічної бригади бактеріальне забруднення повітря в операційній збільшується на 100%. Припустима кількість мікроорганізмів у 1 м3 повітря операційної перед початком роботи не повинна перевищувати 500-600 і під час операції – 1000-1200, після закінчення операції – 1500-2000 у 1 м3 при умові відсутності в повітрі патогенних мікроорганізмів. Досягти такого рівня вдається за допомогою спеціальних пристроїв системи вентиляції, режиму роботи і прибирання операційної, дезінфекції повітря і предметів для попередження контактного інфікування необхідно досягти стерильності усього, що буде мати відношення до рани. Це досягається стерилізацією операційної білизни, перев'язочного і шовного матеріалу, рукавичок, інструментів, обробкою рук хірурга й операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на профілактику як контактного, так й імплантаційного інфікування рани.
Методи транспортування хворих до операційної.
Після гігієнічної обробки хворого, евакуації вмісту шлунку, підготовки операційного поля (гоління), видалення зубних протезів, обстеження, консультаціі суміжних спеціалістів, медикаментозної корекції, клізми(але необхідно пам'ятати, що при гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини очисна клізма протипоказана), перевдягання у чистій лікарняній одяг, премедикації хворий у супроводі середнього медичного персоналу, у горизонтальному положенні транспортується до операційної зали.
Правила одягання операційної білизни.
Операційна бригада, після одягання 4 шарової марлевої пов’язки в передопераційній залі та обробки рук одним з прийнятих методів одягається в стерильну операційну білизну, при цьому операційна медична сестра у супроводі санітарки із передопераційної йде до операційного залу, де санітарка обережно відкриває кришку стерильного біксу з операційною білизною (халатами). Операційна сестра обережно виймає із біксу звернутій халат і розвертає його на витягнутих руках слідкуючи затим, щоб зовнішня поверхня халату не торкалась сусідніх предметів та одягу самої сестри. Для цього операційна сестра надягає рукава і накидає халат на себе спереду. Санітарка, яка в цей час знаходиться позаду операційної сестри і допомагає останній одягатися, підтягує халат за краєчки і зав’язує теремки. Операційна сестра після цього бере з карману надітого халату пояс і тримаючи його на відстані 30-40см від себе так, щоб кінці поясу звисали, далі санітарка обережно бере кінці поясу і зав’язує їх позаду. Теремки на рукавах халату сестра (якщо на халаті немає манжетів) зав’язує сама. Далі операційна сестра надягає стерильні рукавички, так, щоб краї рукавичок знаходились поверх стерильного халату, змиває залишки тальку стерильним розчином і приступає до підготовки інструментального столу.
Хірург підготувавшись до операцій так, як і операційна сестра іде до операційної зали, де операційна сестра подає йому розвернутий стерильний операційний халат таким чином щоб хірург міг просунути у рукава руки. Після цього операційна сестра відкидає верхній край халату на плечі хірурга. Санітарка зав’язує позаду хірурга теремки і пояс так, як це описано вище. Операційна сестра надягає на хірурга стерильні рукавички.