Контрольна робота «активна і пасивна лексика в сучасній українській літературній мові. Лексика української мови з погляду її стилістичного використання»

варіант 1

1. Розмовна лексика, її ознаки.

2. Охарактеризуйте лексику кожного рядка. Якому стилю вона притаманна?

а) голубонька, вухань, язикатий, одоробло;

б) прийдешнє, фундатор, протиборець, осягати;

в) суфікс, гастрит, тонометр, косинус, катет.

3. Знайдіть рядок із застарілими словами. З’ясуйте лексичне значення історизмів, а до архаїзмів підберіть сучасні відповідники.

а) робітник, селянин, перемога, мрія;

б) адвокат, товариш, нащадки, офіцери;

в) челядь, уста, шеляг, ланіти;

г) супутник, знання, атака, панчоха.

варіант 2

1. Просторічна лексика. Ознаки просторіччя. Явище суржику.

2. Охарактеризуйте лексику кожного рядка. Якому стилю вона притаманна?

а) фонема, ом, тангенс, дифузія;

б) витяг, акт, вищезазначений, повноваження;

в) воскресіння, гріховний, Великдень, вівтар.

3. Знайдіть рядок із застарілими словами. З’ясуйте лексичне значення історизмів, а до архаїзмів підберіть сучасні відповідники.

а) кришталь, бланк, кубок, десниця;

б) білочка, фламінго, соната, трон;

в) наймит, панщина, камінь, пластівці;

г) графиня, кольчуга, зигзиця, перст.

варіант 3

1. Територіально й соціально обмежена лексика.

2. Охарактеризуйте лексику кожного рядка. Якому стилю вона притаманна?

а) віковічний, полинути, яблуневоцвітний, зажура;

б) косинус, синус, гіпотенуза, префікс;

в) балакати, бомажка, обізатільно, п’ятно.

3. Знайдіть рядок із застарілими словами. З’ясуйте лексичне значення історизмів, а до архаїзмів підберіть сучасні відповідники.

а) хустина, суниця, прикраса, булава;

б) жупан, наймичка, піїт, рать;

в) царівна, вексель, фантазія, двір;

г) концерт, зірка, блакить, рослина.

варіант 4

1. Загальновживана і спеціальна лексика в сучасній українській мові.

2. Охарактеризуйте лексику кожного рядка. Якому стилю вона притаманна?

а) файний, патякати, дембель, вітрисько;

б) інвестор, інфляція, інгаляція, хромосома;

в) засвідчувати, формуляр, ухвалити, скарга.

3. Знайдіть рядок із застарілими словами. З’ясуйте лексичне значення історизмів, а до архаїзмів підберіть сучасні відповідники.

а) мушкет, гайдамака, чадо, ректи;

б) булава, коромисло, спів, сокіл;

в) панцир, отара, вовк, князь;

г) гетьман, золото, побратим, перепілка.

Підсумкова контрольна робота (Оцінювання: 1 завдання – 7 балів; 2 завдання – 7 балів; 3 завдання – 7 балів; 4 завдання – 7 балів; 5 завдання – 7 балів; 6 завдання – 6 балів; усього – 41 бал).

ВАРІАНТ 1

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Слово – це найтонший взірець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса! (В.Сухомл.).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Перо, світи, за дачу, замок.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Торжество, міцний, силувати, примірник.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Аві (лат.)—птах; алг (гр.)—біль, артр (гр.)—суглоб; антроп (гр.)—людина; ауді (лат.)—слух.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Вгору піти. Всім смертям на зло. Як го­рох при дорозі. Аква віта. На всі руки майстер. Ахіллесова п'ята. Лиш боротись — значить жить. Віра без діла мертва. Куй залізо, поки гаряче. Душа в душу.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Майстер дістав зі своєї тумбочки жерстяну викройку, наклав її на лист заліза, що ми виправили з гільз, і обвів кругом тоненьким шильцем (Тют.); До куреня зайшов військовий шапар Олекса Кобеняк і сказав, що він уже відіслав "Грицькові Нечесі" дванадцятку дерев'яних козацьких ложок, вербові ваганки і стябло (Чапл.); Вам би їхать. А то як заллє, то з тим мациклетом до заморозків будете тут сидіти (Дудар).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Бач — розсвітається зориво, Хай і на смерть, аби — вперед (Стус); Голодні хлопці йшли в атаку, У п'яту йшли, в дев'яту йшли. Кинджально кулемет татакав (Литв.); Вона мене оболесила, вона мене занадсонила — Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин (Семенко).

