Систематизації знань

1. Дайте визначення слова як лексичної одиниці мови.

2. Укажіть основні ознаки слова як мовної одиниці.

3. Що таке лексема?

4. У чому полягає сутність слова? Як слово співвідноситься з поняттями «лексема», «словоформа»?

5. Охарактеризуйте основні підходи до розуміння значення слова.

6. Назвіть принципи групування слів.

7. У чому полягає природа лексичного значення слова?

8. Що називають лексичним і граматичним значенням слова? Наведіть приклади.

9. У чому полягає денотативний та сигніфікативний аспекти лексичного значення слова? Наведіть приклади.

10. Що таке

• денотат;

• конотат;

• сигніфікат?

11. У чому полягає знакова природа слова?

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ –

Контрольний диктант.

Змістовий модуль 2. Типи лексичних значень слів в українській мові

Тема 3. Основні типи лексичних значень. Багатозначність слів

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

ТИПИ ЛЕКСИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1. Основні типи лексичних значень.

2. Однозначні і багатозначні слова.

3. Пряме і переносне значення слів.

4. Зміни в лексичному значенні слова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.

2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.

3. Лексика і фразеологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.

4. Лисиченко Л.А. Багатозначність у лексико-семантичній системі: структурний, семантичний, когнітивний аспекти. – Харків, 2008.

5. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970 – 1980.

6. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К., 1997.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 1994.

8. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

9. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К., 1984.

10. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002.

11. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ

Лексика, лексикологія, слово, лексичне значення, однозначні і багатозначні слова, полісемія, пряме і переносне значення слів, первинне номінативне значення, фразеологічне значення, контекстуальне значення, метафора, метонімія, синекдоха.

ДИДАКТИЧНА МЕТА

Формування уявлення про природу лексичного значення слова та його типи. Збагачення індивідуального словникового запасу. Підвищення культури мовлення на лексичному рівні.

Студенти повинні знати:

• що таке лексичне значення слова;

• основні типи лексичних значень;

• визначення однозначних та багатозначних слів;

• яке значення слова є прямим та переносним.

Студенти повинні вміти:

• наводити й коментувати приклади однозначних та багатозначних слів;

• пояснювати процес виникнення переносного значення слова;

• розкривати суть метафори, метонімії та синекдохи як семантичних процесів;

• характеризувати основні напрями змін у лексичному значенні слова;

• користуватися тлумачним, перекладним, етимологічним, фразеологічним словниками, словниками синонімів, антонімів, паронімів та іншими типами словників;

• редагувати тексти з лексичними помилками.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Є три типи лексичних значень слів: номінативне (первинне й похідне), фразеологічне й контекстуальне (за І.П.Ющуком).

П ервинне номінативне значення — значення, якого набуло слово водночас із йою появою. Воно є основою для виникнення та існування всіх інших значень слова. Первинне номінативне значення слова досить стійке, наприклад: мати, батько, сонце, дощ, сніг, теплий, широкий, думати, ти.

У процесі розвитку мови, у постійному спілкуванні людей між собою слова можуть набувати й інших, похідних номінативних значень. Наприклад, слово теплий означало лише температуру: тепла вода, теплий дощ, тепле повітря, тепле проміння сонця. Потім це слово стало вживатися й стосовно тих предметів, які добре зберігають тепло, наповнені теплом (тепла хата, теплий будинок), добре захищають від холоду (теплий одяг, тепла хустка). А згодом це значення поширилося і на стосунки між людьми і стало означати «такий, шо виражає доброзичливе ставлення, прихильність, приязнь» (тепла зустріч, тепле слово, теплий погляд, теплі почуття).

Таким чином, два та більше номінативних значень можуть передаватися одним словом. Одне з цих значень — первинне, інші — похідні, і водночас всі вони є прямими для такого слова.

