
- •Передмова
- •Модульна програма курсу
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни, її місце
- •2.1. Мета викладання дисципліни
- •2.2. Завдання вивчення дисципліни
- •2.3. Перелік дисциплін з визначенням розділів (тем), засвоєння яких студентами необхідно для вивчення дисципліни
- •3. Зміст дисципліни заліковий кредит 1
- •Заліковий кредит 2
- •Заліковий кредит 3
- •Тема 8. Неслов’янські лексичні запозичення у складі української мови
- •Заліковий кредит 4
- •Тема 10. Діалектизми та жаргонізми в складі української лексики
- •Заліковий кредит 5
- •Тема 11. Склад української лексики зі стилістичного погляду
- •Тема 12. Фразеологізми в українській мові
- •Заліковий кредит 6
- •Тема 13. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови
- •Тема 14. Лексикологічний аналіз Виконання повного лексикологічного аналізу слова.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Теми практичних занять
- •Теми самостійних завдань
- •Шкала оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам (дисципліни кафедри української мови)
- •6. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •6.1. Основна література
- •6.2. Додаткова література
- •6.3. Перелік навчальних та інших посібників
- •Заліковий кредит 1
- •Тема 1. Лексикологія як учення про слово в лексичній системі мови
- •Систематизації знань
- •Тема 2. Слово в лексико-семантичній системі мови
- •Основні ознаки слова:
- •Лексикологія. Слово в лексико-семантичній системі мови
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 2. Типи лексичних значень слів в українській мові
- •Тема 3. Основні типи лексичних значень. Багатозначність слів
- •Систематизації знань
- •Заліковий кредит 2 Змістовий модуль 3. Омонімія. Паронімія. Антонімія
- •Тема 4. Омоніми і пароніми в українській мові
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Практичний блок
- •Практичне заняття (2 год.)
- •Омонімія. Види омонімів. Пароніми.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Домашнє завдання
- •Систематизації знань
- •Тема 5. Антоніми в українській мові
- •Практичне заняття (2 год.) антоніми в українській мові
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 4. Синонімія
- •Тема 6. Синоніми в українській мові теоретичний блок
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Синоніми. Класифікація синонімів.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Домашнє завдання
- •Систематизації знань
- •Заліковий кредит 3 Змістовий модуль 5. Лексика української мови з погляду її походження
- •Тема 7. Споконвічна українська лексика. Запозичення зі слов’янських мов
- •Практичне заняття (4 год.) лексика української мови за походженням. Споконвічна українська лексика. Запозичення зі слов’янських мов
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Волох о.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – к., 1989.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •У березні кожух і без ґудзиків теплий
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 6. Запозичення з неслов’янських мов
- •Тема 8. Неслов’янські лексичні запозичення у складі української мови
- •Запозичення з неслов’янських мов
- •Практичне заняття (4 год.) функціонування іншомовної лексики у складі сучасної української мови
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Хустка як мистецький твір
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 7. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання
- •Тема 9. Активна і пасивна лексика
- •Теоретичний блок
- •Активна і пасивна лексика сучасної української мови
- •Теоретичні відомості
- •Практичний блок
- •Активні й пасивні шари лексики в сучасній українській мові
- •Плач Ярославни в Путивлі-граді вранці-рано
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 8. Лексика, обмежена територіальним і соціальним ужитком
- •Тема 10. Діалектизми та жаргонізми в складі української лексики
- •Теоретичний блок
- •Територіальні та соціальні діалектизми
- •Лексика, обмежена територіальним і соціальним ужитком
- •Довідка: чічка – квітка; тайстра – торба; маржина – худоба; будз – сир; гунька – свитка; заступити – замінити; рінь – пісок; поминувши – не взявши до уваги; хибувати – не вживатися.
