
- •Передмова
- •Модульна програма курсу
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни, її місце
- •2.1. Мета викладання дисципліни
- •2.2. Завдання вивчення дисципліни
- •2.3. Перелік дисциплін з визначенням розділів (тем), засвоєння яких студентами необхідно для вивчення дисципліни
- •3. Зміст дисципліни заліковий кредит 1
- •Заліковий кредит 2
- •Заліковий кредит 3
- •Тема 8. Неслов’янські лексичні запозичення у складі української мови
- •Заліковий кредит 4
- •Тема 10. Діалектизми та жаргонізми в складі української лексики
- •Заліковий кредит 5
- •Тема 11. Склад української лексики зі стилістичного погляду
- •Тема 12. Фразеологізми в українській мові
- •Заліковий кредит 6
- •Тема 13. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови
- •Тема 14. Лексикологічний аналіз Виконання повного лексикологічного аналізу слова.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Теми практичних занять
- •Теми самостійних завдань
- •Шкала оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам (дисципліни кафедри української мови)
- •6. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •6.1. Основна література
- •6.2. Додаткова література
- •6.3. Перелік навчальних та інших посібників
- •Заліковий кредит 1
- •Тема 1. Лексикологія як учення про слово в лексичній системі мови
- •Систематизації знань
- •Тема 2. Слово в лексико-семантичній системі мови
- •Основні ознаки слова:
- •Лексикологія. Слово в лексико-семантичній системі мови
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 2. Типи лексичних значень слів в українській мові
- •Тема 3. Основні типи лексичних значень. Багатозначність слів
- •Систематизації знань
- •Заліковий кредит 2 Змістовий модуль 3. Омонімія. Паронімія. Антонімія
- •Тема 4. Омоніми і пароніми в українській мові
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Практичний блок
- •Практичне заняття (2 год.)
- •Омонімія. Види омонімів. Пароніми.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Домашнє завдання
- •Систематизації знань
- •Тема 5. Антоніми в українській мові
- •Практичне заняття (2 год.) антоніми в українській мові
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 4. Синонімія
- •Тема 6. Синоніми в українській мові теоретичний блок
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Синоніми. Класифікація синонімів.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Домашнє завдання
- •Систематизації знань
- •Заліковий кредит 3 Змістовий модуль 5. Лексика української мови з погляду її походження
- •Тема 7. Споконвічна українська лексика. Запозичення зі слов’янських мов
- •Практичне заняття (4 год.) лексика української мови за походженням. Споконвічна українська лексика. Запозичення зі слов’янських мов
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Волох о.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – к., 1989.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •У березні кожух і без ґудзиків теплий
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 6. Запозичення з неслов’янських мов
- •Тема 8. Неслов’янські лексичні запозичення у складі української мови
- •Запозичення з неслов’янських мов
- •Практичне заняття (4 год.) функціонування іншомовної лексики у складі сучасної української мови
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Хустка як мистецький твір
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 7. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання
- •Тема 9. Активна і пасивна лексика
- •Теоретичний блок
- •Активна і пасивна лексика сучасної української мови
- •Теоретичні відомості
- •Практичний блок
- •Активні й пасивні шари лексики в сучасній українській мові
- •Плач Ярославни в Путивлі-граді вранці-рано
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 8. Лексика, обмежена територіальним і соціальним ужитком
- •Тема 10. Діалектизми та жаргонізми в складі української лексики
- •Теоретичний блок
- •Територіальні та соціальні діалектизми
- •Лексика, обмежена територіальним і соціальним ужитком
- •Довідка: чічка – квітка; тайстра – торба; маржина – худоба; будз – сир; гунька – свитка; заступити – замінити; рінь – пісок; поминувши – не взявши до уваги; хибувати – не вживатися.
