
- •Передмова
- •Модульна програма курсу
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни, її місце
- •2.1. Мета викладання дисципліни
- •2.2. Завдання вивчення дисципліни
- •2.3. Перелік дисциплін з визначенням розділів (тем), засвоєння яких студентами необхідно для вивчення дисципліни
- •3. Зміст дисципліни заліковий кредит 1
- •Заліковий кредит 2
- •Заліковий кредит 3
- •Тема 8. Неслов’янські лексичні запозичення у складі української мови
- •Заліковий кредит 4
- •Тема 10. Діалектизми та жаргонізми в складі української лексики
- •Заліковий кредит 5
- •Тема 11. Склад української лексики зі стилістичного погляду
- •Тема 12. Фразеологізми в українській мові
- •Заліковий кредит 6
- •Тема 13. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови
- •Тема 14. Лексикологічний аналіз Виконання повного лексикологічного аналізу слова.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Теми практичних занять
- •Теми самостійних завдань
- •Шкала оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам (дисципліни кафедри української мови)
- •6. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •6.1. Основна література
- •6.2. Додаткова література
- •6.3. Перелік навчальних та інших посібників
- •Заліковий кредит 1
- •Тема 1. Лексикологія як учення про слово в лексичній системі мови
- •Систематизації знань
- •Тема 2. Слово в лексико-семантичній системі мови
- •Основні ознаки слова:
- •Лексикологія. Слово в лексико-семантичній системі мови
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 2. Типи лексичних значень слів в українській мові
- •Тема 3. Основні типи лексичних значень. Багатозначність слів
- •Систематизації знань
- •Заліковий кредит 2 Змістовий модуль 3. Омонімія. Паронімія. Антонімія
- •Тема 4. Омоніми і пароніми в українській мові
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Практичний блок
- •Практичне заняття (2 год.)
- •Омонімія. Види омонімів. Пароніми.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Домашнє завдання
- •Систематизації знань
- •Тема 5. Антоніми в українській мові
- •Практичне заняття (2 год.) антоніми в українській мові
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 4. Синонімія
- •Тема 6. Синоніми в українській мові теоретичний блок
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Синоніми. Класифікація синонімів.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Домашнє завдання
- •Систематизації знань
- •Заліковий кредит 3 Змістовий модуль 5. Лексика української мови з погляду її походження
- •Тема 7. Споконвічна українська лексика. Запозичення зі слов’янських мов
- •Практичне заняття (4 год.) лексика української мови за походженням. Споконвічна українська лексика. Запозичення зі слов’янських мов
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Волох о.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – к., 1989.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •У березні кожух і без ґудзиків теплий
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 6. Запозичення з неслов’янських мов
- •Тема 8. Неслов’янські лексичні запозичення у складі української мови
- •Запозичення з неслов’янських мов
- •Практичне заняття (4 год.) функціонування іншомовної лексики у складі сучасної української мови
- •Література
- •Бондар о.І., Карпенко ю.О., Микитин-Дружинець м.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – к., 2006.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – к., 1994.
- •Хустка як мистецький твір
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 7. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання
- •Тема 9. Активна і пасивна лексика
- •Теоретичний блок
- •Активна і пасивна лексика сучасної української мови
- •Теоретичні відомості
- •Практичний блок
- •Активні й пасивні шари лексики в сучасній українській мові
- •Плач Ярославни в Путивлі-граді вранці-рано
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 8. Лексика, обмежена територіальним і соціальним ужитком
- •Тема 10. Діалектизми та жаргонізми в складі української лексики
- •Теоретичний блок
- •Територіальні та соціальні діалектизми
- •Лексика, обмежена територіальним і соціальним ужитком
- •Довідка: чічка – квітка; тайстра – торба; маржина – худоба; будз – сир; гунька – свитка; заступити – замінити; рінь – пісок; поминувши – не взявши до уваги; хибувати – не вживатися.
- •2. Запишіть 3 – 5 слів із студентського жаргону, допишіть до них літературні відповідники. Робота в аудиторії
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 9. Лексика української мови з погляду сфер уживання
- •Тема 11. Склад української лексики зі стилістичного погляду
- •Теоретичний блок
- •Лексика української мови з погляду сфер вживання
- •Практичний блок
- •Склад лексики з погляду її стилістичного використання
- •Література
- •Робота в аудиторії
- •Проголошує
- •Верховна рада україни
- •Печу, печу хлібчик
- •Ректорові Національного
- •Доручення
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 10. Фразеологія
- •Тема 12. Фразеологізми в українській мові
- •Теоретичний блок
- •Фразеологія української мови
- •Література
- •Фразеологічні одиниці української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Систематизації знань
- •Змістовий модуль 11. Лексикографія
- •Тема 13. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови
- •Теоретичний блок
- •Лексикографія
- •Література
- •Не майте гніву до моїх порад
- •Лексикографія
- •Література
- •Робота в аудиторії
- •Систематизації знань
- •Тема 14. Лексикологічний аналіз
- •Лексикологічний аналіз. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу
- •Література
- •Типи омонімів
- •Систематизації знань
- •Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •Підсумковий контроль тестовий блок
- •(Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)
- •Контрольна робота «активна і пасивна лексика в сучасній українській літературній мові. Лексика української мови з погляду її стилістичного використання»
- •Підсумкова контрольна робота (Оцінювання: 1 завдання – 7 балів; 2 завдання – 7 балів; 3 завдання – 7 балів; 4 завдання – 7 балів; 5 завдання – 7 балів; 6 завдання – 6 балів; усього – 41 бал).