Фразеологічне значення — значення, яке виявляється в поєднанні лише з одним або кількома строго визначеними словами. Наприклад, прикметник карий вживається тільки у двох словосполученнях: карі очі, карий кінь. Так само можливі лише поєднання: гнідий кінь, буланий кінь, вороний кінь, булатна сталь, булатний меч, булатна шабля, валовий продукт, валовий збір зерна, заплющити очі, жито (пшениця) половіє, скоромно їсти.

Лише у фразеологізмах у сучасній українській мові вживаються такі слова, як, наприклад, байдики (бити байдики), облизень (піймати облизня), лизень (лизень злизав), відкош (дати відкоша), лігма (лігма лежати) тощо. Поза такими словосполученнями ці слова втрачають будь-яке лексичне значення.

Слово в реченні може поєднуватися з іншими словами без урахування зв'язків, що існують між предметами і явищами в об'єктивній дійсності. Тоді воно набуває невластивого йому значення, яке сприймається лише в певному контексті: теплий передзвін заводів (М.Рильський), море сміху (С.Васильченко), клубок болю (М.Стельмах), п'яно гойдали головами соняшники (Ю.Мушкетик). Таке значення слова називається контекстуальним. Контекстуального значення найчастіше набуває слово, вжите переносно для емоційної — позитивної чи негативної — характеристики особи, предмета, явища.

Слова бувають однозначні й багатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть уживатися в переносному значенні.

Слово, що має одне значення, називається однозначним. Одне значення мають переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин, слюсар, лікар), назви тварин (олень, горобець, комар), назви рослин (сосна, тополя, вишня, буряк, ромашка, чистотіл), назви конкретних предметів (споруда, шафа, стілець, піджак, паркан), назви місяців і днів (січень, лютий, понеділок, вівторок), більшість відносних прикметників (міський, латунний, кленовий, морський, подвійний), числівники (два, три, десять).

Також однозначними є терміни (банкнот, вексель, інструкція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Слово, що має два і більше значень, називається багатозначним. Здатність слова виступати з різними значеннями називається багатозначністю, або полісемією.

Пряме номінативне значення безпосередньо вказує на співвідношення слова з тим чи іншим явищем об'єктивної дійсності, як це історично закріпилось у свідомості мовців. Пряме значення є переважно первинним значенням слова. Наприклад, пряме й первинне значення слова промінь — «світлова смуга, що виходить з якого-небудь джерела світла», усі інші — переносні й похідні.

Від переносного значення слова, що є постійним, необхідно відрізняти переносне вживання слова. Переносне вживання слова за своїм змістом індивідуальне і використовується лише в певному контексті.

Переносне вживання слова відбувається в мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи: метафора — перенесення назви з одного предмета, явища на інший предмет, явище за їхньою схожістю: бронзовий загар, павутина доріг, вибух ненависті; навшпиньки підійшов вечір (П.Тичина) тощо; метонімія — перенесення назви за суміжністю: правда переможе; Київ прокидається; читаю Ліну Костенко тощо; синекдоха — перенесення назви частини на ціле (найменування предмета за його характерною деталлю): сіряки і свитки підвели голови, чорний смокінг оглянувся.

З часом деякі слова набувають інших значень, і ці зміни проходять у трьох напрямах: звуження, розширення, зміщення.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ (4 год.)

ПОЛІСЕМІЯ.

ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

ПЛАН

1. Основні типи лексичних значень.

2. Однозначні слова. Терміни.

3. Багатозначні слова.

4. Пряме і переносне значення слів. Метафора. Метонімія. Синекдоха.

5. Зміни в лексичному значенні слова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.

2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.

3. Лексика і фразеологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.

4. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К., 1998.

5. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970 – 1980.

6. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К., 1997.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 1994.

8. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

9. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К., 1984.

10. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002.

11. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Складіть 3 речення із лексемою слово у таких значеннях:

• Основна значуща одиниця мови.

• Зобов’язання виконати щось; обіцянка, запевнення.

• Право виступити з промовою.

2. Складіть 3 речення зі словом горіти в таких значеннях:

• Знищуватися вогнем.

• перен. Червоніти від припливу крові.

• перен. Пройматися сильним почуттям, віддаватися чому-небудь.