- •2. Запишіть 3 – 5 слів із студентського жаргону, допишіть до них літературні відповідники. Робота в аудиторії
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 9. Лексика української мови з погляду сфер уживання
- •Тема 11. Склад української лексики зі стилістичного погляду
- •Теоретичний блок
- •Лексика української мови з погляду сфер вживання
- •Практичний блок
- •Склад лексики з погляду її стилістичного використання
- •Література
- •Робота в аудиторії
- •Проголошує
- •Верховна рада україни
- •Печу, печу хлібчик
- •Ректорові Національного
- •Доручення
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 10. Фразеологія
- •Тема 12. Фразеологізми в українській мові
- •Теоретичний блок
- •Фразеологія української мови
- •Література
- •Фразеологічні одиниці української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 11. Лексикографія
- •Тема 13. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови
- •Теоретичний блок
- •Лексикографія
- •Література
- •Не майте гніву до моїх порад
- •Лексикографія
- •Література
- •Робота в аудиторії
- •Систематизації знань
- •Тема 14. Лексикологічний аналіз
- •Лексикологічний аналіз. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу
- •Література
- •Типи омонімів
- •Систематизації знань
- •Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •Підсумковий контроль тестовий блок
- •(Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)
- •Контрольна робота «активна і пасивна лексика в сучасній українській літературній мові. Лексика української мови з погляду її стилістичного використання»
- •Підсумкова контрольна робота (Оцінювання: 1 завдання – 7 балів; 2 завдання – 7 балів; 3 завдання – 7 балів; 4 завдання – 7 балів; 5 завдання – 7 балів; 6 завдання – 6 балів; усього – 41 бал).
Синоніми. Класифікація синонімів.
ПЛАН
Поняття про синоніми.
Класифікація синонімів.
Синонімічний ряд, його структура. Поняття про домінанту.
Абсолютні синоніми.
Перифрази й евфемізми.
Використання синонімічних багатств у мові.
ЛІТЕРАТУРА
Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.
Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.
Деркач М.П. Короткий словник синонімів української мови. – К., 1960.
Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз. – К., 1985.
Лексика і фразеологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.
Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К., 1998.
Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К., 2001.
Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970 – 1980.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К., 1984.
Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002.
Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.
Домашнє завдання
1. Доберіть до виділених слів синоніми.
Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе насіння, щоб знову відтворити свій квіт у майбутньому. 2. Все у спочинку, тільки дихають повно легені неба та височить над селищем собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння. 3. Довкруги – океан сонця, простори, що пахнуть вічністю, степові Гілеї, описані ще Геродотом, де скіфи-хлібороби розводили знаменитих білих коней, так званих царських, що були знані на весь античний світ… 4. Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу і мчить з нею вперед, раз у раз озираючись весело на брата, а русяве пухнасте волосся вже розпустилось і метляється їй на плечах (Із творів О. Гончара).
2. Записати синонімічні ряди, розмістивши синоніми так, щоб кожний наступний ілюстрував збільшений вияв позначуваного.
Гордитися, приндитися, чванитися, пишатися, пиндючитися; чистосердечний, щирий, відвертий, прямий, безпосередній, щиросердний; темніти, вечоріти, сутеніти, смеркатись; гонористий, гордовитий, зарозумілий, пихатий, бундючний; дорога, тракт, автострада, шосе, проспект, шлях; кволий, недолугий, слабосилий, миршавий, немічний, безсилий; труд, робота, праця; керівник, голова, глава, розпорядник, керуючий справами.
3. Виготуйте дві таблиці: “Типи синонімів” і “Джерела синонімів”. Для ілюстрації доберіть не менш як по 5 прикладів.
РОБОТА В АУДИТОРІЇ
1. Прочитати синонімічні ряди, встановити відмінності між словами синонімічного ряду. За потреби використати тлумачний словник. Що об'єднує і що відрізняє один синонім від іншого?
Бажання, хотіння, охота, жадання, жадоба, жага; захисник, поборник, оборонець; письменник, автор, художник, майстер слова, інженер людських душ; сильний, дужий, міцний, здоровий, здоровенний, кріпкий, могутній, потужний, всесильний, всемогутній; основний, головний, істотний, превалюючий; говорити, бесідувати, казати, мовити, промовляти, висловлюватись, гомоніти, виражатись, розповідати, ректи, викладати думки, торочити, плести, верзти, патякати; думати, гадати, міркувати, роздумувати; старанно, дбайливо, ретельно, пильно, акуратно; ввічливо, чемно, виховано, шанобливо, ґречно, почтиво, з повагою.
2. Подані слова згрупувати в синонімічні ряди, визначити, чим відрізняються синоніми одного ряду. Із словами одного-двох синонімічних рядів скласти речення (розповідь).
Горіти, ввічливий, Батьківщина, давній, рідний край, минулий, уважний, мерехтіти, вихований, палахкотіти, сяяти, вітчизна, ветхий, старезний, чемний, палати, жевріти, стежка, доріжка, сміливий, хоробрий, любов, здібний, плай, дорога, відважний, кохання, талановитий, пильний, здатний, шлях, запопадливо, рішучий, тропа, мужній, тліти, стежина, доблесний, непоборний, шанобливий, героїчний, любощі.
