6.3 Обладнання і прилади

Установка АСМ-300М, контейнери, пробовідбірник, навчальні плакати.

6.4 Самостійна робота

Необхідно вивчити теоретичні положення до роботи, підготувати звіт зі схемою установки АСМ-300М, а також підготувати відповіді на контрольні питання.

6.5 Порядок проведення роботи

6.5.1 Ознайомитись із призначенням установки АСМ-300М.

6.5.2 Вивчити будову установки АСМ-300М по плакату (аудиторне заняття) і по приладах (екскурсійне заняття).

6.5.3 Ознайомитись з будовою установки УДПН-2.

6.5.4 Вивчити методику підготовки установки АСМ-300М до проведення дослідів.

6.5.5 Ознайомитись з будовою і принципом дії глибинних приладів для дослідження пластових нафт.

6.6 Оформлення звіту

У звіті розкрити мету роботи, викласти теоретичні положення по роботі, привести опис і схему установки. Зробити висновки.

6.7 Контрольні питання

6.7.1 Призначення установки АСМ-300М.

6.7.2 Які характеристики нафти можна визначити на установці АСМ-300М?

6.7.3 Дайте визначення тиску насичення, об’ємного коефіцієнта нафти, коефіцієнта стисливості, в’язкості, густини, газовмісту.

6.7.4 Описати послідовність операцій з переведення проби нафти з пробовідбірника у вимірювальний прес.

6.7.5 методика підготовки установки АСМ-300М до проведення дослідів.

6.8 Список літератури

6.8.1 Гиматудинов Ш.K. Физика нефтяного и газового пласта. - М.: Недра, 1971. – 309 с.

6.8.2 Гиматудинов Ш.К., Ширковский А.И. Физика нефтяного и газового пласта. - М.: Недра, 1982. – 311 с.

6.8.3 Справочная книга по добыче нефти. Под ред. Ш.К.Гиматудинова. – М. : Недра, 1974. – 703 с.

6.8.4 Васильевский В.Н., Петров А.И. Техника и технология определения параметров скважин и пластов. – М : Недра, 1989. – 270 с.

6.8.5 Физика нефтяного пласта. Под ред. И.М.Муравьёва. - М.: Гостоптехиздат, 1963. – 274 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

ВИВЧЕННЯ ГЛИБИННИХ ПРИЛАДІВ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ДЕБІТУ І ВИТРАТИ РІДИНИ

9.1 Мета роботи:

Вивчити будову і принцип дії глибинних витратомірів і дебітомірів, методику роботи з ними.

9.2 Теоретична частина

9.2.1 Призначення і класифікація глибинних витратомірів і дебітомірів

За допомогою глибинних витратомірів на нафтових родовищах вирішують наступні технологічні задачі:

– визначають дебіт кожного пласта окремо при одночасно-роздільній експлуатації декількох нафтових горизонтів однією свердловиною.

– визначають місце і величину припливу по вертикалі нафтового горизонту для виявлення якості перфорації, ефективності гідравлічного розриву пласта і місць утворення при цьому тріщин.

– визначають характер припливу рідини із пласта в свердловину (зміна припливу в залежності від вибійного тиску) при гідродинамічних дослідженнях пласта.

– виявляють водоприймаючі пропластки в нагнітальних свердловинах і визначають кількість рідини, що надходить до них, при вивченні технологічних процесів підтримання пластового тиску методом закачування води в пласт.

– виявляють місця порушень герметичності експлуатаційної колони по зміні припливу по стовбуру свердловини.

– виясняють наявність і величину перетоку рідини із одного продуктивного пласта в інший.

За призначенням глибинні прилади для вимірювання витрати рідини підрозділяються на глибинні витратоміри, призначені для вимірювання витрати води, що нагнітається у свердловину (рідина рухається від гирла до вибою) і глибинні дебітоміри, які використовують для вимірювання дебітів нафти і газу (рідина надходить із пласта і рухається від вибою до гирла). Конструктивна різниця між цими приладами полягає в діаметрі корпусу снаряда: витратоміри мають більший діаметр корпусу, ніж дебітоміри, тому що опускаються в нагнітальні свердловини, витрата рідини через які, як правило, більша, ніж у видобувних. Діаметр корпусу глибинних дебітомірів не перевищує 40 – 42 мм.

Глибинні витратоміри і дебітоміри повинні задовольняти наступні вимоги, що зумовлюються умовами і особливостями) їх експлуатації:

- прилади повинні мати невеликий діаметр в зв’язку із обмеженням діаметра насосно-компресорних труб або експлуатаційної колони.

- можливість їх використання при високому тиску на вибою свердловини.

- обладнання дебітомірів і витратомірів приспосібленнями, за допомогою яких забезпечується проходження через вимірювальний прилад всієї рідини, що протікає через даний переріз свердловини у вимірювальний прилад.

Найістотнішою із цих особливостей є те, що при вимірюванні витрати рідини у свердловинах, коли потрібно досліджувати зміну витрати по довжині фільтра, прилад у свердловині може займати найрізноманітніші положення (знаходитися в центрі свердловини або лежати на стінці), в результаті чого швидкісний напір рідини буде змінюватися і тим самим прилад буде реєструвати різну витрату.

Останню умову можна виконати шляхом застосування пакера, який перекривав би кільцевий зазор між приладом і внутрішніми стінками насосно-компресорних труб або експлуатаційної колони і направляв би весь потік через калібровані отвори у камеру приладу. Крім того, здійснюють центрування положення витратоміра у стовбурі свердловини з допомогою центраторів.

За принципом дії (методом вимірювання витрати) глибинні витратоміри можна розділити на прилади, в яких використовується метод постійного перепаду тиску, швидкісні і компенсаційні.

В основу швидкісного методу вимірювання витрати покладена залежність витрати Q від швидкості потоку рідини ω:

Q = ω^.F ; ω = , (9.1)

де ω - швидкість потоку, м/с; F – площа поперечного січення потоку, м².

При певному поперечному перерізі труби швидкість потоку ω буде мірою витрати.

У приладах, що використовують швидкісний метод вимірювання витрати в якості чутливого елементу використовують вертушку або крильчатку. Кількість обертів вертушки або крильчатки пропорційна швидкості потоку, а отже, витраті. Залежність між кількістю обертів вертушки і швидкістю потоку рідини може бути виражена таким співвідношенням:

(9.2)

де n - кількість обертів вертушки; с - коефіцієнт пропорційності.

Підставивши значення швидкості з формули (9.1) у формулу (9.2) одержимо

(9.3)

Отже, при постійних с і F кількість обертів вертушки або крильчатки буде пропорційною витраті.

За способом реєстрації дебіту або витрати дебітоміри поділяються на прилади з місцевою реєстрацією і дистанційні дебітоміри та витратоміри.

Один з перших витратомірів (дебітомірів), що був розроблений в США приблизно в 1949 р., мав досить примітивну конструкцію. В ньому застосовувався турбінний перетворювач витрати. Для отримання відмітки часу прилад був обладнаний спеціальним механізмом, змонтованим в корпусі приладу. Управління цим механізмом здійснювалось з поверхні. Через рівні проміжки часу дротина, на якій прилад спускався у свердловину, звільнялась і прилад вільно падав униз, а потім різко гальмувався. При цьому на бланку

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

ВИМІР РІВНЯ РІДИНИ В СВЕРДЛОВИНІ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕХОЛОТА ЭС-50. ОБРОБКА ЕХОГРАМ.