3. Користуючись тлумачним словником, випишіть усі можливі значення таких багатозначних слів: лист, лад, наступати, свіжий.

4. Доберіть з художніх творів приклади різновидів метонімій:

1) назва матеріалу як назва речі; 2) прізвище автора замість його творів; 3) назва знаряддя дії замість самої дії та ін.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

1. Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні і 2) багатозначні. Зробіть висновок, яких слів більше і які слова переважають серед однозначних.

Гострий, година, заєць, лист, стіл, хек, цезій, цунамі, чапля, стіна, ціаноз (синюшність), чисельник, шлюпка, земля, шахтар, щавель, квочка, змія, хвощ, горобець, бігти, волейбольний, атестувати, клеїти, шлях, голова.

2. Виділити з-поміж поданих однозначні слова. Користуючись тлумачним словником, встановити їх значення та значення багатозначних слів.

Вистава, баян, ретуш, віртуоз, тема, мікроб, зубр, вигук, сарказм, метафора, ямб, реклама, товариство, тариф, тембр, рекорд, ім'я, іграшка, теорія, аксіома, дієслово, красень, малий, сивий, мужній, добрий, належний, проворний, зрадливий, братися, з'являтися, зупиняти, знищувати, будувати, знати.

3. Прочитайте речення. З'ясуйте, які слова вживаються у переносному значенні, яке їх основне значення та за якою ознакою відбувається метафоричне перейменування слів.

1. Віє метелиця, крутиться, котиться полем у млі; килимом-хутрою падає, стелеться сніг по замерзлій землі... (Чупр.). 2. Діти плачуть, і плачуть дерева. У мами не очі, а дві сльози, Синхрофазотрони ридають, як леви, і фіолетовий плач у грози (Драч). 3. Коли град Київ тимчасово з військами залишив Богдан, серпневий день гримів грозою. Горіли вишні. Цвів катран (Драч). 4. З-під її чорних і великих вій двома блакитними метеликами випурхнула вдячно-ніжно блакитноока просинь (Чорн.). 5. Він знову позамикав двері, щільно завісив вікна більмами фіранок (Дрозд).

4. Визначити слова, вжиті у переносному значенні, та різновид переносного значення.

1. Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбах волієш рости? Дика у тебе, волошко, натура, що не злама її людська культура, бо ж не скорив тебе той садівник, що дивовиди виводити звик. 2. Мій рідний край збирає урожай, що звеселяє струменем живим трудівників засмаглих світлі очі. 3. Було, по улицях знайомих ідеш до рідної ріки — і раптом бачиш владний помах Богдана гордої руки. І тратиш ніби часу вимір, бо оступили навкруги Софія древня, Володимир, Дніпра безсмертні береги (М. Р.). 4. По-весняному вже гріє сонечко, заглядає до нас у віконечко: "Гей, ви, дітки малі, де ви гаєтесь? Чом ще й досі в кутку темнім граєтесь?" 5. Прилетіла здалека та й весна. Ой, що ж ти нам, веснонько, принесла? — "Принесла я, дітоньки, вам квітки і пташок з пташатами у садки". 6. От, недобрі черевички — завжди лізуть до водички! Неслухняні вони дуже, все шукають, де калюжі... (К. П.).

5. Поясніть, коли виділені слова вживаються в прямому значенні, а коли — в переносному. На основі яких ознак закріпляється переносне значення?

