Фразеологічні одиниці української мови

ПЛАН

1. Поняття про фразеологізми і фразеологічні звороти.

2. Фразеологізм і слово: спільні й відмінні ознаки.

3. Зв'язок фразеологізмів з частинами мови.

4.Типи фразеологічних зворотів:

а) фразеологічні зрощення;

б) фразеологічні єдності;

в) фразеологічні сполучення.

5. Джерела української фразеології.

6. Лексико-фразеологічні зміни фразеологічних одиниць: скорочення лексичного складу, заміна одного компонента іншим, розширення і звуження обсягу значень, зміна ступеня семантичної злитості компонентів.

7. Фразеологічний аналіз.

Література

1. Авксентьєв Л.Г. Особливості семантики фразеологічних одниниць сучасної української мови // Українська мова і література в школі. – 1986. – № 3. – С.29 – 32.

2. Демський М.Т. Фраземна паронімія // Українська мова і література в школі. – 1988. – № 1. – С.28 – 32.

3. Коваль А.П. Крилате слово. – К.: Рад. школа, 1983.

4. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К.: Вища школа, 1975.

5. Передрій Г.Р., Смолянінова Г.М. Лексика і фразеологія української мови. – К.: Рад. школа, 1988.

6. Свашенко А.О. Позакласна робота з фразеології // Українська мова і література в школі. – 1986. – № 4. – С.51 – 60.

7. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наук. думка, 1973.

8. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К., 1973.

9. Сучасна українська літературна мова/ За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.

10. Сучасна українська літературна мова/ За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

11. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі. – К.: Рад. шк., 1990.

12. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. шк., 1988.

13. Федоренко В. Іншомовні афоризми в українських перекладах // Дивослово. – 2006. – № 2. – С.43 – 46.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. З поданих словосполучень виписати фразеологічні одиниці, визначити їх семантику.

Пасти худобу, пасти очима, пасти задніх, попасти пальцем у небо, попасти у незнайоме місто, скочити у калюжу, скочити у халепу, глек розбити, пляшку розбити, на наш млин вода тече, тече вода із-за гаю, шукати вчорашнього дня, шукати помічника, ловити рибу у мутній воді, ловити ґав, з’їхати з глузду, з’їхати на санях з гори, піймати облизня, піймати щуку, сховати кінці у воду, сховати дорогоцінності, дати драпака, дати перцю, дати пораду, покласти зуби на полицю.

2. Доберіть до російських фразеологічних зворотів відповідні українські, запишіть їх парами, визначте типи фразеологізмів.

Держать нос по ветру, держать под замком, до конца дней своих, до поры до времени, еловая голова, ждать у моря погоды, желторотый птенец, живая вода, живой ум, жить барином, заблудиться в трех соснах, заварить кашу, завести в тупик, заколдованный круг, заметать следы, земля не клином сошлась, из огня да в полымя.

Довідка: до пори до часу, замітати сліди, з дощу та під ринву, заблукати межи хатою й коморою, голова клоччям набита, зцілюща вода, жити паном, тримати під замком, тримати носа за вітром, жовтороте пташа, бистрий розум, поки віку, чекати коло моря погоди, зачароване коло, завести в глухий кут, зчинити колотнечу, не тільки світу, що в вікні.

3. Виписати із “Фразеологічного словника української мови” 10 фразеологізмів, пояснити їх значення, визначити тип.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

1. Із поданих словосполучень виберіть ті, які можуть бути фразеологічними. Доведіть їх фразеологічність. Складіть із ними речення, з'ясуйте їх значення та синтаксичну функцію.

Тримати вдома, тримати в тіні, тримати першість, тримати в руці, тримати хвіст трубою.

Пускати стріли, пускати на вітер, пускати кораблики, пускати сльози, пускати туман.

Купатися в річці, купатися в золоті, купатися в розкошах, купатися у ванні, купатися взимку.

Ловити момент, ловити таксі, ловити рибу, ловити ґав, ловити неводом.

Легка задача, легкий хліб, легкий на підйом, легке плаття, легка рука.

Знімати стружку, знімати шапку, знімати квартиру, знімати камінь з душі, знімати зі стіни.

Важкий день, важка валіза, важкий на підйом, важке завдання, важкі часи.

