Систематизації знань

1. У яких значеннях уживається слово “лексикографія”?

2. Що вивчає розділ мовознавства “Лексикографія”?

3. З якою метою укладаються словники? Прочитати слова М.Т.Рильського, що звучать як порада для користування словниками. Чому у вислові згадані прізвища Грінченка, Даля?

4. Як поділяються словники за призначенням і характером викладу матеріалу?

5. У чому відмінність між енциклопедичними та лінгвістичними словниками?

6. Які є типи лінгвістичних словників? Яке призначення й особливості кожного з них?

7. Порівняйте “Орфоепічний словник” і “Орфографічний словник української мови”. Що в них спільного?

8. Чим відрізняється перекладний словник від тлумачного?

9. Охарактеризувати найважливіші словники української мови. Якими словниками Ви користуєтесь найчастіше?

10. Охарактеризуйте перший і другий етапи розвитку лексикографії в Україні.

11. У чому полягає специфіка третього етапу розвитку лексикографії в Україні?

12. Яких здобутків досягла українська лексикографія на четвертому етапі розвитку?

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ – колоквіум.

Змістовий модуль 12. Узагальнення і повторення вивченого матеріалу. Лексикологічний аналіз

Тема 14. Лексикологічний аналіз

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ (6 год.)

Лексикологічний аналіз. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу

ПЛАН

1. Слово як основна одиниця мови. Лексичне і граматичне значення слова.

2. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень слів.

3. Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми, їх види та роль у мові.

4. Лексика сучасної української мови з погляду її походження.

5. Активна й пасивна лексика в сучасній українській мові.

6.Функціонально-стилістична диференціація української лексики.

7. Українська фразеологія. Типи фразеологізмів.

8. Лексикологічний аналіз, його особливості.

Література

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ “Академія”, 2006.

2. Лінгвістичний аналіз: Практикум. Навчальний посібник / За ред. Г.Р.Передрій. – К.: ВЦ “Академія”, 2005.

3. Паламарчук Л.С. Нові горизонти української лексикографії // Українська мова та література в школі. – 1986. – № 2. – С.42 – 44.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К., 1973.

5. Сучасна українська літературна мова/ За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.

6. Сучасна українська літературна мова/ За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати лексикологічний розбір 10 слів (на вибір) поданого тексту за схемою та зразком.

Обставини склалися так, що мої батьки, щиро прив'язані до рідної Київщини, опинилися на Кавказі, серед російської і зросійщеної людності, і тільки раз на три роки мій батько діставав довшу вакаційну відпустку, котру використовував для об'їзду широко розгалуженої рідні своєї, а ще більше - моєї матері. Він використовував ці об'їзди на те, щоб скріпити й поглибити в мені пієтизм до рідного краю, його природної краси, етнографічних особливостей, мови, пісні, поезії. Не бувши активним українцем у теперіш­ньому розумінні, але відзначаючись поетичним почуттям, він від­чував живо красу українського життя і його традиції і передав це мені. Тільки те, що в його спокійній, ясній, зрівноваженій натурі жило більш пасивно, в сфері внутрішніх переживань, майже не впливаючи на його діяльність, в моїй напруженій, нервовій вдачі набирало характеру домінуючого стимулу для мого мислення, уяви й чуття.

(М. Грушевський)

Схема лексикологічного аналізу слова:

1. Записати слово в початковій формі.

2. З'ясувати функцію: повнозначне чи службове.

3. Якщо повнозначне – сформулювати його лексичне значення, якщо неповнозначне – вказати, які відношення, між якими повнозначними словами виражає;

4. Визначити, однозначне чи багатозначне слово; у прямому чи переносному значенні вжите, тип переносного значення (для багатозначних).

5. Дібрати групи слів за значенням: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми.

5. З'ясувати походження слова: корінне, запозичене.

6. Визначити, до активної (загальномовної, термінологічної) чи пасивної (історизм, архаїзм, неологізм) лексики належить.

