Проголошує

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Кон­ституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Верховна рада україни

24 серпня 1991 року.

III. Маруся з пошаною, так, як беруть дорогоцінну річ, обереж­но взяла товстенький том у шкіряній палітурці й притулила його до грудей. І ще раз сказавши "бувайте!", тепер поважно вийшла з кімнати, — з священною річчю біля грудей бігти не годиться.

Але, вийшовши на вулицю, вона все ж таки наддала ходи: вдома мама напевне вже непокоїлась, вона останніми днями була взагалі така чудна: часом неспокійна, часом дражлива, часом пригнічена. До сьогодні Маруся не розуміла такого стану матері, але тепер, знаючи те, що розповів дядько Сергій, її поведінка була трішки зрозуміліша.

І Маруся після автобуса аж бігцем підходила до свого дому. Та тут їй трапилась знову затримка. Перед самим входом до будинку її зупинив якийсь молодий (і дуже гарний з себе) чоловік в елегантному (очевидно, закордонному) вбранні, з гладенько зачесаним чорним і блискучим, як халява, волоссям, з довгими, немов пір’їни, віями і надзвичайно милим усміхом(В. Винниченко).

IV. Родовим місцем для українців було Середнє Подніпров'я. На кінець V — початок IV тисячоліття до н.е. формується три­пільська археологічна культура, територія якої простягалась від Трипілля на Київщині до Нижньої Наддунайщини. Автохтони цьо­го краю тоді вже займалися хліборобством, що сприяло осілому способу життя, більш масштабному і порівняно швидкому етнічному утворенню. На ці землі приходили потім і скіфи, і сармати, і готи, але людність Середнього Подніпров'я, долаючи будь-які труднощі і нестатки, залишалась сама собою: з одними вживалась, інших проганяла, третіх асимілювала, але сама розвивалась, впливала на життєві процеси в регіоні, з часом утворила велике пле­м'я — князівство Поляни-Роси. На початку нашої ери вони об'єд­нались із спорідненими племенами верхнього Побужжя і Подніс­тров'я — тіверцями, уличами, дулібами, з древлянами і утворили Антську державу(М. Надєждін).

2. Прочитати; визначити, до яких стилістичних груп належать слова цього тексту, записати ці групи, пояснити своє визначення. Слова якої стилістичної групи переважають?

Печу, печу хлібчик

Завезли до пекарні борошно. “Шу-ш-у!” – побігло воно по трубах у пекарний цех. І вже ллється в борошно вода, течуть дріжджі. Із дріжджів вибулькує газ, тому тісто набухає, піднімається, росте. Хліб від того пухкий буде. Щоб дати йому смаку, в тісто доливають сироватку, підсипають солі.

Тепер мішалка занурює в тісто невтомні залізні руки й ну змішувати його!

Далі тісто ділять на однакові шматки, округлюють, притрушують борошенцем, садовлять уряд на круглі лопатки й доправляють у здоровенну піч. У ній гаряче, що краще туди не заглядай, бо обпечешся.

І от за якийсь час по рухомій доріжці, ніби з метро, виїжджають з печі рум'яні буханці. Тепер їх лишається повантажити на машини і везти до магазинів.

"Печу, печу хлібчик!.." — не припиняє роботи пекарня. І всі вулиці довкіл пахнуть свіжим духмяним хлібом!

(З журналу)

3. Виписати науково-термінологічну лексику, визначити, до яких галузей науки відноситься кожне виписане слово. До яких інших стилістичних груп можуть належати виписані слова чи окремі з них? Показати на прикладах.

На землі є незвичайна наука — ентомологія. Наука про комах. Люди, які вивчають цю науку, називаються ентомологами. Мало хто знає, що роблять вони. Самих ентомологів часто уявляють тро­хи дивакуватими, неуважними людьми, які бродять із сачками й нічим, крім своїх комашок, не цікавляться. І вже зовсім небагатьом відомо, що до послуг ентомологів мікроскопи і найскладніші прилади – новинки сучасної науки і техніки, їм допомагають авіація і флот, у своїй роботі ентомологи використовують новітні досягнен­ня хімії і фізики, медицини й астрономії. Але й сачки - ті самі сачки, що часом викликають добродушну усмішку (ще б пак — дорослий дядько, а ходить із сачком, як маленький!), лишаються дуже важливим знаряддям виробництва.

(Ю. Дмитрієв)

4. З поданих уривків виписати емоційно-експресивну лексику, визначити, як виражається емоційність у кожному слові. Навести самостійно дібрані зразки вживання такої лексики. Що вона виражає?

І. І сміх і плач — з одного джерела.

Вони бринять в однім акорді!

З глибин таємності Добра і Зла,

Де бережуть їх душі горді.

(М. Вороний)

II. Мамусенько, голубонько

Ти ж моя єдина!

Я до тебе все тулюся,

Мов мала дитина.

Ти ж мене усе голубиш,

Сонечком взиваєш.

Все для мене, а про себе

Завжди забуваєш.

(К. Перелісна)

5. Виписати групами слова, близькі за значенням, назвати спільне для них значення, чим одне слово відмінне від іншого.

Книга, аудиторія, вестибуль, костоправ, хворий, прихожа, кабінет, пацієнт, хірург, передня, посібник, слабий, кімната, приймальня, причал, люк, авіалайнер, клас, журнал, пірс, отвір, бал, літак, пісня, зшиток, повар, аероплан, зошит, часопис, передпокій, очко, кок, арія, щілина, альманах.

6. Пояснити, до яких стилістичних груп можуть належати подані слова, навести відповідні ілюстрації.

Позиція, пакет, партія, піч, голос, дошка, основа, валеріана, грип, негативний, дзвінкий, глухий, чистий.

7. Прочитати зразки поданих ділових паперів, охарактери­зувати вжиту в них лексику. До якого мовного стилю вона належить, які її ознаки? Звернути увагу на оформлення документа.