- •2. Запишіть 3 – 5 слів із студентського жаргону, допишіть до них літературні відповідники. Робота в аудиторії
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 9. Лексика української мови з погляду сфер уживання
- •Тема 11. Склад української лексики зі стилістичного погляду
- •Теоретичний блок
- •Лексика української мови з погляду сфер вживання
- •Практичний блок
- •Склад лексики з погляду її стилістичного використання
- •Література
- •Робота в аудиторії
- •Проголошує
- •Верховна рада україни
- •Печу, печу хлібчик
- •Ректорові Національного
- •Доручення
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 10. Фразеологія
- •Тема 12. Фразеологізми в українській мові
- •Теоретичний блок
- •Фразеологія української мови
- •Література
- •Фразеологічні одиниці української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 11. Лексикографія
- •Тема 13. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови
- •Теоретичний блок
- •Лексикографія
- •Література
- •Не майте гніву до моїх порад
- •Лексикографія
- •Література
- •Робота в аудиторії
- •Систематизації знань
- •Тема 14. Лексикологічний аналіз
- •Лексикологічний аналіз. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу
- •Література
- •Типи омонімів
- •Систематизації знань
- •Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •Підсумковий контроль тестовий блок
- •(Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)
- •Контрольна робота «активна і пасивна лексика в сучасній українській літературній мові. Лексика української мови з погляду її стилістичного використання»
- •Підсумкова контрольна робота (Оцінювання: 1 завдання – 7 балів; 2 завдання – 7 балів; 3 завдання – 7 балів; 4 завдання – 7 балів; 5 завдання – 7 балів; 6 завдання – 6 балів; усього – 41 бал).
(Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)
Сукупність усіх слів, наявних у будь-якій мові, називається:
а) лексикологією;
б) лексикою;
в) лексикографією.
Більшість слів в українській мові є:
а) однозначними;
б) багатозначними.
Виберіть групу, утворену моносемічними лексемами:
а) сіножать, мир, курінь, семеро;
б) гурт, воювати, Київ, серце;
в) холодильник, Карпати, п’ять, кактус;
г) лунати, бігати, трактор, слива.
Визначте, який з рядків містить багатозначні слова:
а) антонім, день, стілець, орфографія;
б) костюм, береза, канікули, метафора;
в) земля, слово, голова, легкий;
г) білий, гарячий, курча, бібліотека.
Визначте рядок, у якому всі підкреслені слова вжито у переносному значенні метафоричного характеру:
а) черевата піч, черпати із словників, шанувати копійку, капелюшок посміхнувся;
б) цурпалок хвоста, черства душа, прихилитися до сусідів, рецепт успіху;
в) райдужний погляд, командир рою новобранців, Одеса сміється, сірі будні;
г) спродати за мідь, ранити душу, рівчаки на лобі, село спить.
Різні за значенням слова з подібною, хоч і не зовсім однаковою вимовою, називаються:
а) синонімами;
б) паронімами;
в) омонімами;
г) антонімами.
Слова, що мають однакове звучання, але різне значення і написання, називаються:
а) омофонами;
б) омоформами;
в) омографами.
Визначте, в яких рядках є слова, що мають омоніми в українській мові:
а) шавлія, хлопчина, читати, чабан;
б) щасливий, волошка, прокрастися, прифабричний;
в) шабля, хмарніти, веселий, чадра;
г) щебетун, романіст, рум’янок, руно.
З’ясуйте, в якому рядку всі омоніми належать до групи лексичних повних:
а) примус, промокати, лев, пролісок;
б) рація, лом, молох, пал;
в) лайка, риф, помпа, ласка;
г) коса, моторний, людський, люлька.
Визначте, до слів якого ряду можна дібрати синоніми:
а) радісний, уперше, блищати, стіл;
б) виходити, туман, дідусь, мрія;
в) фініш, сльози, ворожий, сутичка;
г) давнина, тривалий, дім, весело.
Слова якого ряду стоять поза системними зв’язками, що виявляють себе в антонімії, синонімії, омонімії?
а) діти, ніс, початок, три;
б) сінокіс, бій, лава, палати;
в) спокійний, урівноважений, тихий, покірний;
г) сумно, весело, близько, далеко.
Виберіть рядок, у якому всі слова належать до спільнослов’янського шару лексики:
а) баба, білити, береза; вдова;
б) малий, предок, хвала, хід, зовнішній;
в) вовк, мокрий, премія, хитрий, ячмінець;
г) тайга, тарілка, хвоя, худий, петрушка.