7. З'ясувати стилістичне використання: міжстильове чи співвідносне із стилем (наукова, суспільно-політична, виробничо-професійна, офіційно-ділова, побутова лексика); нейтральне чи емоційно забарвлене; літературного чи позалітературного вжитку.

8. У якому словосполученні вжите (синтаксичному, лексичному, фразеологічному).

Зразок лексикологічного розбору:

Обставини - слово повнозначне (називає сукупність умов, за яких відбуваються події); багатозначне, вжите у прямому значенні; вступає в синонімічні відношення: обставини, умови (склалися); за походженням належить до корінної української лексики (утворене від спільнослов'янського кореня); належить до активної лексики; за стилістичним вживанням є міжстильове, емоційно нейтральне, літературного вжитку; входить до синтаксичного словосполучення;

до - неповнозначне слово, служить для вираження об'єктних відношень між дією і предметом (прив’язані - до чого? - до Київщини); за походженням є словом корінної української лексики (спільнослов'янського походження); належить до активної лексики, міжстильове, емоційно нейтральне, літературного вжитку; входить до синтаксичного словосполучення;

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

1. З'ясуйте лексичне значення слів за тлумачним словником. Виділіть багатозначні слова.

Варіант І. Таємниця, текстолог, товарообіг, фах, фальси­фікація, фанатизм, ультразвук, благовіст, іконостас.

Варіант ІІ. Таїна, текстологія, тога, фактограф, фальш, фарисей, ультрамікроскоп, вівтар, каплиця.

2. У кожній групі слів виділіть однозначне і пояс­ніть його лексичне значення.

Варіант І. 1. Діяти, пікетувати, колихатися, вичитувати. 2. Спокійний, вільний, зелений, життєрадісний. 3. Тихо, спроквола, круто, мужньо. 4. Проводжати, проектувати, замовляти, вестися. 5. Пісня, ода, дума, оповідання.

Варіант ІІ. 1. Сприятливий, черствий, вишневий, щирий. 2. Огріх, телеграф, операція, нагір'я. 3. Оповіщати, навчати, промовляти, нагвинчувати. 4. Округлий, ма­лий, нагірний, високий. 5. Навстоячки, однаково, го­лосно, добре.

3. Доберіть вісім прикладів словосполучень (ре­чень), щоб у кожному з них іменник слово мав інше значення.

4. Визначте, які слова вжито у прямому, а які в переносному значенні.

Не беріть із зеленого лугу верби

Ні на жовті піски, ні на скелі,

Бо зів'яне вона від жаги і журби

По зеленому лузі в пустелі... (О. Олесь)

5. Згрупуйте словосполучення з метафорою, ме­тонімією, синекдохою, розмежовуючи їх лексичний і стилістич­ний різновиди.

Варіант І. Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, за­кінчив училище, вушко голки, варити сталь, їсти сли­ву, п'ять голів рогатої худоби, любить каву, черства лю­дина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце.

Варіант ІІ. Біжить час, теплий прийом, спочиває озеро, за­кінчити університет, плаче верба, малиновий капелюшок повернув за ріг, голка їжака, пливуть хмари, клас завмер, шийка пляшки, пити чай, у дворі ні хвоста, Ки­їв переміг, кам'яне обличчя, їсти грушу.

6. Виділіть омоніми, зважаючи насамперед на їх семантичну спорідненість чи неспорідненість.

Варіант І. Як (великий) — як (поживаєте) — як (сльоза, чистий); ніс (пароплава) — ніс (людини); голка (для шиття) — голка (ялини); облазив (гори) — облазив (ніс); реве (Дніпро, море) — реве (теля); гніздо (родинне) — гніздо (пташине); моторний (човен) — моторний (хло­пець).

Варіант ІІ. Світле (волосся) — світле (майбутнє); лава (в хаті) — лава (солдатів) — лава (вулканічна); учитель­ська (праця) — учительська (для відпочинку); стріла (з лука) — стріла (підйомного крана); тур (тварина) — тур (олімпіади); обминати (колосся) — обминати (воду); на­точена (рідина) — наточений (ніж).

7. Заповніть таблицю трьома-чотирма приклада­ми до кожної групи слів.