3. Переписати, вибираючи з-поміж поданих у дужках синонімів найбільш відповідний контексту, з'ясувати його значення і пояснити свій вибір, зважаючи на зміст уривка, жанр твору. Синоніми яких груп за характером відношень і сферою вживання подано у дужках?
Колись давним-давно (не за нашої нам'яті, ще за царя Гороха, як земля була тонка), мабуть (видно, певно, напевне, либонь, можливо, може), ще й батьків і дідів наших не було на (світі, планеті, землі), (жив, проживав, мешкав) собі (убогий, бідний, нещасний, злиденний) чоловік із жінкою, а в них був (один, єдиний) син, та й так (-ий, -е) (ледар, ледащо, ледацюга, лінивець, неробе, лежень, дармоїд) той одинчик, що (лишенько, біда, горе, лихо, горенько)! Нічого не робить – і за (холодну, студену, крижану) воду не (візьметься, зачепиться, доторкнеться), а все (тільки, лиш, лише, лишень) на печі сидить та просцем (пересипається, грається, гуляється, забавляється). Ніколи й не злазить. Як (дадуть, подадуть) (їсти, їстоньки), то (їсть, жере, лопає, рубає, уплітає), а не (дадуть, подадуть), то й так (обходиться, перебивається).
(Батько й мати, предки) (журяться, сумують, печаляться):
— Що нам з тобою, (сину, синочку, дитино, дитинко, ледацюго, ледарю, світе ясний, сонечко), (робити, діяти, чинити), що ні до чого (недотепний, нездатний)? Чужі (діти, чада) своїм (батькам, предкам) у (поміч, допомогу) стають, а ти (тільки, лиш, лише, лишень) (даром, дурно, даремно, безкорисно) хліб (їси, переводиш, топчеш, лопаєш, уплітаєш, рубаєш)!
Так йому не до того: сидить та просцем (пересипається, грається, гуляється, забавляється) (Нар. тв.).
4. Користуючись наведеним довідником, уведіть у речення пропущений синонім, що найбільше підходить за змістом і емоційно-експресивним забарвленням. Визначте тип синоніма.
1. Самій не довго збитися з ..., та трудно з неї збитись у гурті (Л. Укр.). 2. Мокрою, розгрузлою ... ідуть заробітчани (Коц.). 3. Та ось ... вибігла з жита і попетляла буряковим ланом (Зар.). 4. І хоч часами плутана була Моя ... і помацки проходу Серед страшних шукав я перешкод, І помилки робив я неминучі, І сто разів зривався я із кручі,—Завжди мене мій рятував народ (Коч.). 5. Твердий змуруємо ..., і за нами прийде нове життя, добро нове у світ (Фр.). 6. Вздовж річки по воді простелилась золота мерехтлива ... (Коз.). 7. Йду... А квіти-незабудки дивляться і тягнуться до рук (Коз.). 8. Він поминув... і пішов ... через жита (Зар.). 9. Рік старий ... топче до Нового — малюка. 10. Подивись: ... нема, а тільки де-не-де поплутані ... йдуть на безвість (Л. Укр.). 12. Його вітри збивали з ніг, — із ніг, А не з ... (П. В.). 13. Хуртовина гуде, замітає ... людини, А людина торує свій слід, не зважає на сніг (П. В.).
Довідник
1. Шлях — широка дорога; спосіб. 2. Путь — широка дорога, але більш урочисте чи абстрактне слово, ніж шлях. 3. Дорога — вузька просторінь для ходіння, їзди; їзда, ходіння. 4. Тракт — велика проїжджа дорога. 5. Траса — напрямок лінії дороги (як розмовне слово вживається в значенні «тракт»). 6. Шосе — утрамбована дорога, вимощена щебенем, асфальтована, взагалі дорога з удосконаленим полотном. 7. Автострада — дорога для автомобільного руху без поперечних переїздів. 8. Стежка — вузька просторінь для ходіння; життєва стежка. 9. Стежина (стежинка) — близьке до стежка, але з відтінком одиничності. 10. Стезя (старослов'янізм — книжне, риторичне, застаріле).
