IV. Практичне завдання:

1. Проаналізуйте соціальні пільги, їх поняття, види та застосування в юри­дичній практиці України.

2. Охарактеризуйте основні заходи соціального захисту інвалідів в Україні. Які передбачається здійснити організаційно-правові заходи щодо поліпшення соціального становища інвалідів?

3. Які особи мають статус ветеранів праці, осіб похилого віку, осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною? На які соціальні пільги та га­рантії мають право ці категорії осіб?

4. Які особи визнаються ветеранами війни? Які категорії осіб належать до ветеранів війни? Охарактеризуйте основні права у сфері соціального захисту кожної категорії осіб.

г 5. Які особи визнаються жертвами нацистських переслідувань? Які со­ціальні пільги та гарантії передбачено для таких осіб? Які заходи соціального захисту передбачені для осіб, яким надано статус "дитини війни"?

6. Проаналізуйте пільги, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чор­ нобильської катастрофи. Спробуйте класифікувати їх. В якому законі встановлю­ ються видатки на реальне надання соціальних пільг, компенсацій, інших виплат?

7. Розкрийте поняття "жертви політичних репресій", "політичний мотив репресій". Охарактеризуйте правове становище осіб, які мають статус жертв політичних репресій в Україні.

8. Які особи вважаються біженцями? В якому порядку особі надається ста­тус біженця? Які заходи соціальної підтримки надаються особам, стосовно котрих прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питан­ня щодо надання статусу біженця? Охарактеризуйте порядок надання біжен­цям грошової допомоги та пенсії.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ №17

Чинне законодавство не містить визначення соціальних пільг, хоч сам термін вживається і в літературі, і в правових актах доволі часто. Загалом правова база, якою регулюються відносини забезпечення громадян державними пільгами, налічує понад 25 законів Верховної Ради України та актів Кабінету Міністрів України.

Спроба обґрунтувати юридичну природу пільг, визначити їх була зроблена науковцями різних галузевих дисциплін — трудового, цивільного, адміністративного, фінансового та інших правничих наук. Майже всі вони виходять з того, що державними пільгами є повне або часткове звільнення грома­дян від виконання обов'язку чи надання їм додаткових прав.

Для характеристики соціальних пільг важливо виділити їх основні ознаки.

По-перше, пільги спрямовуються на більш повне задово­лення інтересів суб'єктів, полегшення умов їх життєдіяль­ності. Метою встановлення пільг є соціальний захист, поліп­шення становища окремих категорій громадян.

По-друге, вони є своєрідним відхиленням від єдиних поло­жень нормативного характеру та виступають способом юри­дичної диференціації прав громадян, елементом їх спеціально­го правового статусу. Так, для певних категорій громадян вста новлені правила, які полегшують вступ до навчальних закла­дів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті, зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо.

По-третє, соціальні пільги виступають правомірними ви­нятками виконання особою обов'язків, передбачених законо­давством.

І, по-четверте, вони закріплюються переважно у законах, якими визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій громадян.

Незважаючи навіть на ці єдині для всіх соціальних пільг ознаки, система їх є доволі неоднорідною.

Зазвичай пільги виділяють за їх галузевою належністю. [ Провідну роль за таким поділом відіграють пільги у сфері соціального захисту населення. Одні з них надаються грома­дянам, які з огляду на життєві обставини потребують особли­вої уваги до себе. За своєю природою ці пільги є частиною державної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг і пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової З діяльності. З урахуванням цих двох спрямувань державних | пільг можна виділити соціальні та професійні пільги.

Соціальними пільгами є ті, що надаються для життєзабез­печення громадян у зв'язку із зниженням рівня їх доходів нижче прожиткового мінімуму або втратою (зниженням) працездатності. Ці пільги належать до видів соціального забезпечення. Правовою підставою надання громадянам со­ціальних пільг є: 1) настання соціального ризику за обста­вин, передбачених у законодавстві; 2) наявність у особи осо­бливих заслуг перед державою, пов'язаних з такими публіч­ними подіями державного чи міжнародного значення, як воєнні дії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

Отже, соціальна пільга — це законодавче звільнення (по­вне чи часткове) особи від виконання нею свого обов'язку або надання їй додаткових прав при настанні соціального ризику чи за наявності у такої особи значних заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями.