ВАРІАНТ 2

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Так довго сподівана, ждана година настала для рідного слова мого: не так, як приборкана, смутна пташина, озветься воно із затишку свого; не так – весняним жайворонком у полі вкраїнськая мова тепер залуна і гомоном вільним по всьому роздоллі, по всій Україні озветься вона (О.Пчілка).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Бродити, стигла, дорога, роман.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Сміливість, пристроєний, тривати, екземпляр.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Баро (гр.)—вага; біблі (гр.)—книга; ботан (гр.)—рослина; бене (лат.)—добре; біо (гр.)— життя.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Держи язик за зубами. З кожного за здіб­ностями, кожному за потребами. Влада темряви. Заліз­на п'ята. Троянський кінь. Обоє рябоє. Буття визначає свідомість. Герой нашого часу. Вийти сухим з води. Оділлються вовкові овечі сльози.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Основними діючими речовинами трави горицвіту весняного є: адонітоксин, цимарин, сапоніни, адомідозид, адонідолова кислота (Мамч.); Та ще й піч, цегляна споруда, обсипана сивим попелом, замостила собою більш, як півльоху, — на заваді була (Чапл.); Я один журнальчик роздобув не наш, "Плебей" називається, то їхні місісіпочки проти нашої училки як кози. Хлопці біля неї закрутилися, як мишва на торшері (Криж.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

В лимані місячнім купає ноги ніч, А руки горнуть світла зорепасма, Обтрушуються локони окрасні (Миросл.); А дві донечки — вмиті суниці — Повнощоко крізь шибу цвіли! Головне — клекотав щоб лелека В них на хаті, мій Лель-клекотун (Драч); Многолітую вістителів паш високих, як епох, і віншую ненасиття в грудні гра­білих тополь (Стус).

ВАРІАНТ 3

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я вірний і вічний юнга твій… Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого (С.Плачинда).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Мул, поза, гірка, настав.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Ватажок, тонкий, упасти, скоро.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Варі (лат.)—різний; вегет (лат.)—рос­ти; верб (лат.)—слово, дієслово; вітр (лат.)—скло; гаст(е)р (гр.)—шлунок.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Перемагать і жить. Звестися на ноги. Врага не буде, супостата. Звивається, як щука в окропі. Дамоклів меч. Громада — великий чоловік. Вовк у овечій шкурі. Матір ні купити, ні заслужити.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Ми позамітали обрубки та ошурки з-під терпугів (у майстерні закружляв проти вікон блискучий металевий пилок); потім крутили бормашину, хто діставав до ручки; інші пробували обточувати на наждаку шматочки заліза (Тют.); Леґінь був у червоних гачах, які носять гуцули у свято, у довгій домотканій сорочці. За широким чересом, оздобленим дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а в руках мав топірець з різьбленим топорищем (Фед.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Зайди в моє село — куди твому едему: Ставок. Хрущі. Гаїв зеленограй. А молодик такий, хоч зараз в діадему Даруй своїй Чурай (Олійн.); Загримів, заграв, тупотом пішов — новую зелену кленоклонив день (Тич.); Це божевілля пориву, ця рвань всеперелетів — з пекла і до раю, це надвисання в смерть (Стус).