2. Знайти й підкреслити фразеологічні звороти. Пояснити їхнє значення.

1. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко). 2. Один бідний, та чужого не візьме, другий по горло має, а краде (Григорій Тютюнник). 3. Усе в мене поки що є: і хліб і до хліба (О. Гончар). 4. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу (О.Гончар). 5. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало). 6. Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілі пробігли мурашки (П. Панч). 7. Як сама не докладеш до всього рук, то нічого й не буде (І. Нечуй-Левицький). 8. Тут Васько вже трохи скривив душею (В.Винниченко). 9. Вона все ходить, з уст ні пари (Т. Шевченко).

3. Записати подані фразеологізми за лексичним значенням у такому порядку:

1. робити щось незвичайне, несподіване

2. говорити все відверто

3. наслідок удару по голові

4. набути великого досвіду

5. продовжити чиїсь традиції

6. про громаду, яка не може справитися з одним

7. говорити щось недоречне, нерозумне

8. мати до різних людей однаковий підхід

9. говорити пусту річ

10. проганяти когось

11. щось безслідно зникло

Однією міркою міряти; аж іскри з очей посипались; фокуси викидати; з’їсти собаку; гонити ахінеї; різати правду-матінку; естафету прийняти; іди на чотири вітри; ляпати язиком; як у воду впало; один вовк ганяє овечий полк.

Ключ: з перших букв прочитаєте слово.

Визначте тип усіх фразеологічних зворотів.

4. Охарактеризуйте фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів.

Байдики бити; бити (вдарити) по руках; бити (низькі) поклони; змотати вудочки; блимати очима; брати на кпини; брати (взяти) до уваги; як вареник у маслі; і нашим, і вашим; на руку ковінька; гризти граніт науки; закрутити гайки; їсти (пожирати) очима; підкласти свиню; тримати під каблуком; шкребе на душі; лебедина пісня; стріляний горобець; передати куті меду; переливати з пустого в порожнє.

5. Виписати фразеологізми, розкрити їх значення, визначити різновид фразеологізмів. З якою метою їх ужито в реченнях?

1. Дід Мороз метав громи та блискавки, бо замість снігу ішов дощ. 2. Цідила Пилочка крізь зуби: “Люблю тебе, мій милий Дубе”. А Дуб шептав: “О Пилко люба, я від кохання вріжу дуба”. 3. Очей не закривайте й у рот води не набирайте. 4. На Гуму слізно скарживсь Олівець: “Ти всю роботу зводиш нанівець”. 5. Хто б не був ти – носа не дери, Не шкодуй для мандрів підошов. Де б не був – учися, говори Мовою людей, куди прийшов. 6. Дехто намагається встромити палицю і в колесо історії. 7. Сумно, якщо близька людина виявляється недалекою. 8. Політ фантазії потребує м’якої посадки (Журн.).

6. Що Ви знаєте про фразеологічні варіанти і дублети? Знайдіть у реченнях фразеологічні варіанти, схарактеризуйте їх.

1. А ми чули, що Мічурін казав: “Не чекати милості від природи!..” Так і робимо (Ю. Яновський). 1. Не ждали ласки від природи, а в боях завойовували урожай (Скляр.). 3. Батько напнув його мокрим рядном (І.Нечуй-Левицький). 4. Як вернулися з оглядин, вона накинулась мокрим рядном на чоловіка (Панас Мирний). 5. Обпала мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). 6. Обвів, обвів круг пальця – і немає (І. Микитенко). 7. Хто сміється, хто регоче, а хто й дивується, як ти цю братію навколо пальця обвів і на свіжину розжився. 8. Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! (М.Стельмах). 9. Ваша жінка приїхала сюди й наговорила нам сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький).

7. Скласти синонімічні ряди з поданих фразеологізмів, визначити значення, яке їх об'єднує. Продовжити по можливості кожен ряд.

Голці ніде впасти, виводити на чисту воду, залити за шкуру сала, ні се ні те, пальця просунути ніде, ні сіре ні чорне, смалити халявки, як оселедців у бочці, зривати маску, очима стріляти, підбивати клинки, ні тпру ні ну, ні в тин ні в ворота, яблуку ніде впасти, розкрити карти, бісики пускати, виводити на сухеньке, ні риба ні м'ясо, плюнути ніде, діяти на нерви, ні грач ні помагач, вимотувати душу, допекти до живого, ні Богу свічка ні чорту кочерга.

