Плач Ярославни в Путивлі-граді вранці-рано

Співає, плаче Ярославна,

Як та зозуленька кує,

Словами жалю додає.

“Полечу, - каже, - зигзицею,

Тією чайкою-вдовицею,

Та понад Доном полечу,

Рукав бобровий омочу

В ріці Каялі. І та тілі,

На княжім білім, помарнілім,

Омию кров суху, отру

Глибокії, тяжкії рани…”

І квилить, плаче Ярославна

В Путивлі рано на валу:

“Вітрило-вітре мій єдиний!

Легкий, крилатий господине!

Нащо на дужому крилі

На вої любії мої,

На князя, ладо моє миле,

Ти ханові метаєш стріли?

Не мало неба, і землі,

І моря синього. На морі

Гойдай насади-кораблі.

А ти, прелютий… Горе! Горе!

Моє веселіє украв,

В степу на тирсі розібгав”.

Сумує, квилить, плаче рано

В Путивлі-граді Ярославна

І каже: “Дужий і старий,

Широкий Дніпре, не малий!

Пробив єси високі скали,

Текучи в землю половчана,

Носив єси на на байдаках

На половчан, на Кобяка

Дружину тую Святославлю!..

О мій Словутицю преславний!

Моє ти ладо принеси,

Щоб я постіль весела слала,

У море сліз не посилала, -

Сльозами моря не долить”.

І плаче, плаче Ярославна

В Путивлі на валу на брамі.

Святеє сонечко зійшло.

І каже: “Сонце пресвятеє

На землю радість принесло

І людям, і землі, моєї

Туги-нудьги не розвело.

Святий, огненний господине!

Спалив єси луги, степи,

Спалив і князя, і дружину.

Спали мене на самоті!

Або не грій і не світи…

Загинув ладо… Я загину!”

4. Знайдіть у поданих реченнях застарілі слова, поділіть їх на типи (архаїзми та історизми).

1. Шинкар з шинкаркою довго вдавали, що вони навіть пана Лаща не знають, аж доки не тріснула під руками Кривоноса дошка на столі. 2. Верига, в святковому жупані червоного сукна, біля каганця читав святе письмо, переписане од руки. 3. Посередині висіла фузія, а по обидва боки мушкети, польські парабелі, і криві турецькі, і черкеські шаблі з срібним окладом і насічкою, черкеські кинджали в срібних піхвах, сагайдак з стрілами, важкі самопали і пістолі з арабськими візерунками на воронованій сталі (П. Панч). 4. Аж ось тільки що дочиталися до “воутриє ізбивах”, аж шась у двері: свашки, світилки, бояри, дружки, піддружки, староста. 5. А за тим-то поїздом увійшов і молодий. 6. Та се, добродію, лепорт об сотеннім народочисленні її (Кв.-Осн.). 7. Гаразд! На славу Свічки! Хай живе одважний наш зброяр і майстер Свічка! Цехмейстром його! Цехмейстром! Та цехмейстром! Війтом! (І. Кочерга). 8. Багато спудеїв духовних семінарій піїтами були, народ оспівували по-своєму (М. Рильський).

5. Прочитайте. Переписуючи речення, подайте в дужках поряд із застарілим словом його відповідник у сучасній мові. Яку функцію виконують застарілі слова у цих реченнях? Як вони називаються?

1. Образу хліба вклонімося. Сиріч – людині, високочолому сіятелю землі. 2. Хай лебедіє у льолі дитя мирному небу і нині і прісно. 3. Вічно пребудьмо в житті, як у пісні, пісня ж – несмертна, як древо життя! 4. Світанок встає з молодого розгілля, гінці на комонях тривожать дорогу. 5. Ми всі із хліба виростали, сину, із праці себто – чуда із чудес, - яка нас охрестила на Людину, піднявши з чотирьох до піднебесь (З тв. Б. Олійника).

Довідка: сиріч – інакше кажучи; прісно – вічно, завжди; комонь – кінь.

6. Прочитайте застарілі слова і запишіть їх в такому порядку: 1. Назви старовинної зброї; 2. Назви старовинного одягу; 3. Назви старовинного посуду; 4. Назви колишніх чинів. 5. Назви старовинних одиниць виміру.

Аршин, війт, свита, панцир, гони, десяцький, таріль, верства, жандарм, кирея, мушкет, спис, осавула, коряк, щит, михайлик, становий, запаска, лук, сіряк, алебарда, лікоть, кошовий, пістоля, каптанець, макітра, плахта, діжа, постоли, барило.

Як називаються ці застарілі слова?

7. Прочитайте речення. Знайдіть застарілі слова, поясніть їх значення. Про який час вони розповідають? З якою метою і коли вони вживаються у сучасній українській мові?