ВАРІАНТ 4

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

В землі віки лежала мова і врешті вибилась на світ. О мово, наче колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна… Цвіти і cяй, моя державна… (О.Олесь).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Лисички, друга, набій, дорогою.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Огорожа, гарний, їсти, швидко.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Гам (гр.)—шлюб; гелі (гр.)—сонце; гіпн (гр.)—сон; граф (гр.)—писати; гранд (лат.)—великий.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

І будень і неділя — лінивому все безділля. На сьомому небі. Гнати крамарів з храму. З погляду віч­ності. Танталові муки. Підвести фундамент. Вражою злою кров'ю волю окропіте. Є ще порох у порохівницях.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Коса довга, вузька, з вимоїнами. Взимку під час штормів косу цю й хвиля перехлюпне, а зараз вона суха, в сухих палаючих пісках, у колючій рослинності, у лементі птаства (Гонч.); Лукія виробляла бублики, а Каленик розкладав на веслі, щоб пізніше посадити в піч знов — позапікати їх та позагнічувати (Чапл.); Білки — це складні сполуки вуглецю з воднем, киснем, азотом і деякими іншими хімічними елементами (З підручн.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Бузок дзеленькотів про садові заводи, Дзизкучий дзиз опік в ту мить змарніший зір, коли заліз в твій спів (Хвил.); Лелеки над жінками Незвичайні Лелечать кола. Губ гірка зола (Драч); А я околений жмутом моїх відчувань, Але я їй не скажу, що вони всі — довкола неї (Семенко).

ВАРІАНТ 5

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Мова народу — це найбільший національ­ний скарб... Святим обов'язком митця є невтомно шліфу­вати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова (Гончар). Я тої думки, що не може бути творцем лю­дина, яка не відчула музики слова (Горд.).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Пара, діти, натік, жили.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Гігант, аграрний, іти, впертість.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Дактил (гр.)—палець; дека (гр.)—де­сять; дент (лат.)—зуб; дидакт (гр.)—навчання; дром (гр.)—біг, шлях.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Ґав ловити. Ні в тин ні в ворота. Живий труп. Все йде, все минає. Іти в ногу. Аріаднина нитка. Інші часи – інші пісні. Блудний син. Учись не до старості, а до смерті. Все ж вона крутиться!

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Йшли піші, їхали кінні, повільно просувалися криті брезентом грузовики, закурені тягачі, завиваючи так, що здавалося, їхні мотори от-от вибухнуть і розлетяться на друзки, волочили гармати всіляких калібрів (Гурін.); І готового одягу справили: линтваревий кожух, юхтові чоботи, штани з синього сукна, смушеву шапку (Чапл.); Якщо не буде вжито запобіжних заходів, якщо не будуть прийняті закони, про які ми вже говорили, якщо уряд шукатиме міфічних ворогів, не помічаючи реального внутрішнього ворога — диктатури пахана, то економіка, влада і злочинність зімкнуться (Газ.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Гуде бджола І так літає, наче п'яна Від запахучості й тепла (Павл.); Несамовито-синій вороновий розкрилений косопис напівкільний — душі твоєї витлілі окрушини (Стус); Фонтани розлились штучними озерами Під деревами листними отемрених куп, Червоний дракон пролетів над скверами (Семенко).

ВАРІАНТ 6

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою. Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці (А. Малишко).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Півники, тривала, поволі, дорога.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Яр, великий, кричати, наполегливість.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Карді (гр.)—серце; крат (гр.)—влада; кур (лат.)—піклуватися; косм (гр.)—всесвіт; іатр (гр.)—лікар.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

У лиху годину пізнаєш вірну людину. По­вернути назад колесо історії. Важко в навчанні, легко в бою. Іскра божа. Гомеричний сміх. За двома зайцями. Всевидящеє око. З корабля на бал. Як мертвому кадило. Глек розбити.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя (Вороп.); Оподаль показалася якась жіноча постать, що йшла понад капустищами в їхньому напрямку, і Левко, повернувшись, пішов нагору (Чапл.); — Мамо, наш тато — йог? Звідкіля це ти взяв? — Та він же вчора казав, що дві пляшки горілки роздавив.., І навіть рук не порізав (Газ.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

І здавалось — можна від напруження безнадійно тріснути, І здавалось – душоплямою зостанеться Навіки цей кошмар (Семенко); Коли ви тихо в мармур перейшли, Криштальність Вашу чують навіть бджоли (Драч); Звабливо жита іще грають спижево-зеленим охвиллям (Стус).

