Практичний блок

Практичне заняття (2 год.)

Омонімія. Види омонімів. Пароніми.

ПЛАН

1. Омоніми у словниковому складі української мови. Омонімія і полісемія.

2. Омоніми повні й часткові. Різновиди лексичних омонімів:

– омоформи;

– омофони;

– омографи.

3. Походження омонімів.

4. Стилістичне використання омонімів.

5. Пароніми, їх стилістична роль.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.

2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.

3. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. – К., 1967.

4. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К., 2008.

5. Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996.

6. Лексика і фразеологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.

7. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К., 1998.

8. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970 – 1980.

9. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.

10. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.

11. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К., 1984.

12. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002.

13. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.

Домашнє завдання

1. Виписати із фольклорних збірників 5-6 прикладів уживання омонімів.

2. Визначити у поданих реченнях омоніми, їх групи; пояснити, як виникли омоніми. До омонімів кожної групи навести самостійно дібрані приклади.

1. Ще, на щастя, не за звіром юрба гналась, тож спинилась. А то б, може, на поета не конечне подивилась. 2. Тільки він один тепера може дать мені пораду. 3. Які се тута співи, донно Анно? — Які? Не знаю, певне, мавританські. 4. Та люди кажуть — тут не зовсім певне місце (Л. Укр.). 5. Сіли гуси на став – білим-білим він став (М. Р.). 6. Ой, наступила та чорна хмара, став дощ накрапать (Нар. тв.). 7. Ой піду я в чисте поле — там дівчина просо поле. 8. Коси, коса, поки роса. 9. Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба (Нар. тв). 10. Друга шукай, а знайдеш тримай (Нар. тв.). 11. Уже друга година ... 12. Штучні товари відпускаються у магазині без черги. 13. Штучні метали користуються великим попитом. 14. Корінь слова одна із структурних його морфем. 15. Дніпро берег риє-риє, яворові корінь миє (Т.Ш.).

3. Із “Словника паронімів української мови” (укл. Гринчишин П.Г., Сербенська О.А.) виписати 6 пар паронімів, пояснити їх значення.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

1. З'ясуйте, які слова, що повторюються, є полісемічними, а які являють собою лексичні омоніми. Поясніть, чим відрізняється багатозначність від омонімії.

1. Кріпосні театри існували в неймовірно важких умовах поміщицької сваволі (3 журналу). 2. На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом (Довж.). 3. Хоч би ж був латку дав налатати (Гол). 4. — Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів з білими латками на спині? (Вас.). 5. Полоти і копати помагала. А недавно кулики на полі розставляла (Авт.). 6. Усякий кулик до свого озера привик (Нар. тв.). 7. Вова біг, доки не почало колоти в боці (Коп.). 8. Біля сараю Ґалаґан колов дрова (Гол.). 9. Цілу ніч цей буревій розхитував підпору (Дм.). 10. Найбільше дошкуляли вранішні підйоми. Вони докопували його [Сеспеля], поступово розхитували і без того неспокійні нерви (Збан.). 11. З вікна видно Везувій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави (Коц.). 12. Шахтареві слава, коли багато вугілля дає лава (Нар. тв.).

2. Уведіть у речення подані слова. Визначте, які з них є омонімами, а які — багатозначними словами.

Гусениця, лінія, чистий, вузол, світ, перо, піднімати, корінь.

3. Підкресліть слова-омоніми і з'ясуйте їх типи.

1. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі (Л. Укр.). 2. Ось рипнули двері, з хати вийшла жінка, почепила на ключку журавля відро, і заскрипів журавель (Ст.). 3. А журавлі летять собі на той бік ключами (Т. Ш.). 4. Вирують весняні струмки, курличуть ключі журавлині (Лук.). 5. По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (Цюпа). 6. ...Над землею вставало сонце, повертався Лука в село. Може, тільки щасливий сон це? З димом горе його пішло (Павл.). 7. Ці граби в светрах зеленню паризькою ядуче в очі б'ють, немов шмагають різкою (Драч). 8. У багатьох начальницьких кабінетах бачили цього щуплявого аса з блідим, ніби весь час схвильованим обличчям і мовою різкою, нервовою, вимогливою (Гонч.). 9. Куди б не скинув я оком, образ твій мріється всюди (Граб.). 10. Позика — не штука, та віддача — мука (Нар. тв.). 11. Узяла муки пшеничної, замісила водою (Кв.-Осн.).

