Числівник

Значення числівників як слів, що виражають кількість і порядок при лічбі; їхні головні граматичні ознаки. Відмежування числівників від інших слів з кількісним значенням. Семантичні групи кількісних числівників: означено-кількісні, збірні, дробові і неозначено-кількісні. Порядкові числівники. Морфологічні групи числівників: прості, складні та складені.

Відмінювання й особливості вживання різних груп числівників; синтаксичні функції і зв’язки їх з іменниками. Наголос у числівниках.

Займенник

Значення займенників як слів, що виражають вказівку на предмет, властивості або кількості предметів. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками і синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками і числівниками. Групи займенників за значенням. Змістові відтінки і вживання особових, зворотного, присвійних, вказівних і означальних займенників із словами інших частин мови: іменниками, числівниками і прислівниками. Відмінювання займенників. Пояснення відмінкових форм окремих займенників (особових; питальних – хто, що; вказівних – той, цей та ін.). Творення займенників. Наголос у займенниках. Перехід різних частин мови у займенники (прономіналізація). Субстантивація займенників.

Прислівник

Значення прислівників як слів, що виражають статичну ознаку іншої ознаки. Морфологічні ознаки і синтаксична роль прислівників: означальні (якісні, способу дії, кількісні) і обставинні. Предикативна функція прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників.

Творення прислівників. Прислівники, утворені від прикметників, іменників, числівників, займенників, дієслів. Перехід у прислівники інших частин мови (адвербіалізація). Складні прислівники, утворені сполученням слів різних частин мови. Здрібніло-пестливі форми прислівників. Прислівникові сполучення слів. Наголос у прислівниках. Перехід прислівників у інші частини мови (у прийменники, сполучники, частки).

Питання про місце слів категорії стану в системі частин мови. Розгляд їх у шкільному підручнику.

Дієслово

Значення дієслів як слів, що виражають дію або стан у процесі їх тривання або становлення. Головні морфологічні ознаки і синтаксична роль дієслів. Дієвідмінювані, відмінювані і незмінювані форми дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив).

Дві основи дієслова. Поняття про класи дієслів української мови. Продуктивні і непродуктивні класи дієслів.

Вид як граматична категорія дієслова. Дієслова доконаного і недоконаного виду. Їх морфологічна відмінність, зв’язок категорії виду з категоріями способу і часу.

Способи творення видових форм дієслова. Співвідносні видові пари дієслів. Непарні дієслова одного виду. Дієслова, що мають значення обох видів. Одновидові дієслова.

Перехідні і неперехідні дієслова, їх зв’язок з категорією дієслівного стану.

Категорія дієслівного стану. Утворення станів в українській мові. Активний, середньо-зворотний і пасивний стани дієслів.

Категорія особи. Її значення і морфологічне вираження. Категорії числа і роду в системі дієслова. Безособові дієслова.

Категорія способу. Дійсний, умовний та наказовий способи дієслів. Їх значення і форми.

Категорія часу. Її зв’язок з категоріями способу і виду. Значення форм теперішнього, майбутнього і минулого часів.

Дієвідмінювання дієслів. Основи дієслів. Форми теперішнього часу І і ІІ дієвідміни. Розпізнавання дієвідмін за формою інфінітива. Минулий час. Історична довідка про походження сучасних форм минулого часу. Залишки форм давноминулого часу і їх використання у сучасній мові. Майбутній час. Проста, складна і складена форми майбутнього часу.

Форми умовного способу (з історичним поясненням), їх творення і вживання. Творення форм наказового способу.

Творення дієслів від основ іменників та інших частин мови. Система дієслівних префіксів і суфіксів, їх правопис. Внутрішньодієслівний словотвір. Наголос у дієсловах.