8. Знайдіть у реченнях синонімічні фразеологізми, визначте їх типи.

1. І в них (дорослих) теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра (М.Стельмах). 2. Хто б не вказував на хиби – Збори, преса, – він завжди Нітелень! Мовчить, як риба. Мов у рот набрав води! (С. Ол.). 3. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона Якогось дуба смаленого править Та обіцяє груші на вербі (Леся Українка). 4. Він слів на вітер не кидає (Ряб.). 5. Мало сказати, ще треба й хазяїном свого слова бути (Рудь). 6. Кравчина додержав свого слова (Довж.).

7. – Пустіть мене, дядечку, в театр, – невиразно промовив я.

– Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують!

– Я вже знаю, де вони зимують… – жалісно заскімлив я, бо не раз про це чув од дорослих.

– А куди Макар телят ганяє, теж знаєш? – уже з цікавістю покосував на мене парубок.

– І це знаю, – бадьоріше відповів я.

– Ну, а де роги козам правлять?

– Знаю.

– А почому фунт лиха?

– Це як на якому ярмарку, – посміливішав я (М. Стельмах).

9. Розподілити подані фразеологізми на антонімічні пари, визначити семантичну основу протиставлення, значення та групу фразеологізмів.

Брати близько до серця, зійти з орбіти, вибиватися з колії, кров з молоком, як красна дівиця, потерпіти фіаско, аж у руках горить, тертий калач, і кури не клюють, не судилася доля, з глузду з’їхати, як кіт наплакав, у сорочці народився, де раки зимують, вийти на орбіту, з ніг валитися, входити в колію, не брати до уваги, за розум взятися, рукою подати, ні за холодну воду, узяти верх.

10. Знайдіть у реченнях фразеологічні антоніми, поясніть їхні значення і стилістичну роль. Доберіть власні приклади.

1. У бороді гречка цвіте, а в голові і на зяб не орано (Н.тв.). 2. І носить же земля Собі і людям на розпуку! Він міцно потискає руку І тут же ніжку підставля… (Банд.). 3. Діла на копійку, а балачок – на карбованець. 4. Пішов у ріст, як заєць у хвіст. 5. Увійти в історію нелегко. Влипнути легше. 6. Пожалів вовк кобилу, залишив хвіст та гриву (Н.тв.) 6. Такого друга й ворогу не зичу: У вічі до болячки хоч клади, а одвернувся – жди собі біди – В багно тебе із головою тиче (Журн.).

11. Запишіть фразеологізми у такому порядку: 1) мисливські; 2) спортивні; 3) кравецькі; 4) морські; 5) рибальські. Які Ви знаєте інші джерела походження фразеологізмів? Наведіть приклади.

Варіант І. Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, на слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, насміялася верша з сака, дати сто очок вперед, плести сіті, як з голочки, закидати вудку, натискувати на всі педалі, сліди замітати, пливти за течією, хід конем, як нитка за голкою, як загнаний звір.

Варіант ІІ. Загнати у вершу, прийняти естафету, ганяти як солоного зайця, брати на буксир, виходити на фінішну пряму, по всіх швах, на ловця і звір біжить, білими нитками шитий, ловити окунів, кинути якір, увірвалася нитка, клювати на живця, покласти на обидві лопатки, спіймати на вудку, на хвості сидіти, на всіх парах, держати курс, пустити на дно, змотувати вудки.

12. Прочитайте запозичені з інших мов вирази. Відшукайте їх пояснення в довідці й запишіть парами – фразеологізм і його тлумачення.

Слова, слова, слова (англійське); сидіти між двома стільцями (французьке); рідкісна птиця (латинське); книга за сімома печатками (старослов'янське); золотий дощ (німецьке).

Довідка: про щось недосяжне; про пустопорожню балаканину; займати невизначену позицію; виняткова людина, унікум; неждане багатство.

13. З якою метою і в яких стилях застосовується такий художній прийом, як гра на подібності звучання різних за смислом словосполучень – вільного і фразеологічного? Поясніть на нижче наведених прикладах.

