
- •Філософія
- •Історія світової та української філософії
- •Типова програма дисципліни Тематичний план курсу “Філософія”
- •Зміст навчальної дисципліни “філософія” Змістовий модуль 1. Вступ до філософії
- •Змістовий модуль 2. Основні етапи та течії в історії філософської думки
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 3. Західноєвропейська середньовічна філософія та філософія доби Відродження
- •Тема 4. Європейська філософія Нового часу та епохи Просвітництва
- •Тема 5. Особливості та значення німецької класичної філософії
- •Тема 6. Сучасна філософська думка
- •Тема 7. Становлення та розвиток філософської думки в Україні
- •Змістовий модуль 3. Основні проблеми філософії (Онтологія. Гносеологія. Діалектика. Антропологія)
- •Тема 8. Філософська онтологія. Проблема буття
- •Тема 9. Проблеми свідомості у філософії
- •Тема 10. Філософське вчення про розвиток
- •Тема 11. Теорія пізнання
- •Тема 12. Філософська антропологія
- •Змістовий модуль 4. Соціальна філософія
- •Тема 13. Суспільство як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 14. Філософські проблеми економіки
- •Тема 15. Духовна життєдіяльність суспільства
- •Навчально-методичне забезпечення дисципліни Змістовий модуль 1. Вступ до філософії
- •Тема 1. Філософія як форма духовного освоєння світу
- •План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2. Основні етапи та течії в історії філософської думки
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення теми
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 3. Західноєвропейська середньовічна філософія та філософія доби відродження План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Європейська класична філософія Нового часу та епохи Просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 5. Особливості та значення німецької класичної філософії План лекції
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тема 6. Сучасна філософська думка План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Становлення та розвиток філософської думки в Україні План лекції
- •Методичні рекомендації
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Питання для контролю та самоперевірки знань
- •Проблемні питання та питання для дискусій
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •Додаток а Самостійна робота студента (срс)
- •Додаток б Аналітичний тест “Хто автор цих слів?”
- •Додаток в Тест “хто є хто?”
- •Додаток г Реферат як форма навчальної й науково-дослідницької роботи
- •Вимоги до написання рефератів з філософії
- •Додаток д Конспектування філософських першоджерел
- •Філософія
- •Історія світової та української філософії
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Термінологічний словник
Веди – збірник священних пісень та жертовних формул, урочистих гімнів та магічних заклинань, які використовувалися при жертвопринесенні. Всього таких вед чотири – Ригведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа.
Брахман – вища абсолютна реальність, абстрактна вища сила, яка інколи втілює частину своїх реалій у вигляді явищ.
Атман – одне з головних понять релігійно-міфологічної системи індуїзму. У ведичній літературі (Упанішадах) означає суб’єктивну, психологічну.
Ахімса – релігійно-етичний принцип (обов’язок) – незаподіяння зла живим істотам, характерне для індуїзму, буддизму та джайнізму.
Пуруша – вище духовне начало, вища душа, частиною якої є душа індивіда.
Дхарма – багатозначний термін, який позначає буддійську доктрину, буддійський закон та першоначала Всесвіту.
Карма (від санскрит. – дія, обов’язок, діяльність). У релігійно-філософських системах Стародавньої Індії – певна визначеність наперед людського життя (долі), мета якої – провести людину через випробування, щоб вона шляхом самовдосконалення досягла найвищої мети морального розвитку – мокші.
Нірвана (від санскрит. – згасання) – центральне поняття релігійної філософії буддизму та джайнізму, означає повне звільнення людської душі від безперервного потоку перевтілень, страждань (Санжари) та злиття з духовною першоосновою світу.
Увей – (кит. недіяння) – поняття релігійно-філософської системи даосизму, яке означає відсутність цілеспрямованої діяльності, що не співвідноситься з процесом природного світопорядку, у вузькому сенсі – уникнення будь-якої діяльності, що заважає досягненню Дао.
Небо – верховне божество та вище уособлення розуму, доцільності, справедливості та доброчинності. Претендуючи на спорідненість з Небом, китайські правителі почали називати країну Піднебесною, а себе – синами Неба. Для них ототожнення себе з Небом означало взяти на себе відповідальність за весь світ.
Концепція Іньян – поділ всього сущого на два начала – жіноче та чоловіче. Чоловіче начало (ян) асоціювалося з сонцем і всім світлим, яскравим, сильним. Жіноче начало (інь) було пов’язане з місяцем, з усім темним та холодним. Обидва ці начала тісно взаємопов’язані та гармонічно взаємодіють.
Дао (шлях) – загальний Закон і Абсолют. Дао панує усюди і в усьому, завжди і безмежно. Його ніхто не створив, але все, що відбувається, пов’язано з ним. Постійне і невичерпне воно дає початок і форму усьому сущому. Дао проявляється через свою еманацію – “де”.
Космоцентризм (від давньогрец. “космос” – порядок, краса, влаштування) – розуміння Всесвіту як розумного та закономірно впорядкованого.
Стоїцизм – напрям давньогрецької філософії епохи еллінізму, який, зосереджуючись на етичних проблемах, проповідував незворушність, відсторонення від благ і радощів життя.
Скептицизм (від грец. той, що розглядає, досліджує) – філософські погляди, які сповідують сумнів у можливості досягнення істини, здійснення ідеалів та ін.; давньогрецька філософська школа ІV-ІІІ ст. до н.е., яка сповідувала ці ідеї.