Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник2.doc
Скачиваний:
56
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
1.59 Mб
Скачать

Практичний блок

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ (6 год.)

Активні й пасивні шари лексики в сучасній українській мові

ПЛАН

1. Активна й пасивна лексика сучасної української мови.

2. Застарілі слова в складі пасивної лексики української мови, їх стилістичне використання:

а) історизми;

б) архаїзми, їх різновиди.

3. Причини появи нових слів у складі української лексики. Узуальні та оказіональні неологізми.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ “Академія”, 2006.

  2. Вокальчук Г. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (Лексикографічний аспект). – Рівне, 2004.

  3. Гуць М. Українська мова на порозі третього тисячоліття // Дивослово. – 1999. – № 2. – С. 46.

  4. Диб'як Н. Дещо про формування сучасної української літературної лексики // Дивослово. – 1996. – № 1. – С. 14.

  5. Караванський С. До питання про неперекладність // Українська мова та література. – 2000. – № 2. – С.8 – 9.

  6. Мовчун Л. Народжене сьогоденням. Про зміни в лексиці сучасної української мови // Дивослово. – 2006. – № 7. – С.43 – 45.

  7. Стишов О. Українська лексика кінця ХХ століття (На матеріалі мови засобів масової інформації). – К., 2003.

  8. Сучасна українська літературна мова/ За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.

  9. Сучасна українська літературна мова/ За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. До названих груп запишіть слова активної і пасивної лексики.

Зразок: Назви професій: лікар, вчитель, журналіст, пекар (активна лексика), кожум’яка, карбівничий (пасивна лексика).

Назви людей. Назви кольорів. Назви речей. Назви зброї. Назви дій.

2. Прочитайте. Випишіть застарілі назви старовинного чоловічого та жіночого одягу. Знайдіть до них пояснення в словниках.

1. Убрався в жупан і думає, що пан. 2. В нього свита вітром підшита, а морозом підбита. 3. Сьогодні й школярі поприходили, одягшись, мов по-празниковому: мало не на всіх були новіші свитки, а то й чумарки… 4. Сорочку викупив, а сукман заставив (“Словарь укранської мови” Б.Грінченка). 5. І мати моя носила очіпок на голові, і я зав’язуватимусь в чушку… 6. Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (І. Нечуй-Левицький). 7. Дядько Яким був у довгому чорному кобеняку з каптуром, нап’ялим на голову (Л. Юхвід). 8. А із яру в киреї козачій хтось крадеться (Т. Шевченко). 9. Ґандзя була лише в одній сорочині, … підперезаній… крайкою (І. Франко). 10. Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика… (О. Досвітній).

3. Виписати 3 – 5 прикладів узуальних та оказіональних неологізмів з художньої або публіцистичної літератури.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

1. Запишіть слова у дві колонки: у першу –слова, що належать до активної лексики, у другу – слова, що належать до пасивної лексики.

Літак, мушкет, фонема, вікно, агротехніка, універсам, поміщик, інтеграл, вулиця, уста, байкери, гувернантка, книга, лабіалізація, комп'ютер, вінчестер, гетьман, перст, радіо, шоп-тур, шолом, секонд-хенд, жупан, індукція, панщина, легінси, море, форвард, арматура.

Охарактеризуйте слова другої колонки: що вони означають? Як називаються?

2. Прочитайте слова, правильно їх наголошуючи. Спишіть кожну пару так, щоб спочатку йшло літературне слово, а потім застарілий до нього синонім. Чи однаково поширені в українській мові подані слова? Як називаються застарілі слова?

Барвник – красило, кривавий – кровавий, охотний – добровільний, в’язень – острожник, остатній – останній, осінятися – хреститися, кінний – комонний, кульбака – сідло, залишок – остаток, куртина – клумба, отцевий – батьківський.

3. Прочитайте вірш Т. Шевченка “Плач Ярославни”. Випишіть із нього застарілі слова (архаїзми), що означають такі поняття: місто; зозуля; земляне укріплення навколо міста; воїни; правитель краю в Київській Русі; коханий чоловік; верховний правитель у половців, монголів, татар; великі човни з високими, ніби насадженими боками; радість; річкові однощоглові плоскодонні судна зі стерном; військо; Дніпро. Чи доречною була б тут заміна архаїзмів загальновживаними тепер словами?