ВАРІАНТ 7

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Як добрий чорний хліб для їжі і як про­зірна дзвонкова вода для пиття, так нам потрібне при­страсне, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця, слово, зіткане з мужності й ніжності, з перехресних три­вог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Міна, ніж, приклад, настав.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Хоробрий, хуртовина, основний, сум.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Лабі (лат.)—губа; лабор (лат.)—пра­ця; лект (лат.)—читати; лібер (лат.)—вільний; магн (лат.)—великий.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Видно, хоч голки збирай. З ким ви, май­стри культури? Товкти воду в ступі. Всякому городу нрав і права. Ганнібалова клятва. Любовний трикутник. Іудин поцілунок. Праця створила людину. З одного вола двох шкур не деруть.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Розсуваючи обережно стебла високої кукурудзи, переступаючи через гарбузи, батько пішов у той бік, відкіль чути було гру. Сховавшись між соняхами, він легко впізнав у місячному світлі маленьку постать сина (Донч.); На ногах у більшості не було нічого, тільки двоє чи троє були в постолах або цупких свинячих верзунах (Чапл.); Метри — це чіткі закономірності, яким підкорюється віршований ритм (Газ.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Вірю в чесність, вірю, що пам'ятні крона в серце вкарбують жур-ліній всесвітні дощі (Осипчук); А все-таки — святому нудно жить. Прямим — до кретинічності — не хочу, і вже в 15 хлопчиком волочусь, і вже в 17 надоїло жить (Стус); Білий привід зустрів на помістку другого поверху, І ледве знайшов дірочку отремторучений ключ (Семенко).

ВАРІАНТ 8

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Мова — це знаряддя літератора, як зброя солдата. Чим краща зброя, тим сильніший воїн (М. Горький). Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч? (Л. Укр.).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Ліра, стала, підвал, засипати.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Край, старий, розуміти, білет.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Ман (у) (лат.)—рука; мар (лат.)—мо­ре; мемор (лат.)—пам'ять; мік(у) (гр.)—гриб; мульт (лат.)—багато.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Тримати порох сухим. Книга за сімома печатями. Медовий місяць. Геростратова слава. Ждати з моря погоди. Голос духа чути скрізь. Коли ворог не здається – його знищують. Утерти носа. Заяча душа.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Рубаємо по контуру, за міліметр від лінії, — оголосив майстер, закінчивши розмічати. — Тепер уже не до землі, а до плашок на ваших верстаках. Хто рівніше одрубає, тому буде легше обробляти свою заготовку терпугом (Тют.); Запитав, хоч і бачив материну роботу: вона насаджувала у виїдених місцях нову розсаду і чимало тих розсадинок уже стояло в мокрих кружалах свіжополитої землі, ще чужих і кволих серед інших капустин (Чапл.); Нині б для курортників таку лахву! Підпер собі сонце, розлігся на пляжі, доки шкіра не зашкварчить (Сочив.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Він не повчав, не вітійствував, не розглагольствував, не цицеронив і не демосфенив (Загреб.); Метушилася заграва; в спогад бив прозорий шляк, леопардило м'язами (Хвил.); Крила білі, загострені льотно — Крила смілі душі — Розалінди — Оескізені знов безтурботно Перед острахом Сцілли й Харібди (Семенко).

ВАРІАНТ 9

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Якщо вона зі мною, рідна мова, сирітство не загрожує й самотність. Якщо вона квітує, веселкова, є чим пишатись, є за що боротись (Мур.). Земле Шевченкова, земле Франкова, ниво, засіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова Дністра із Дніпром! (Павл.).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Ніс, брати, зміна, безкраю.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Бідолаха, хронічний, квапитись, іншомовний.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Мон (гр.)—єдиний; морф (гр.)—фор­ма; нео (гр.)—новий; некр (гр.)—мертвий; невр (гр.)—нерв.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