1. Коли так – тижнів, може, через два після того, як кликали Чіпку у волость, - знову прибігає десятник, нагадує знову йти у волость. 2. Більше нічого не сказав Чіпка, не поклонився навіть старшині волосній (Панас Мирний). 3. Другого дня, тільки зійшло сонце, а Джерина сім’я вже й пообідала, й вийшла на панщину. 4. Микола з батьком одбули три дні панщини, на четвертий пішли жати своє жито, невважаючи на те осавула звечора знов загадував на панщину, на згінні дні… 5. Весною на економії пан роздав на кожну хату по двадцять качиних яєць, а восени кожна молодиця повинна була принести на економію двадцять качок (І.Нечуй-Левицький).

Довідка: волость – населений пункт, де була управа; десятник – старший у групі; осавула – прикажчик у панському маєтку; згінні дні – дні, в які все населення зганялося на панщину; економія – поміщицьке господарство.

8. Прочитайте застарілі слова і їх тлумачення. Перепишіть слова, поставте наголос. Визначте, які з них є архаїзмами, а які – історизмами.

Конка – трамвай з кінною тягою; коногін – робітник – погонич коня на шахті, який возив вагонетки з вугіллям; корт – бавовняна тканина для верхнього одягу; кузина – двоюрідна сестра, а також взагалі родичка; кукла – загорнений у ганчірку жований хліб, що його використовували замість соски; лабаз – приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна; арап – негр; ворожбит – чарівник.

9. Нижче наведено окремі групи історизмів, згадані в академічному виданні «Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія» (1973). Назвіть ці групи. Які з наведених слів повертаються до активного вжитку?

Боярин, чиновник, князь, магнат, пан, купець, семінарист;

Війт, хорунжий, осавула, губернатор, поліцай, жандарм;

Віче, волость, земство, управа, сенат, ратуша, собор, зборня;

Бондар, мечник, лакей, покоївка, гувернантка, гутник;

Булава, бунчук, меч, пістоль, щит, панцир, гаківниця;

Дукат, гривня, злотий, таляр, шеляг, полтина, гріш.

10. Прочитайте і спишіть речення. Визначте приблизно вік виділених слів.

1. І тінь місяцехода вже зорям не чужа (Л. Костенко). 2. З’явився равлик на стежині, немов турист із рюкзаком. 3. Я рідним полем вічно буду йти. 4. Не плачте, Ярославно, їде князь – тепер його вже не беруться стріли (Д. Павличко). 5. Космодроми цвітуть чебрецем і ромашкою – отакою, як тисячі років назад (Б. Олійник). 6. Ні для кого вже не секрет, що російські іміджмейкери працюватимуть на цих виборах більш активно, ніж на попередніх президентських (Газ.).

11. Розкрийте значення неологізмів. Простежте лексичну сполучуваність нових слів, увівши їх до складу словосполучень чи речень. Визначте, які із слів утрачають свою новизну й переходять до розряду загальновживаних.

Зразок: Принтер – пристрій, за допомогою якого роздруковують інформацію, що знаходиться в комп’ютері. Сучасний принтер; застарілий принтер; зламався принтер; роздрукувати на принтері.

Провайдер, піарити, імідж, сноуборд, маркет, секонд-хенд, бакалаврат, магістр, грант, перформенс, саунд, дизайн, декоратор.

12. Знайдіть авторські неологізми. З'ясуйте їх стилістичні та структурно-семантичні особливості.

1. Людська душа тисячозвука, В гірськім одбита кришталі. 2. О свіжий шелесте дібров, Розмово одуда й зозулі, О дні мої неперебулі, Життя, і сльози, і любов. 3. І раптом я згадав. І білохатню вулицю родиму, І шум осінніх, шум хвилястих трав…4. Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта… (М. Рильський). 5. Він не повчав, не вітійствував, не розглагольствував, не цицеронив і не демосфенив (П. Загребельний). 6. Спочатку захопили чвертку неба, А потім половину, а вже далі Весь небовид, і синій виднокіл, І небодаль, і зорі повечірні (А. Малишко). 7. У ластівки – ластовенятко, в гаю у стежки – стеженятко. У хмари в небі – хмаренятко. В зорі над садом – зоренятко (М. Вінграновський). 8. Уже кружляє листя жовторжаве, щоб на асфальті мокрому спочить (М.Рильський).