5. Знайдіть синоніми і розподіліть їх за синонімічними гніздами; поясніть значення кожного синоніма (користуйтеся тлумачним словником). Визначте джерело походження.
І. 1. Блакитна імла далини повила далекі села, гори, садки (Коц.). 2. Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (Рил.). 5. Синій південний морок спадав на море (Коз.). 4. Поволі, поволі сива мряка, удушлива, густа, почала залягати довкола (Фр.). 5. Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Перв.). 6. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу... (Г. Т.). 7. Мокрий морок спалахував вогнем... Сонце часом спускало з-за хмар у млу, на дно долини скісні пасми золотих ниток (Коц.). 8. А над містом стояв пізній осінній вечір, і просто, як багнети, протинали мокву й туман димарі заводів (Н. Р.). 9. Світанкова сіра сутінь починала обмивати землю (Перв.).
II. 1. Землю, від спеки тугу, липнева жарінь допікає (Рил.). 2. Відразу втекла кудись ранкова прохолода, в повітрі дихнуло спекотою, навіть море було безсиле її прогнати (3б.). 3. В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах, у присмерку (Коц.). 4. Висушила степ жара (Фр.). 5. Палюче сонце висить над степом, нерухоме повітря пашить жаром (Коц.). 6. В хаті стояла духота (Н.-Лев.). 7. Було жарко, сонце щедро палило теплом кімнату. Кості сушило в пекельній жароті біля плити (Н. Р.). 8. Грім одгримів, і солодкою млостю спокою Віє од цвіту вишень і від сирої землі (Рил.).
6. Відшукайте синонімічний ряд. У дужках після кожного речення поясніть значення та джерело походження синоніма.
І. Завія відьмувала усюди, але тут, здавалося, їй самій уготовано спочинок. Та налітав сніговий вихор, закручував карусель, і горба, до якого варто придивитися, уж не видно. Довкола, за щільно зачиненими ставнями вікон, біснує хурделиця. Погримує на даху зірваним листом заліза, шелестить мерзлим снігом (В. Логвиненко).
II. 1. Минали дні за днями, одні морози відходили, а вже на босих чигали інші, відкручували одні завірюхи, щоб уступити місце ще страшнішим сніговим хвищам (3б.). 2. Замети замели дорогу, і хуга замела сліди (Криж.). 3. ...Ну й зима — хуртеча та вітрюга, ні проїхати, ані пройти, третій тиждень небо в завірюсі падає на землю степову (Перв.). 4. Курява, завія, хуртовина, заметіль, і хвища, і юга... (Перв.). 5. Знемігся вітер, утомилося й віхало, затихло (Мир.). 6. Метелиця порідшала, вітер спадав (См.). 7. Сніговиця мела, засипала тини, а тоді й на будинки стала наступати (Лог.). 8. Які завії очі нам сліпили (Мал.). 9. Погасне степ, побуріє, злиняє, осінь роздягне посадки, шквиря-завійниця покотить мряку полями (Синг.). 10. Довкола нього шаліла заметільниця, страшна, давно не чувана (Коб.).
7. До поданих слів доберіть рівнозначні синоніми. З кількома складіть речення (на вибір).
Лелека, пейзаж, аргумент, оплески, клуня, азбука, флексія, хронічний, буква, льотчик.
8. Замініть слово чистий відповідними синонімами.
Чисте небо, чиста вода, чисте повітря, чистий сніг, чисті руки, чиста совість, чисті помисли.
9. Запишіть синонімічні ряди. З'ясуйте, до яких груп вони належать. Доберіть, якщо можна, спільний для кожного синонімічного ряду синонім. Якщо не можна, поясніть чому.
1) Веселий, радісний, збуджений, усміхнений; 2) безсумнівний, очевидний, доведений, безперечний; 3) білий, яскравий, ясний, чистий, світлий, прозорий; 4) товстий, ситий, повний, огрядний; 5) просторий, вільний, широкий; 6) лагідний, м'який, спокійний, тихий, ласкавий; 7) короткий, короткочасний, короткотривалий, тимчасовий.
10. З поданих речень випишіть синонімічні ряди слів, доповніть своїми прикладами. Поясніть, до яких груп належать виписані вами синонімічні ряди слів.