За тридев'ять земель. Піймати облизня. Голодна воля. Вимушена посадка. Пута Гіменея. Мертві лишаються молодими. Ко­зел відпущення. У сумці солдата лежить маршальський жезл. Дешева рибка — погана юшка.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Віками еволюції витворились спеціальні роди словесної творчості, які орудують спеціальними формами для сього ефекту: віршована, ритмічна або римована мова (Груш.); А за плечима вони везли не тільки новенький карабин, що перехрещував спину в одного, літнього вже козака, та стару булдимку, що була в другого, зовсім молодого, а ще й чималу, як це було з усього знати, втому (Чапл.); Курить, втягує стільки диму за раз, ніби в нього ковальський міх, а не легені, як видихає, то хмара на морозі клубочиться (Колесн.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

І стежив я, і я веснів. Акордились планети, навік я взнав, що ти не гнів, – лиш сонячні кларнети (П.Тичина). Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, христовоскресними поеми тчуть. А сон­ця, сонця в їх красі – не чуть (П.Тичина). На княжий клич вдягають вояки високі гостроверхі шишаки, спитують луків силу бойову, напружуючи жильну тетиву. І, бризкаючи іскрами, коваль вигострює мечів двосічних сталь, щоб ці мечі могли пересікти німецьку кість крізь лати і щити (М.Бажан).

ВАРІАНТ 10

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Коли забув ти рідну мову – біднієш духом ти щодня; ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе до пня. Коли в дорогу ти збирався, казала мати, як прощавсь, щоб і чужого научався й свого ніколи не цуравсь (Д.Білоус).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Закласти, дуло, приклад, висіли.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Бій, товстіти, секретний, іноземний.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Окул (лат.)—око; онк (гр.)—пухлина; пед (гр.)—дитя; орама (гр.)— видовище, краєвид; плант (лат.)—рослина.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Без вірного друга велика туга. Стояти на смерть. Сміх Мефістофеля. Співати ди­фірамби. Намилити голову. На­смішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться. Пекти раки. Десятою дорогою обминати.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

За півтори години до обіду майстер і Гришуха зібрали заготовки — хто добре обпиляв, хто абияк — і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору (Тют.); На листі пшенички, схожім на широкі ножі, на тім'ях соняшників, похилених у рабському поклоні перед тим сяйвом, що десь там за горбом займалося, уже блискотіли ясні іскри (Чапл.); Та що вас привело до нас? Бачите ж, Петю привезли, чи, як тепер пишуть і по радіо кажуть, тириберієнта (Сочив.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

На сизих пагорбах рясно село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік (Вінгран.); Всесвіт хворий, хвилюйся, радій — Се спаситель до тебе гряде... Маковіє чайма на воді, То на сході проміння гуде (Семенко); На схилах ночі, там, де гладь води, Овеснені розплескувала зорі округлим місяцем (Миросл.).

ВАРІАНТ 11

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Слово, слово, – достиглий смут мій! Набираючи висоту, порятуй од важкої скрути і од радості порятуй, поки круглі цвітуть долоні, поки з серця ростуть пелюстки, поки думи, як дзвони довгі, і, як дзвони, круглі такі (В.Стус).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Топити, три, до саду, потоку.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Вогонь, блищати, млявий, остання.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Пікт (лат.)—картина; плевр (гр.)—бік; попул (лат.)—народ; плуто (гр.)— багатство; пневм (лат.)—подих, дихання.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Зав'язати світ. Очі показати. Премудрий піскар. Землі орган могучий. Розмотати клубок. Карфа­ген мусить бути зруйнований. Монтеккі і Капулетті. Статус кво. Через терни до зірок. Багато дива, мало млива.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Картоплю йду копати, мама ж каже не «копати» – «дерти»… Якби ви знали, як то файно у Карпатах (Мельн.); Кинули мене з грузом на міжгородню перевозку… Пиляю я собі на сорок кілометрів, обганяють мене різні шикуни, «Волги» там, «Москвичі», посигналюють на мій керогаз (Заг.); Борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить (Котл.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Бузок дзеленькотів про садові заводи, Дзизкучий дзиз опік в ту мить змарнілий зір, коли заліз в твій спів (Хвил.); Лелеки над жінками Незвичайні Лелечать кола. Губ гірка зола (Драч); А я околений жмутом моїх відчувань, Але я їй не скажу, що вони всі — довкола неї (Семенко).