Основні ознаки слова:
1) цільнооформленість, непроникність, нерозчленованість;
2) фонетична оформленість;
3)
єдність значень;
4) відтворюваність у мові;
5) лексико-граматична віднесеність (ч/м).
Лексичне значення — конкретно-індивідуальний зміст слова, який являє собою відображення та фіксацію в свідомості позначуваного словом елемента дійсності і є закріпленим за формою слова (відповідним звуковим комплексом), унаслідок чого стає можливою його реалізація як явища мови, а не тільки свідомості.
Лексичне значення — це комплексне поєднання трьох аспектів слова як знакової одиниці мови: власне семантичного, тобто відображення позначуваної словом сутності (основа лексичного значення); прагматичного — вираження емоційного ставлення мовців до позначуваного; синтаксичного — місця лексичного значення слова у відношенні до лексичного значення інших, семантично пов'язаних слів.
Семантика — це смисловий бік мовних одиниць: слів, словосполучень, фразеологізмів, морфем.
Реальний предмет (чи явище) як об'єкт найменування називається денотатом (позначуваним). Його узагальнений, абстрактний образ у нашій уяві — це сигніфікат (позначка, образ). Сигніфікат, пов'язуючись з образом слова, стає лексичним значенням слова.
На образ реального предмета (сигніфікат) можуть накладатися додаткові враження, оцінки. Такий додаток до денотата називається конотатом (супроводом), а додаткове емоційне чи стилістичне значення слова — конотативним, тобто супровідним (на відміну від основного — денотативного).
Поняття — результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта чи низки однорідних об'єктів дійсності. Поняття в нашій свідомості пов'язане як із сигніфікатом, так і з образом слова. Воно активізується і тоді, коли ми спостерігаємо якийсь предмет (чи явище), і тоді, коли ми чуємо назву предмета (чи явища).
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ (4 год.)
Лексикологія. Слово в лексико-семантичній системі мови
ПЛАН
Лексикологія як розділ мовознавства.
Предмет лексикології, її розділи.
Слово як одиниця мови. Ознаки слова.
Принципи групування слів.
Лексичне і граматичне значення слів.
Денотативний та сигніфікативний аспекти лексичного значення. Денотат. Сигніфікат. Конотат.
ЛІТЕРАТУРА
Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.
Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.
Лексика і фразеологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.
Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К., 1998.
Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970 – 1980.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К., 1997.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 1994.
Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.
Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Визначити слова, які виконують номінативну функцію, і слова, які виконують емоційно-експресивну функцію. До яких частин мови належать аналізовані лексеми?
Хіп-хап
У кутку живе хіп-хап,
В нього безліч довгих лап, –
Ух!..
Тільки сутінь залягла,
Він лапища простяга, –
Ой!..
Я хапаю за прута
Та по лапах, як кота, –
Бах!..
А ніяких лап нема –
Тінь хитається сама…
Ха!..
2. Проілюструвати на прикладах денотативний та сигніфікативний аспекти лексичного значення (письмово).
3. Опрацювати §39 (“Ознаки слова як мовної системи”), §40 (“Лексичне значення слова”), §41 (“Знакова природа слова”), §42 (“Семантичні зв’язки у словниковому складі”) // Сучасна українська літературна мова (За ред. А.П.Грищенка). – К., 1997. – С. 102-130 і зробити конспект основних положень.
РОБОТА В АУДИТОРІЇ
1. З поданого тексту випишіть повнозначні слова, згрупуйте їх тематично: назви істот, рослин, конкретних предметів, абстрактних понять; назви ознак, властивостей, за матеріалом, за належністю особі, тварині; назви дій, станів, мовлення, мислення тощо.
Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.
Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.
Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам'яті — і не виходить. От-от, здається... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх... І це не подібно.
Як вони оте роблять, цікаво знати? Б'ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?
Розплющую очі. Тепер я певний, що то з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.
А згори сипле та й сипле... витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито (М. Коцюбинський).
2. Запишіть у дві колонки слова: 1 – з абстрактним значенням; 2 – з конкретним значенням. Укажіть, які слова з конкретним значенням можуть уживатися в абстрактному. Складіть з ними речення.
Будинок, ідея, квітка, виробництво, відчуття, радість, мислення, книжка, сніг, людина, досягнення, дорога, автомобіль.
3. Визначте граматичне і лексичне значення кожного слова; вкажіть слова, що не мають виразного лексичного значення.
На ціле поле в полі цвів ромен.
В садах пливли причілки і веранди.