1. Рентгенолог говорив, що бачить усіх наскрізь. 2. Його так чистили… Одним словом, змішали з гряззю. 3. Він став зовсім ручним, бо його весь час беруть на поруки. 4. Породи овець вовк знав на зубок. 5. І диригент інколи втрачає почуття такту. 6. Не лізь на рожен, бо ніхто не знає, як із нього злізти… 7. Про альпініста говорили, що він іде вгору. 8. Розповідаючи про космічні польоти, лектор раз у раз попадав пальцем у небо. 9. Питання заготівлі льоду залишалось на точці замерзання. 10. План медозбору колгосп виконав випадково: у бджіл був медовий місяць. 11. – З такими курчатами нас кури загребуть! – кричав директор інкубатора. 12. Акробат ходив у цирку по дроті, а перед дружиною – по ниточці. 13. І вегетаріанцям підкладають свиню. 14. Граючи першу скрипку, чоловік танцював під жінчину дудку. 15. Коли дівчина виходила з косметичного салону, на ній лиця не було (Журн.).

14. Виписати з поданих речень фразеологізми і зробити їх фразеологічний аналіз за схемою.

Схема фразеологічного аналізу

1. Вибрати з тексту запропонований для аналізу фразеологізм; поставити його в початковій формі.

2. Розкрити значення фразеологізму.

3. Виявити, чи має аналізований фразеологізм синоніми, антоніми, фразеологічні варіанти.

4. Установити структурно-граматичний тип фразеологізму (має будову словосполучення, речення).

5. Визначити семантичний тип фразеологізму (фразеологічне зрощення, фразеологічна єдність, фразеологічне сполучення, прислів’я, приказка, крилатий вислів).

6. Установити джерело первісного вживання фразеологізму (з народної мови; професійний вираз; крилатий вислів).

7. Визначити стилістичне забарвлення фразеологізму і стиль (чи стилі), у якому, як правило, він уживається.

Зразок фразеологічного аналізу

1. Теревені правити.

2. Фразеологізм означає «базікати, говорити щось пусте, марнословити».

3. Синоніми: ляпати (лопотати, ляскати, плескати, молоти, плести) язиком, чесати язиком, точити ляси, переливати з пустого в порожнє. Антоніми: прикусити язика, як у рот води набрав, як заціпило, справляти мовчанки, подавитися язиком.

4. Аналізований фразеологізм має будову словосполучення і належить до дієслівного типу фразеологічних одиниць.

5. Це фразеологічне зрощення, оскільки цілісне значення фразеологізму не мотивується значенням слів, які входять до його складу.

6. Джерело первісного вживання фразеологізму – народне мовлення.

7. Аналізований фразеологізм уживається в розмовному стилі.

1. Як би ми з тобою не говорили, все одно не зрозуміємо одне одного, бо говоримо на різних мовах (Г. Тютюнник). 2. Ці хлопці, – зауважила вона в бік юнаків, – для мене за сімома печатками, емоції приглушені, загнані вглиб (О. Гончар). 3. Словом, без “почуття плеча” твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Ю. Смолич). 4. Так недовго й життя своє кинути на вітер, мов у безодний колодязь (Є. Гуцало). 5. Я за річку плачу панові старості оренду, а ти мені хочеш платити вівсянкою. Лазаря співав, а сам, мабуть, наховав повен віз (П. Панч). 6. Козурін вужем закрутився від слів Гаврила Панасовича, дай йому силу і волю, він би скрутив цього майора в баранячий ріг (П. Загребельний). 7. – На вас же, окаянних, – сказав він до решти міщан, – чекає на тому світі геєна огненна (П. Панч). 8. Класи були, гинули, народжувалися нові, а нація залишалася. І чи не дивина з див, що нація, яка віками не мала своєї держави, не зденаціоналізувалася, не зникла? Нація – народ – неопалима купина (Б .Харчук). 9. – Мотре Василівно, скажіть мені, будь ласка, чи у всіх українок такі гострі язики? (Б. Лепкий). 10. Він мені ногу підставляє. Котрийсь із нас спотикнеться і впаде (Б. Лепкий).