Соціальні пільги є додатковим видом соціального забезпе­чення; вони надаються незалежно від того, одержує особа пенсію, допомоги чи заробітну плату. їх роль полягає у забез­печенні додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заро­бітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Со­ціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Збереження соціальних пільг є обов'язком держави. Вона повинна забезпечити громадянам доходи не нижче від базо­вого державного соціального стандарту — прожиткового мінімуму. Якщо ж сукупний дохід громадян перевищує вар­тісну величину прожиткового мінімуму, держава звіль­няється від такого обов'язку.

На відміну від соціальних, професійними вважаються пільги, які не залежать від настання соціального ризику і по­в'язані з професійною діяльністю їх одержувачів. Вони надаються державою з метою матеріально-побутового забезпечен­ня працівників окремих професій (наприклад, пільги війсь­ковослужбовцям, суддям, службовим особам органів внут­рішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом, заохоченням таких працівників до належного ви­конання ними своїх трудових обов'язків або компенсацією за відповідні умови праці. Професійні пільги не є видом соціального забезпечення, а отже, не можуть бути предметом нашого розгляду. Збереження професійних пільг — це лише право держави, а не її обов'язок.

Джерела, рекомендовані до заняття

Камаев И. А. Роль льгот в правовом регулировании труда рабочих и служащих: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. — М., 1984.

Крьілатьіх Е. Р. Роль льгот в праве социального обеспечения // Вестник МГУ. — Серия 11. Право. — М., 1988. — № 2. — С. 91-94.

МалькоА. В. Льготная и поощрительная правовая политика. — СПб: Юрид. центр Пресе, 2004. — 233 с.

Морозова М. С. Льготьі в российском праве (вопросьі теории и практики): Дисс. ... канд. юрид. наук. — Саратов, 1999.

Синчук С. М. Соціальні пільги як вид соціального забезпечення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Ук­раїні: Матеріали IX регіональної науково-практичної конференції. — Л., 2003. — С. 356-359.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

1. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. —№21. — Ст. 252.

2. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших грома­дян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХП // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 4. — Ст. 18.

3. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жов­тня 1993 р. № 3551-ХП // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 45. — Ст. 425.

4. Про жертви нацистських переслідувань: Закон України від 23 березня 2000 р. № 1584-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 24. — Ст. 182.

5. Про соціальний захист дітей війни: Закон України від 18 листопада 2004 р. № 2195-IV // Урядовий кур'єр. — 2004. — 18 листопада.

6. Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні: Закон України від 17 квітня 1991 р. № 962-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 22. — Ст. 262.

8. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ (в редакції Закону України від 19 грудня 1991 р. № 2001-ХІІ) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 13. — Ст. 178.

9. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2557-ІП // Відо­мості Верховної Ради України. — 2001. — № 47. — Ст. 250.

10. Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів

внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426 (зі змін., внесеними пост. Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 р. № 148).

11. Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втра­ти працездатності: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 р. № 221.

12. Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів: Пост. Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314.

13. Правила проживання у пункті тимчасового розміщення біженців: Затв. наказом Державного комітету у справах національностей та міграції від 5 ве­ресня 2002 р. № 31.

14. Інструкція про встановлення груп інвалідності: Затв. наказом Міністер­ства охорони здоров'я України від 7 квітня 2004 р. № 183.

ТЕМА№ 18 СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Семінар – 2 години

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття, види та принципи соціального обслуговування.

2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку.

3. Соціальне обслуговування неповнолітніх.

4. Соціальна реабілітація та адаптація.

5. Санаторно-курортне лікування.

6. Забезпечення протезно-ортопедичними виробами.

7. Забезпечення засобами пересування.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ОПИТУВАННЯ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ НАПИАННЯ РЕФЕРАТІВ

Теми рефератів

1. Соціальні послуги за законодавством України.

2. Діяльність центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

3. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4. Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів.

5. Ритуальні послуги за законодавством України.