1. Лукавий, хитрий був дідок, любив неправду й зраду... (Олесь). 2. Знову дзвеніли, бриніли, сурмили комарі, допікали, дошкулювали, діймали, жерли, гризли... (Ян.). 3. Ніде — ані сліду ноги, хурделя усе зарівняла, і далеч пустельною стала в кипучому вирі юги (Лук.). 4. Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі. Ні дружини, ні дітей, ні друга — тільки гілка вишні на столі (Драч). 5. Зими не було, й знову було мокро і осінньо (Хвил.).
6. Буйний вітер розходився,
Степом, полем закрутився,
Трощить сосни, сніг мете,
Свище, стогне в стисках лісу,
Ніби з ночі рве завісу,
І лютує, і гуде.
7. Буря крильми розмахнула.
Розпустивши білий пух,
Димом-порохом дмухнула,
Мов криштальна, біла, біла,
Все розбила. Роздробила
В різнобічний,
Хаотичний,
Перебіжний сніжний рух.
8. Тільки ж маю,
Рідний краю,
Я розвагу ту в собі,
Що в нещасті і в нарузі,
Що в розпуці, в горі, в тузі
Ти журливо не ридаєш,
А міцнієш і складаєш
Гімни чистій боротьбі! (З тв. Г. Чупринки).
11. Доберіть до поданих російських синонімів українські відповідники і навпаки. Користуйтесь синонімічними словниками.
1. Дивный, чудный, чудесный, волшебный, сказочный, феерический, фантастический; лицемерный, неискренний, фальшивый, двуличный, двуликий; напрасный, тщетный, безуспешный, бесплодный, безрезультатный, бесполезный; разговаривать, говорить, беседовать, толковать, болтать, калякать, балакать, точить лясы, чесать языком.
2. Агресивний, загарбницький, завойовницький; активний, діяльний, енергійний, ініціативний; торкатися, доторкатися, зачіпати, черкатися, дотикатися, стосуватися; затримати, задержати, забарити, загаяти; різати, краяти, карбувати, батувати, тяти; гудіти, густи, гуготіти, дудніти, стугоніти.
12. Визначити, чи є синонімами слова поданих груп. Що лежить в основі їх семантики?
Перерва, канікули, антракт, тайм-аут; сеанс, сет, тайм, гейм, період, партія; перукар, цирюльник; кінець, фінал, фініш, вступ, передмова, увертюра; картуз, кашкет, кепі, кепка, бриль капелюх; пальто, манто, макінтош.
13. Поєднати слова в групи за характером смислових відношень між ними. Назвати кожну групу, обґгрунтувати виокремлення її. Зі словами однієї групи скласти речення.
Авторитарний, престижний, авторитетний, авторизований, впливовий, славнозвісний, виборчий, виборний, виборний.
14. Знайдіть у запропонованих реченнях перифрази та евфемізми. Підберіть до них загальноприйняті відповідники.
Зразок: Минуло кілька днів, як Озивайко не чує й не бачить вовка. З його володінь, принаймні, сіроманець зник. Сіроманець — вовк; перифраз.
1. У діброву зі степів нечуйвітер залетів. Джміль-сварливець нечуйвітра у діброві перестрів: — Де ти, де ти взявся тут, із яких сторін, степовий головокрут, а попросту — кмин?! (В. Лучук). 2. Кожного дня, кожної ночі відправляються в дорогу крилаті мандрівники. Летять невпоспіх, повільно, із довгими зупинками — не так, як весною (Б. Біанкі). 3. Звенигородський повіт — пишний куточок України, край садків, Шевченкова батьківщина! Пишна Шевченкова пісня вилинула з розкішного краю, убраного в чудові старі садки (І. Н.-Лев.). 4. У росяні вінки заплетені суцвіття до ніг тобі, титане, кладемо, ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття. Тебе своїм сучасником звемо (В. Сим.). 5. Корж із маком — їжа з їж. — Сядь, їжаче, з нами їж. Скинь лишень піджак, — голчак! — Я свій корж з'їм, Вовче, й так (Г. Храпач). 6. Про рибалок та рибальство написано безліч наукових статей, брошур і навіть монографій. Але гумористичних оповідань на цю вдячну і вічну тему написано ще більше. Тому автор нового твору про лицарів гачка та наживки аж ніяк не ризикує, що його звинуватять у бажанні бути занадто вже оригінальним. Не ризикує він і тим, що йому зінкримінують намір висміяти славне плем'я (Ю. Шанін). 7. І пощо ж весна нам, коли ми тихі та дозрілі станем і вкриє мудрість голову сріблом (М. Рильс.). 8. Ти — хвора дівчина — серед глухої ночі врізаєш в вічність огненні, пророчі слова з прийдешніх сонячних віків, щоб ті слова хитали чорні трони, щоб їх несли з собою легіони нових, непереможних Спартаків (Л. Укра.). 9. Він виконував ті важливі для держави, але не зрозумілі мало розвиненим людям функції, які в простонародді називаються шпіонажем і провокацією (В. Ворон.). 10. «Подай сюди води, ти! Рябухо!» — «Нехай тобі той, що в запічку, подасть!» — і знову клацає клямка, але тоскно і страшно (В. Вин.).