Серед запропонованих знайдіть рядок із власне українськими словами:
а) земля, вода, брат, літо;
б) один, добрий, мати, робота;
в) щоденник, білка, сосна, мельник;
г) повітря, гай, годинник, каченя.
Серед запропонованих слів знайдіть іншомовні запозичення:
а) подушка, гречка, яструб, урожай;
б) базар, кавун, театр, декан;
в) парус, батарея, дівчина, хата;
г) крокодил, мрія, студент, сяйво.
У якому рядку (рядках) є слово, утворене шляхом словотвірного калькування:
а) макітра, космодром, мелодрама, меломан;
б) космополіт, коловорот, злободенний, мародер;
в) Великдень, косорогий, мікрофон, куховар;
г) лексикологія, листопад, масштаб, лісостеп.
Слово “алфавіт” виникло шляхом складання назв перших двох букв:
а) сучасного українського алфавіту;
б) грецького алфавіту;
в) старослов’янського алфавіту.
До пасивного запасу лексики української мови належать:
а) застарілі слова;
б) нові слова (неологізми);
в) застарілі і нові слова.
Слова, що вийшли з ужитку, бо зникли поняття, які вони позначали, називаються:
а) власне архаїзмами;
б) історизмами.
Виберіть рядок, до складу якого входять лише історизми:
а) таляр, тайстра, ланіти, файний;
б) корчма, цеберка, глаголити, баняк;
в) воєвода, алтин, фараон, бурлака;
г) ратний, трембіта, піст, сажень.
Виберіть ряд, до складу якого входять лише професійні слова і терміни:
а) температура, зігрівати, таємничий, м’який знак;
б) фонетика, алгоритм, косинус, доменна піч;
в) період, відмінок, їстівний, відповідати.
Визначте ряд слів, позбавлених стилістичної маркованості:
а) правиця, життєпис, безпритульний, полонина;
б) золотий, читати, вуста, барвистий;
в) обласний, груша, горіти, уважний;
г) косити, клуня, негода, возвеличений.
Виберіть ряд, пари слів якого протиставляються за ознакою загальновживане – діалектне:
а) розум – інтелект, садиба – обійстя, зозуля – зигзиця;
б) картопля – ріпа, квітка – чічка, торба – тайстра;
в) доплата – дотація, гриб – губа, дід – старець;
г) кропива – жалива, щоки – ланіти, вогнище – ватра.
Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає:
а) усталені, семантично цілісні сполучення слів;
б) будову словосполучень і речень;
в) словниковий склад мови.
До фразеологічних зрощень належать фразеологізми:
а) загальне значення яких можна в основному зрозуміти за стрижневим словом;
б) в яких значення кожного компонента відрізняється чітко, але зв’язок між ними не вільний;
в) в яких слова, що входять до їх складу, не мають самостійного значення.
Визначте ряд, до складу якого входять лише фразеологічні зрощення:
а) умиватися сльозами, ні живий ні мертвий, розбити глека, бути не в дусі;
б) облизня спіймати, правити теревені, скакати в гречку, з’їсти собаку;
в) грати на нервах, сізіфова праця, собаче життя, як грім серед ясного неба;
г) троянський кінь, манна небесна, пасти задніх, ганятися за двома зайцями.
Лексикографія – це розділ мовознавства, що вивчає:
а) словниковий склад мови;
б) принципи та методи укладання словників;
в) правила написання слів.
Словники, що закріплюють особливості вимови та наголосу в слові, називаються:
а) орфографічними;
б) орфоепічними;
в) тлумачними;
г) морфемними.
Словники, в яких з’ясовується походження слів, найдавніші їх корені, первісне значення, називаються:
а) тлумачними;
б) історичними;
в) фразеологічними;
г) етимологічними.
“Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка (1907 – 1909 рр.) має:
а) 2 томи;
б) 3 томи;
в) 4 томи;
г) 5 томів.
“Словник української мови” (1970 – 1980 рр.) має:
а) 5 томів;
б) 10 томів;
в) 11 томів;
г) 16 томів.