1. Обабіч дороги бредуть з клуночками малі і літні, хустки і бороди, мовчазні, заклопотані, знесилені (Горд.). 2. Хата в німій печалі слухала сувору повість про нескорену дівочу волю (Горд.). 3. Сімдесят — вечірня пора роздумів і розмислів над пережитим та перейденим (Б. Ол.). 4. Університети проходив у тюрмах та на каторзі... (Речм.). 5. Як тільки насувалась ніч — село пірнало в темряву і тишу (Г. Т.). 6. Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні стріхи, умивається сльозами убога земля і не знає, коли усміхнеться (Коц.). 7. Ви знаєте, як сплять старі гаї? (Тич.). 8. Ліворуч в рамці старих верб дрімає дворище Морозенків (М. Ст.). 9. Подався на зорі юності в Лиманське (Гонч.). 10. Село заніміло і прищулилося: ось-ось повинні були вступити німці (Г. Т.). 11. Давно сюди не ступала людська нога (Г. Т.). 12. Один закоханий у грудень, Другий бандуриться в лісах. А ти махнув у сірий будень... (О. Бл.). 13. Нехай колючі заметільні зими вплітають в кучері сріблястий цвіт, Співець весну проносить невгасиму, бо в серці пломінь — не байдужий лід (Б. Ол.). 14. Чи, може, це вже не тимчасова недуга, а саме твоє вечоріння владно на тебе наступає! (Гонч.).

6. Скласти з кількома поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значеннях. На підставі чого виникає переносне значення в них?

Весна, золото, хліб, серце, хата, сад, солодкий, живий, легкий, сердечний, вільний, пиляти, гомоніти.

7. З'ясуйте непрямі значення слів, як відбувається переосмислення і які типи переносних значень слів у поданих текстах.

І. 1. — Так рано? — Червоні чобітки зі шпорами пробігли повз нього.

— А чому ви так пізно? — Червоні чобітки зі шпорами зупинилися при виході із під'їзду, показали йому рожевого язичка і оксамитовим голосом мовили:

— Багато знатимеш — швидко зносишся... Хи-хи! — І вітер зачинив за червоними чобітками зі шпорами двері, сипнув пригорщу снігу в під'їзд.

2. Поїзд метро загуркотів, вирвавшись із темного тунелю на світлий простір. Унизу, поблискуючи сонячними блискітками, біг кудись до моря синій фарватер Дніпра, який скидав зі своїх могутніх плечей кригу і розсував її по берегах. 3. Місяць, втомившись від довгої й пильної уваги до закоханих, пішов собі на спочинок, умостившись на пухнастій, як дві перини разом, хмарі. 4. Ресторан на Набережній Славутича рекламне підморгував Сідалковському вивіскою. 5. Позаду Сідалковського, відбиваючись у великому, на всю стіну, дзеркалі, сновигали туди-сюди чорні і сірі костюми. Але сьогодні вони чомусь видалися Євграфові чорними фраками... 6. Спини ходили поважно й чинно, наче добрі пінгвіни на вичовганій до блиску кризі. Між ними білими та рожевими букетами цвіли і духмяніли довгі бальні сукні жінок. 7. Спочатку піднімався околиш кашкета, а обабіч нього два сержантських погони. Ніколи ще Євграф так не радів появі міліціонера, як цього разу (З тв. О. Чорногуза).

II. 1. У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискува­ли миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном (Тют.). 2. Пливе, як музика, туман, і верби гнуться над водою, і перші промені лиман габою вкрили золотою (Лук.). 3. Вечір приліг на зелені отави, руки в траві розметав. Згасли на заході різні заграви, місяць на сході устав (Лук.). 4. Оксамитова хустка озимих оперізувала село (Дрозд). 5. Павлина Анфисівна плакала — ішов тридцять п'ятий листопад (Хвил.). 6. В лісі було тихо, між дерев ходив місяць і крапав срібне масло в гущавину (Хвил.). 7. Друкарський цех хрумкотів яблуками (Дрозд). 8. Тихо. Хвилі не шумлять. Сплять лани безмежні (Чупр.). 9. Кругом, немов овець отари, товпляться сіро-бурі хмари на срібних пустирях небес (Лепк.).

8. З'ясуйте значення виділених слів. Спробуйте замінити їх іншими, близькими за значенням.

1. Надходить зима. І нікого нема. І дача давно спорожніла, і гусне по закутках сива пітьма, і ніч розпросторює крила (Лук.). 2. Климко тихо підсипав у «буржуйку» вугілля (Тют.). 3. Ніжне світло на дороги кинув серп золоторогий, освітив мої путі (Чупр.). 4. І небо, і землі під скрегіт заліза і сталі В холодних обіймах, в смертельних обіймах сплелися, а він, пролітаючи вітром просвистані далі, все мріяв про миле дитинство, про рідне Полісся (Перв.).