Стояла ніч, красива, мов Кармен,
Червоні й чорні міряла троянди…
Сестри білять яблуні в саду.
Мати білять хату та у хаті.
Біля хати білий батько на канапі
Вигріває війни та журбу… (Л. Костенко).
4. З наведеними словами складіть речення, у яких кожне слово вживалось би з новим відтінком значення.
Мертвий, сірий, сухий, м’який, відходити, відвертати.
5. Простежте синтагматичні властивості запропонованих слів. Уведіть їх до будь-якого парадигматичного угруповання (синонімічного ряду, антонімічної пари, родовидового утворення тощо) на вибір.
Зразок: Дорога: пряма дорога, довга дорога, дорога додому, дорога до інституту, дорога до слави, легка / важка дорога, осіння дорога, дорога з вибоїнами.
Синонімічний ряд: дорога — стежка, шлях, путь, тракт, шосе, траса, магістраль, автострада, гостинець.
Антонімічна пара: дорога — бездоріжжя і т. д.
Праця, дім, веселий, ластівка, ходити, дерев'яний, світ, хазяйський, звук, шелестіти, цвіт, осінній.
6. Згрупуйте слова за наявністю в них спільної родовидової семи. Визначте слова, які стоять поза родовидовими угрупованнями.
Зразок: Назви свояцтва та спорідненості: батько, мати, син, бабуся, дідусь.
Троянда, стілець, тополя, ломикамінь, шафа, осика, ясен, часопис, вертихвістка, синиця, хустка, сон-трава, гладіолус, дрізд, диван, сорочка, студентка, короп, сукня, волошка, учень, сокіл, айстра, тумбочка, клен, аспірант, газета, окунь, журнал, ластівка, борозна, левада, соловейко, камбала, пальто, незабудка, квасоля, хек, ліс, диван, плахта, осінь, груддя, явір, килим, піон, горобець, верба, кульбаба, панчохи, павині вічка.
7. Доберіть слова до теми “Школа”. Складіть твір (розповідь, опис чи роздум).
8. Перекладіть запропоновані уривки українською мовою. Випишіть слова однієї лексико-семантичної групи, з'ясуйте лексичне значення слова, що є найменуванням лексико-семантичної групи.
1. В отделе детской одежды универсального магазина «Марк энд Спенсер» у кассового аппарата стоит шейх. Как будто бы только что из пустьни. В белом балахоне, такой же белой накидке на голове, смуглолицый, со свирепо топорщащимися усами. Ему помогает молодой услужливый араб в европейской одежде. Шейх и его ассистент приволокли гору детских вещичек. Кассир откладывает их, выбивая на кассовом аппарате. С десяток джинсов, какие-то распашонки, сорочки, кофточки. Видно, богатый шейх решил облагодетельствовать сразу всех детей всех своих многочисленных жен.
2. Уикэнд. Гайд-парк. Простор, спокойствие, тишина. Зеленые поляны с привольно раскинувшимися на них кленами, платанами, каштанами. Деревья растут просторно, на большом расстоянии друг от друга. Влажный асфальт дорожек. Задумчивые рыболовы на складных стульчиках по берегу Серпантинного озера. Проехала кавалькада всадников — папа, мама, дочка, — лошади идут по специальной мягкой полосе, она тянется вдоль периметра парка (Г. Васильев).
9. Дайте (усно) визначення таких термінів:
фонетика
фонологія
чергування
асиміляція
дисиміляція
акомодація
орфоепія
графіка
орфографія
лексика
лексикологія
фразеологія.
БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Визначити у поданому тексті слова повнозначні та неповнозначні; яку семантику мають повнозначні слова; яку функцію виконують неповнозначні слова. Окремо виписати слова, що належать до основного словникового фонду, назвати їх семантику. Зробити повний фонетичний аналіз виділених слів.
Уже тихо закипали осінні садки, займалися дерева, спочатку одним-двома листочками, але від них жовтий та багряний вогонь перекидався ширше й глибше, дерева вже горіли яскравим полум'ям, вони заглиблювалися в мовчання, скапували донизу шарудливою кров'ю. Зранку висіявся теплий дощик, смирний, з туманцем, ніби літній, але скоро сонце підсушило землю, садки, протряхла дорога. Село опинилося на дні голубого бескеття, і небесне урвисько підлітало над ним з урочистою легкістю. Тієї пори вже почалися весілля, і з-під дібровного луговинного кутка долинула музика — щемкі звуки, які то спалахували голосніше, то провалювалися, пригасаючи, коливаючись солодким багаттям (Є. Гуцало).
2. Продовжіть речення.
1. Слово – це … 2. Структура слова складається з … 3. За семантично-ономасіологічним принципом групування виділяються п'ять найзагальніших типів слова: … 4. Лексема – це … 5. До основних ознак слова зараховують … 6. Лексичне значення слова розуміють як … 7. Реальний предмет (чи явище) як об'єкт найменування називається …; його узагальнений, абстрактний образ у нашій уяві — це ... 8. Додаткове емоційне чи стилістичне значення слова називається …, тобто … .
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й