ВАРІАНТ 12

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Є в нас в словниковому фонді, в нашій мові такі слова — необхідні, як зброя на фронті і як сонячні дні в жнива (Ф. Третяков). Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас (В. Бичко).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Балка, віз, на березі, держав.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Безбожник, захворіти, радісний, коливання.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Пед (лат.)—нога; полі (гр.)—багато; пур (лат.)—чистий; пульм (лат.)— легені; стом(ат)( гр.)—рот.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Пожививсь, як Сірко мухою. Простий, як правда. Річ у собі. Співати Лазаря. Останній із могі­кан. Спочивати на лаврах. Тон задавати. Досвітні вогні. Володар дум. Вийти на фінішну пряму. Задніх пасти.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Стебла горицвіта весняного біля основи вкриті бурими листочками у вигляді луски. Стеблові листки чергові, напівоголені, сидячі, п'ятипальчатороздільні: дві нижні ділянки коротші, перисті, зверхні — три-, двоперисті (Мамч.); Ідуть собі рядом, коні спокійно кованими копитами, як дружні ковалики, об мостинець вицовкують (Чапл.); Добридень, діду! — казали, місце в автобусі давали, а тепер, коли завів бороду, в автобусі доводиться стояти, а ті, що вітаються, кажуть: "Привіт, чувак!" (Газ.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Зібрали лірників — співучу голитву, зібрали кобзарів з поводирями... та й повезли на "з'їзд" (із Харкова в Москву) позвітувати, буцімто — піснями (Колом.); І зойк повис серед дерев, упав об кручу і — в проваль холодну звільглість — у проваль розхитану многоголосість (Стус); Понад тихими водами, понад ясними зорями — І тихо вертається в серце з докорами, Де мнозтво пісень з тих докорів ростиме (Драч).

ВАРІАНТ 13

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом (О. Г.). І якщо народиться вірш із голосом, не будем перечити, хай зроста, пшениця бринітиме стиг­лим колосом, литаврами площ загудуть міста (Мал.).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Бал, мати, мука, поле.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Лихо, виднітися, розумний, підписка.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Ретро (лат.)—назад; рот (лат.)—обер­тати; сан (лат.)—здоровий; сейсм (гр.)—землетрус; сангв (лат.)—кров.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко, Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

За шкуру сала залити. Розкрити карти. Людина — це звучить гордо. З вершин і низин. Звести рахунки. Канути в Лету. Прийшов, побачив, переміг. Внести свою лепту. Доганяй вітра в полі.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Вам би їхать. А то як заллє, то з тим мациклетом до заморозків будете тут сидіти (Дудар); Метри — це чіткі закономірності, яким підкорюється віршований ритм (Газ.); А за плечима вони везли не тільки новенький карабин, що перехрещував спину в одного, літнього вже козака, та стару булдимку, що була в другого, зовсім молодого, а ще й чималу, як це було з усього знати, втому (Чапл.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

І не нап'юсь, не погамую своєї спраги і вогню, — піском повзу, стопом вихрую, голкую серце на стерню (Мовч.); Утнути вірш поет спроможний Лиш маловисокохудожній (Солодк.); Спочатку захопили чвертку неба, А потім половину, а вже далі весь небовид, і синій виднокіл, І небодаль, і зорі повечірні (Мал.).

ВАРІАНТ 14

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Мрію я зібрать слова-жарини, з них ві­нок сплести трудівнику, воїну, що долю для людини ви­боров у непогідь важку. Мрію я словами відмикати люд­ське серце... Цю скарбницю мрій... (Л. Забашта).

