1.4 Предмет і метод бухгалтерського обліку. Поняття про господарські засоби і джерела господарських засобів. Поняття про активи і зобов’язання

Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства, яка складається з окремих господарських операцій, що змінюють майно (господарські засоби) та його джерела, або стан і використовування майна підприємства.

Сутність предмету бухгалтерського обліку розкривається через його об'єкти. Об'єктом бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела господарських засобів і господарські процеси.

Усі об'єкти обліку розглядають в двох площинах:

1. Об'єкти, що забезпечують господарську діяльність - господарські засоби (рис. 1.1) та їх джерела (рис. 1.2.)

2. О б'єкти, що становлять суть господарської діяльності - господарські процеси і їх результати.

Д жерела господарських засобів (пасиви) поділяють на власні і позикові. Власні джерела представлені статутним капіталом та іншими видами капіталу (резервним, пайовим, додатковим), нерозподіленим прибутком. Статутний капітал підприємств державної форми власності складає мінімум основних оборотних і необоротних активів, якими держава наділяє підприємство для його нормального функціонування. Статутний капітал підприємства з недержавною формою власності, як правило, це сума внесків його засновників. Позикові джерела господарських засобів – це короткострокові і довгострокові кредити банків і позики; зобов'язання перед кредиторами: постачальниками, працівниками по оплаті праці, перед фондами соціального страхування, перед бюджетом по податках і зборах тощо

Господарські процеси - це сукупність схожих за економічним змістом господарських операцій.

Основні види господарських процесів:

1. Придбання виробничих запасів.

2. Виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт.

3. Продаж (реалізація) продукції, товарів, послуг, робіт.

Визначення активів та зобов’язань надано у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс».

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використовування яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому. Активи відображаються у балансі як вартість майна і боргових прав, якими підприємство розташовує і які контролює.

Критерій визнання активу: актив відображається у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена та очікується отримання у майбутньому економічних вигод, що пов’язані з його використанням.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використовуванні, а також інші активи, призначені для реалізації і споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності підприємства та отриманням грошових коштів від реалізації виготовленої продукції, товарів, послуг.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Критерій визнання зобов’язань: зобов’язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує вірогідність зменшення економічних вигод у майбутньому у результаті його погашення.

Власний капітал – частина а активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і прийомів, що забезпечують отримання, обробку і видачу облікової інформації для віддзеркалення об'єктів обліку по якісно однорідних ознаках.

Методи, вживані у бухгалтерському обліку, наступні: документація, інвентаризація, рахунок, подвійний запис, калькуляція, оцінка, звітність, баланс.