9. Визначити, вживання яких слів не відповідає мовній нормі, зробити необхідні виправлення й записати.

І. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка. 2. Я рахую: ви вірно кажете. Я поступив би так само. 3. Приведу кілька прикладів. 4. Всі ми маємо своє відношення до сучасних подій. 5. Рішення треба приймати на основі діючого чинного законодавства. 6. Всі, кого торкається дана тема, повинні висловити своє відношення.

10. З'ясуйте зміст виділених слів і визначте тип їхнього лек­сичного значення (пряме номінативне, переносне, експресив­но-синонімічне, фразеологічне, контекстуально зумовлене).

Зразок: Коли цвітуть сади, так буває часто — після теп­лих весняних днів настають холодні, спалюють інеєм траву й ніжний абрикосовий та вишневий цвіт (Ю. Мушкетик).

Спалювати — знищувати, руйнувати (переносне значення).

1. Вітряки з дитячих літ приваблювали Христину. Якась вишукана таємнича принада була в обрисах цих дерев'яних птиць (М. Стельмах). 2. Сірий, припорошений весняною пи­люкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Г. Тютюнник). 3. У нас із Вітькою аж серця заходилися від захвату й страху — сиділи обоє тихо, як миші, вчепившись у закрайки фургонного ящика (О. Сизоненко). 4. Доки Федь добіг до хати — змок як хлющ, земля перетворилася на місиво, намокло нічим не прикрите паливо (Л. Письменна). 5. Живуть душа в душу, біля їхнього двору, як знак ідилічної згоди в сімействі, під навислим цвітом акацій — лавиця чепурненька, зручна, з бильцем (О. Гончар). 6. — Оце, буває, виставлять ха­зяїни мисочку молока котам, то я вже не промину. — А люди ж на те що? — Нічого, — усміхнувся їжак. — Або кажуть: Хай. Слово в них таке є. Хай — це значить, я можу їсти все, що схочу (Г. Тютюнник). 7. І знову клацає клямка, але тоскно і страшно. «Той, що в запічку». Хто «той»?! Тіні ланцюж­ків, святі на іконах, мисник, макітра, всі знають, хто «той». Знають, та хитро, сторожко мовчать (В. Винниченко). 8. Поглянеш на розсипані хатки, на завіяні снігом лужки та діброви, на мовчазні під місяцем верби — і звідусіль сколих­неться, оживе чиєсь кохання (М. Стельмах). 9. Зінь задер голову, і, — матінки мої рідні! — згори нависла над ним, як дерево, кудлата величезна голова корчуна, з банькатими, страшними, червоними очима і сизим носом (В. Винниченко).

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Доберіть з художньої літератури приклади метафори, метонімії, синекдохи.

2. Випішіть з художньої літератури 8 речень, де б слова чорний, білий, вільний, залізний уживалися в прямому і переносному значенні.

3. Визначити, чи однакові значення мають слова, наведені у парах слів. Свої пояснення перевірити за тлумачним словником.

Відношення — ставлення, місце — місто, болільник — уболівальник, положення — становище, книга — книжка, окраса — прикраса, гуманний — гуманітарний, наступний — слідуючий, загальний — спільний, комунікативний — комунікаційний, дружний — дружній, національний — націоналістичний, визначний — визначальний, закінчити — завершити, заслухати — прослухати — вислухати, вважати — рахувати.

4. Простежте, яких значень набувають прикметники зі словами, поданими в дужках; продовжіть ряди словосполучень.

Високий (будинок, голос, гонорар, стиль, гість); глухий (ліс, село, вулиця, біль, звук); пустий (колосок, поле, місце, вулиця, будинок, слово, витівка, обіцянка); відкритий (характер, лист, лекція, місцевість, питання, склад, голосування, небо, рана, очі); білий (сніг, вугілля, ніч, орда, м'ясо, вірш).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й