15. Визначте власні імена та загальні найменування, що криються за описовими зворотами.
Каменяр; вождь всіх часів і народів; Великий Кобзар; хитра кума; ракоїд; сірий розбишака; місто Лева; місто каштанів; чорне золото; легені планети; сталевий птах; металевий кінь; менші брати; цариця полів; доблесний лицар; Країна сонця, що сходить.
16. У поданих словосполученнях образливі слова та лексеми із значенням згрубілості замініть евфемізмами. Із п'ятьма словами, що пом'якливо чи ввічливо називають особи або предмети, складіть речення.
Часто брехати, стара людина, дурна дитина, пхати ненаситно, біситися з жиру, потворна звірина, злісний погляд, кліпати очима, кривити губи, бездарна особа, нікчемні результати, бути ледачим, жахлива ситуація, скалити зуби, отруювати життя, красти помідори, зловісна посмішка, корчити із себе героя, клеїти дурня.
БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Дібрати синоніми до слів, відзначити, що об’єднує і відрізяє синоніми одного синонімічного ряду.
Спокій, ліс, дбати, боятися, хвилюватися, минати, примхливий знаменитий, обережний, холодно, гарно, власний, мова, азбука, тепер, доповідач, рахувати, лікувати, дочка Прометея, Великий Каменяр.
2. Прочитати вірш, виписати з нього синоніми, об'єднати їх у синонімічні ряди; визначити роль синонімів у тексті.
Колискова
Спи, засни, моя дитино,
Спи, моє маля,
Ніч іде в гаї, долини,
Трави нахиля.
Хай тобі ця ніч насниться,
Що в огнях сія.
Будеш завтра в світ дивиться,
Зіронько моя!
Перша ніч твоя почата
В співах солов’я,
Дай же мамі рученята,
Зіронько моя.
Усміхнись до мене, сину,
І зрадію я,
Не хвилину і не днину –
Я навік твоя.
Сплять ліси, поля, криниці,
Шепіт ручая.
Ти відкрий, відкрий очиці,
Юносте моя.
Підеш ти по Україні,
Де життя буя.
Виростай, моя дитино,
Зіронько моя! (А. Малишко).
3. Відповідно до змісту речення введіть пропущений синонім (письмово обґрунтуйте свій вибір). Користуйтесь довідником, поданим у кінці вправи.
1. З піснею твоєю на Дніпрі бачу білолицю ... столицю у сіянні нової зорі (П. В.). 2. На пагорку, що залишився, мабуть, від ... могили і височів над безкраїм степом, стояла людина (Коп.). 3. В лісі видніло. Здавалось, обтрушували з нього ... кошмари (Вас.). 4. На узліссі розкинув своє гілля ... дуб (Н. Р.). 5. Я переношуся думкою в двадцять третє століття, і тоді шлюзова камера відразу починає здаватись мені ... (Довж.). 6. До свого завтра вони мусять іти через цей ... кладки будинок, крізь смертельні його коридори, де причаїлось по сто чорних смертей і чигають… (Гонч.).
Довідник
1. Старий — від часу або від вживання (найширше за значенням). 2. Віковий — дуже старий, існуючий століття 3. Багаторічний — існуючий багато років. 4. Давній, давнішній — колишній, незапам'ятний. 5. Древній — дуже давній, що веде початок з далекого минулого. 6. Дряблий, похилий — слабкий від старості, зношений. 7. Старовинний, стародавній — давній, з відтінком застарілості. 8. Старинний — існуючий здавна.
4. Замініть кожне із словосполучень одним синонімічним словом.
Лікарня для військових; лікарня для спеціального лікування і відпочинку; вивіз товарів за кордон; огорожа з кущів живої лози; шкільна сумка; ліс листяний; сосновий ліс.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й