13. З поданих контекстів випишіть лексеми, що знаходяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З'ясуйте їх значення, поясніть, якими способами вони утворені. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

1. Решта партій у парламенті якраз закінчують запрошувати, агітувати, купувати, примушувати вступати до своїх фракцій безпартійних депутатів-мажоритарників (Газ.). 2. Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах (П. Панч). 3. А хто змалював наших босоногих мадонн із сапкою в руках чи серпом на плечі та дитям біля персів, що знали не шовки, а лише нерівне, шорстке полотно? (М. Стельмах). 4. Пані Баличина дістала шкіряну торбинку, наповнила її золотими дукатами й міцно зав’язала ремінцем (З. Тулуб). 5. Перших в Україні дипломованих маркетологів і менеджерів зовнішньоекономічної діяльності випустив днями університет “Львівська політехніка” (Газ.). 6. Графи, принци, паничі, слуги, пажі, кловни б’ються, повзають, кричать – божевілля повне (Д. Павличко). 7. Європа має наполягати на тому, щоби Угоду зратифікували Сполучені Штати Америки й Росія (Газ.). 8. Сагайдачний любив популярність і частенько сидів із голотою, бо розумів, що без голоти на Січі недовго втримаєш у руках булаву (З. Тулуб). 9. Серед переваг фірми – швидке і ефективне обслуговування, наявність великого паркінгу, свіжість і висока якість пропонованих товарів (Газ.). 10. Бояри й воєводи поспішали до широких дверей княжого терема (В. Скляренко).

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Подані слова, словосполучення ввійшли до активного словника української літературної мови в останні роки. Що означає кожне з них? (Для з’ясування користуйтеся тлумачними словниками). Чи всі вони є неологізмами й сьогодні?

Соборна Україна, суверенітет, незалежність, Президент, тризуб, СНД, розбудова держави, парламентська більшість, чорнобилець, маркетинг, менеджер, біржа, комерсант, комерціалізація, корпорація, бізнесмен, приватизація, комп’ютеризація, популіст, толерантний, ліцей, гімназія, коледж, фонд, офіс, економічний союз, Слов’янський базар, Міжнародний валютний фонд, День незалежності.

2. Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, гусар, городовий, вельми, перст, гряде, піїт, брань, зигзиця, сотник, тать, соцький, динарій, сардак, сап’янці, ректи, орда, фунт, узріти, віче.

3. Використовуючи одинадцятитомний “Словник української мови” та “Словарь української мови” Б. Грінченка, з'ясуйте значення виділених історизмів та архаїзмів, ужитих в романі І. Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський”. Поясніть відмінність між ними. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.

І. 1. Вся ця розкішна обстава поїзду нової гетьманши була схожа на обставу поїздів українських католицьких панів та польських дідичів, котрих козаки тільки що вигнали з України. 2. З’їхались усі полковники і сотники. 3. Іван Виговський, випровадивши послів за місто, вернувся додому і одпочивав, сидячи на ґанку, наче одбувши важку панщину. 4. Гетьман впізнав затяжців Юрія Немирича. 5. За гетьманом їхав на коні обозний Носач та кілька полковників, а за ними слідком виступав з-за гори полк шляхтичів та найнятих польських жовнірів. 6. Вибирайте собі за гетьмана іншого. От вам булава і бунчук! 7. На мосту в одну мить блиснули на сонці шаблі і гострі списи, неначе білі блискавки миготіли понад червоними шапками та кармазинами. 8. Червоні кунтуші з вильотами на рукавах, жупани та покривала на конях горіли як жар на білому фоні снігу та інею. 9. Довгі ряди селян в чорних свитах чорніли по горах, неначе насовувались чорні хмари. 10. З молодою гетьманшею наїхала шляхта православна.

ІІ. 1. З сіл, з близьких броварів найшло багато хлопців, налізло багато голоти. 2. Ті очі ніби дивились на його, доки він не заснув міцним сном чоловіка, стомленого доброю промашкою до Києва, вештанням та турботами цілого того дня. 3. Отут може бути задля вас притичина. 4. Чимось закушували після горілки… здається, був кав’яр, а там далі був борщ з карасями, а потім… я вже й лік погубив тим потравам, бо обід був довгий, як літній день. 5. Польща ще стоїть, ще не впала і буде сутніти, доки суду-віку. 6. Вона чула багато оповіданнів про запорожців-характерників, про їх чари. 7. Перед ним на невеличкому столикові лежав розгорнутий фоліант, старий та пожовклий, переплетений в шкуряні товсті палітурки з застіжками.

4. З преси, радіо-, телепередач записати слова, які ви сприймаєте як неологізми, розкрити їх значення.

5. З поданих речень випишіть неологізми. З'ясуйте особливості їх словотворення.

1. На вечірньому прузі

По теплому й світлому дні,

На вечірньому прузі

Тополі стоять бронзолиці,

На вечірньому прузі

Останній акорд одвогнів

І розвіявся тихо

В тягучому морі

Пшениці (М. Луків).

2. Така пізньоосіння незатишність, аж на душі зимно (В. Дрозд). 3. Під вітром хилиться верба, дзвенить ясна безмеж (М. Луків). 4. Тоді було передосінньо. На вигоні вистукував перепел, а серця не чути було (М.Хвильовий). 5. Біжить маленький хлопчик-босоніжко (І. Драч). 6. Настане день, настане час – і розіллється знов медами … земля, що окрилив Тарас громовозвукими словами (М. Рильський).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й