Орієнтовні теми рефератів

1. Проблема ”людина-політика” в історії політичної думки.

2. Антидемократичні концепції політики ( Платон, Н.Макіавеллі, А.Шопенгауер та ін.).

3. Політичні доктрини мислителів Північної Америки ХVІІІ ст. ( Т. Пейн, О.Гамільтон, Т.Джеферсон).

4. Неоконсерватизм у різних політичних культурах.

Словник основних понять та термінів теми

Абсолютизм (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — абсолютна влада, тобто необмежена самодержавна влада, деспотична форма правління, яка грунтується на сваволі можновладця і за якої верховна влада неподільно належить одній особі — монархові (королю, царю, імператору тощо).

Консерватизм (франц. conservatisme, від лат. conservare — зберігати, охороняти) — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Лібералізм (від лат. liberalis — вільний) — політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва і демократичних свобод.

Парламент (від лат. parlare — говорити) — найвищий колегіальний законодавчий і представницький орган влади в державі з республіканською формою правління.

Плебісцит (від лат. plebs — простий люд і scitum — рішення, постанова) — у Стародавньому Римі — рішення плебейських зборів. Зараз — усезагальне опитування громадян з метою виявити їхню думку, волю й позицію щодо якогось спільного й значущого питання. Уперше плебісцит було проведено 1791 року при вирішенні питання про приєднання Авіньйону до Франції.

Ценз (від лат. censeo — роблю перепис, опис) — офіційно визначені умови, які легально обмежують права людей, приміром — на набуття громадянства, на обіймання відповідної посади, виборчі права (право обирати або бути обраними).

Семінарське заняття № 3

Тема: Плюралізм політичних концепцій ХIХ – ХХ ст.

План

1. Особливості політичного екстремізму та його поширення у сучасному світі.

2. Політична доктрина анархізму.

3. Політичні концепції фашизму, націонал-соціалізму та неофашизму.

4. Порівняльний аналіз різновидів соціалізму: марксизму-ленінізму, соціал-демократії, націонал-соціалізму.

Рекомендації з підготовки до семінарського заняття

При викладі 1-го питання слід основну увагу звернути на:

• сутність та характерні ознаки екстремізму;

• різновиди та течії екстремізму;

• відмінності між правим та лівим екстремізмом;

• поширення екстремістських течій у сучасному світі.

При відповіді на 2-ге питання слід охарактеризувати:

• сутність та особливості анархізму;

• причини виникнення та історичний розвиток ідей анархізму;

• погляди ідеологів доктрини анархізму;

• поширення анархізму як позиції чи як політичної сили у сучасному світі.

При відповіді на 3-тє питання необхідно висвітлити:

• сутність фашизму як ідеології та політичного явища;

• характерні ознаки фашистської концепції;

• погляди ідеологів фашизму (Б. Муссоліні, А. Рокко);

• предтечі націонал-соціалізму;

• сутність та характерні риси націонал-соціалізму;

• політичні погляди основного ідеолога націонал-соціалізму А. Гітлера;

• історичні наслідки впровадження фашизму і націонал-соціалізму у життя;

• ідеї та поширення неофашизму у сучасному світі;

• відміність між класичним фашизмом та неофашизмом.

При відповіді на 4-те питання слід систематизувати ідеї концепцій марксизму-ленінізму, соціал-демократії та націонал-соціалізму за такими критеріями:

• ставлення до суспільного ладу;

• уявлення про ідеальне суспільство;

• ставлення до рівності;

• ставлення до релігії;

• ставлення до права;

• економічна модель;

• суб`єкти влади;

• засоби досягнення влади;

• обрання політичного режиму;

• вибір форми держави;

• ставлення до політичних ідеологій;

• ставлення до політичних партій;

• уявлення про майбутнє суспільство.