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Міна, війни, роботи, лава.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Сум, примушувати, малий, передплата.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Серв (лат.)—служити, зберігати; серпент (лат.)—змія; сигн (лат.)—знак; скриб (лат.)—писати; студі (лат.)—вивчати.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Що на дні, те найсолодше. Манна небесна. Добрими намірами вимощене пекло. П'яте колесо до воза. Громадою обух сталить. Сізіфова праця. Піднести гарбуза. Замести сліди.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

А тітка Мотря, що біля дверей пекарнянських, вишкрібувала гострим черепком макітру, наче провірчувала черепок черепком, зауважила (Чапл.); Нині б для курортників таку лахву! Підпер собі сонце, розлігся на пляжі, доки шкіра не зашкварчить (Сочив.); Горицвіт весняний — багаторічна трав'яниста рослина з родини жовтецевих; 50—60 см заввишки, з темно-бурим, дещо галузистим; коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні (Мамч.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Про тебе я скажу Севанові — Хай зашумлять під грозовієм, Свою нудьгу розхвилить заново І твою мову зрозуміє (Кочев.); Ліхтарить світло. Блещуть змії. Зникають вогники у млі. І сльозять тихо мої вії (Семенко); Тут не смій ізбочити, правді десь перечити: спів не можна мучити, — сміхом треба значити, мужність забезпечити, в фарбах ожіночити (Тич.).

ВАРІАНТ 15

1. Знайдіть у тексті багатозначні слова. За 11-м “Словником української мови” (К., 1970-1980) з’ясуйте, з яким значенням вони вживаються. Вкажіть, пряме чи переносне значення вони мають у поданому тексті.

Летить моє слово — дзвенять малинові в снігах на шляхах калатальця зимові; у ньому бори за­дубілі, величні, січе завірюха січнева, у січні; в нім лютий над пущами вихрить снігами і лютим морозом скрипить під ногами... (Л.Перв.)

2. Подайте пари омонімів у реченнях. Визначте різновиди омонімів.

Пара, сталі, висів, тепло.

3. Користуючись “Коротким словником синонімів української мови” П.М.Деркача або “Словником синонімів української мови” Л.М.Полюги, доберіть синоніми до поданих слів. Визначте типи синонімів.

Кара, рятувати, старий, працівник.

4. До поданих старогрецьких і латинських коренів доберіть слова та поясність їх значення.

Терм (гр.)—тепло; фармак (гр.)—лі­ки; федер (лат.)—союз; фест (лат.)— свято; фунд (лат.)—основа.

5. Визначте різновиди фразеологізмів (ідіоми, фразеологічні сполучення, крилаті вислови, приказки, прислів'я тощо). З'ясуйте джерело походження і значення кожного фразеологічного виразу. З двома-трьома із них побудуйте речення і запишіть їх.

Для довідок використайте такі словники: Г.М.Удовиченко. Словник українських ідіом (К., 1968); Г.М.Удовиченко. Фразеологічний словник української мови (К., 1984. Т. 1, 2) та ін.

Зміна декорацій. Аж пальці знати. Прокрустове ложе. У справедливих армій доля завжди пре­красна. Тягтися в обозі. Яблуко незгоди. Що посієш, те й пожнеш. Було, та загуло. Упіймати на гарячому.

6. а) З поданих контекстів випишіть лексеми, обмежені щодо вживання (діалектизми, професіоналізми, терміни, жаргонізми, арготизми). З'ясуйте їх значення та стилістичні особливості.

Йшли піші, їхали кінні, повільно просувалися криті брезентом грузовики, закурені тягачі, завиваючи так, що здавалося, їхні мотори от-от вибухнуть і розлетяться на друзки, волочили гармати всіляких калібрів (Гурін.); Мені було жаль дівчат — майже всі вони, зрізавшись, їхали додому з сльозами на очах. А Нінка хоч на словах і співчувала неудачницям, насправді раділа, що дівчата провалюються (Збан.); Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя (Вороп.).

б) З поданих контекстів випишіть лексеми, що знахо­дяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

Пахне хлібом і землею. Вогкий вітер-срібнокрил, річка, небо, суходіл стали синню однією (Рил.); Повесіння парує, ряхтить і підходить до самої хати (Мал.); Десь клюють та й райські птиці вино-зелено! Розпрозорились озера... Тінь – давно (Тич.); Мліє день, промінням залоскотаний. На галяві – дивні дивеса (Зінчук).

201