4. Визначте різновид лексичних омонімів.

Поле (колгоспне; бур’ян); слід (ноги; зробити); о(О)лімпіада; зáмок – замóк; шию (мити; сорочку); мене – мине; засипáти (пшеницю; міцно); рóботи – робóти.

5. Визначте джерела омонімії (випадковий збіг слів своєї мови; засоби словотворення; запозичені слова; одне слово своє, інше — запозичене; звукові зміни; діалектні слова; одне слово літературне, інше — діалектне, застаріле; втрата семантичного зв'язку між словами).

Ліра — «музичний інструмент» і «грошова одиниця»; деркач — «птах» і «віник»; буз — «сорт сиру» і «бузок», драп — «сукно» і «біг»; губа — «орган тіла» і «гауптвахта»; каюк — «човен» і «кінець, загибель»; плай — «гірська стежка» і «ряд снопів»; жати — руку і жито; слати — ліжко і послів; горн — «ковальська піч» і «музичний інструмент»; світ — «всесвіт» і «світло»; коток—«знаряддя, яким укачують дорогу» і зменшено-пестлива назва кота; примус — «примушення» і «різновид пічки»; тьма — «багато» і «темнота»; коса — «заплетене волосся», «сільськогосподарське знаряддя», «обмілина»; блок — «колесо з жолобком» і «будівельний матеріал»; пара — «газоподібний стан» і «грошова одиниця»; міна — «мімічний рух і вираз обличчя», «вибуховий снаряд»; лава — вулканічна і дубова; вид — «краєвид» і граматичний та біологічний терміни; житняк — «житній хліб» і «кормова культура».

6. До російських слів доберіть міжмовні українські омоніми, введіть їх у словосполучення.

Луна, строчка, неделя, гнёт, унести.

7. Допишіть значення другого омоніма з кожної групи, з’ясуйте їх походження. Користуйтеся тлумачними словниками та словниками омонімів.

1. Кар’єр – прискорений галоп, кар’єр – … . 2. Качка – птах, качка – … 3. Лама – монах-буддист, лама – … . 4. Доля – частина чогось, талан – … . 5. Стигнути – дозрівати, спіти, стигнути – … .

8. Утворити словосполучення, дібравши із слів, поданих у дужках, відповідне за змістом до поданих паронімів. Користуючись “Словником паронімів української мови” Д.Г. Гринчишина й О.А. Сербенської, з'ясувати значення паронімів.

Опанувати, запанувати (матеріал, в душі); прощати, прощатись (з другом, образу); відрізняти, розрізняти (звуки, звук від літери); відчитати, прочитати (листа, сина за спізнення); любий, улюблений (край, робота); кінцевий, прикінцевий (абзац, результат); людський, людяний (місце, ставлення); писемний, письменний (пам'ятка, людина); адрес, адреса (проживання, вітальний); контингент, континент (далекий, точний); дружний, дружній (група, порада); привид, привід (до непорозуміння, з'являвся).

9. Запишіть словосполучення, всталяючи, де потрібно, пропущені літери. Розкрийте значення паронімів.

Сві..ські тварини – сві..ські твори; столовий серві.. – налагоджений серві..; деспотичний фабрика..т – м’ясний фабрика..т; виборча к..мпанія – акціонерна к..мпанія; озброїти ..егіон – промисловий ..егіон; закінчити ко..едж – відремонтувати ко..едж.

10. Визначте роль омонімів у художньому тексті.

1. Згорають очі слів, згорають слів повіки.

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому повіки.

Народ всевічний. Слово – наш народ (Вінгранов.).

2. Над козачим білим трупом

Чорний ворон кряче,

У ніженьках на припоні

Ворон коник плаче (Кропивн.).

3. На срібнім березі Дніпра,

Слов’янства золота столице,

Світанку мови і добра,

вікно у світ стооке і столице (Вінгран.).

4. А куля – моргуля літа і літа,

Впину нема, зупину нема!

Як голка німа,

Все змиває літа (Драч).

11. Знайдіть пароніми і визначте їх стилістичну функцію.

1. Бажав я для скованих – волі,

Бажав я для нужденних – долі,

І рівного права для всіх;

Се весь і єдиний мій гріх (Фран.).

2. Приблудила к зеленому дубу,

Ой, тут же я ночувати буду (Нар. тв.).

3. Шумів над мостом дев’яносто років,

Кощавий, твердий і скупий на цвіт,

Вже й люди казали: старий, нівроку,

Скрипить, наче кашляє на весь світ (Мал.).

4. І почалася велика дія

Не знаменована пора, —

І ще немає чародія,

Ще не загострено пера (Рильс.).

12. Поясніть, які мовні засоби використані з метою іронії, сарказму, для створення каламбурів (лексичні омоніми, омофони, омоформи, омографи, багатозначні слова).

І. 1. Байбаки на варту стали І в ту ж мить дрімати стали. Отака ледача варта Слова доброго не варта! 2. Ось бешкетників вам трійка, з поведінки у них трійка. Бо вони учора вранці в клас кота принесли в ранці. 3. Ну й морока з хитрим зайцем! Знов проліз до клубу «зайцем». Та на цей раз пильний цап Хитруна за лапу — цап! 4. Дівчинка вправно жала ниву. Учені час в нас гають на дурницю — Ячмінь безостий вивели й пшеницю, А чи не більша користь би була, Якби-то бджіл виводить без жала? 5. Як прийшла додому Муха, Пічку натопила. Повні відра чепуруха Снігу натопила. 6. Ну й охочий брат мій Ігор До усяких жвавих ігор. Де яка у світі гра є, Залюбки у неї грає. 7. Колись у поезії мали ми ваду — Було з мікроскопом не знайдеш ладу... Радуйсь, поезіє! Маємо Ладу! Ось вона, рідна, До складу й до ладу? 8. «Я вчора дивилася «Спартак» у «Великому». — «І з ким же він грав?» 9. Учитель якось попросив Мишка розповісти йому про Спартака. Мишко стояв і ворушив губами: «Я краще розповім вам про «Динамо». 10. Коли поему видав він у світ — Не розійшлася й через десять літ. А видав заміж донечку — як на! — Вже через місяць розійшлась вона... 11. Проект реклами: Користуйтесь нашими насосами. Не підкачають («Перець»).

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Скласти речення, в яких би подані слова виступали омонімами; довести, що це не багатозначні слова. Визначити групи омонімів, з'ясувати шляхи їх виникнення. За потреби використати тлумачний, етимологічний словники, словник іншомовних слів.

На бéрéзі; край; мати; гриф; балка; луг; кадри; тур; належати; туш; байка; брак.

2. Користуючись “Словником паронімів української мови”, “Словником труднощів української мови”, з'ясувати значення поданих слів; з кількома групами скласти речення. До яких груп належать ці слова?

Абонент, абонемент; мимохідь, мимохіть; шкода, шкода; цінний, ціновий; церемонія, церемоніал; процес, процесія: особовий, особистий; діловитий, діловий; заслухати, прослухати, вислухати; заповіт, заповідь; тактовний, тактичний; рідкий, рідкісний.

3. Випишіть з поетичних творів 5-6 прикладів стилістичного використання омонімів, з’ясуйте їх значення і види.

4. Навести приклади паронімів, з уживанням яких пов’язані помилки у вашому мовленні. За допомогою словників з’ясувати значення паронімів, записати приклади їх вживання.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й