2.2. Аналіз рентабельності проекту.

А наліз доцільності інвестування можна провести за допомогою визначення рівня рентабельності проекту (IR), розрахованого як відношення чистої теперішньої вартості до початкової суми інвестиції і вираженого у відсотках:

За економічним змістом рентабельність є величиною прибутку, одержаного на кожну грн. вкладених у проект коштів. Рентабельність є відносним показником, а тому може застосовуватись для вибору одного з кількох інвестиційних проектів, які мають близькі значення чистої теперішньої вартості.

Приклад 2.

Підприємству потрібно вибрати проект будівництва нового цеху із трьох запропонованих варіантів. Суму інвестицій за кожним із проектів та запропоновану суму дисконтованих грошових потоків, що надійдуть інвестору протягом періоду (періоди не обов”язково є однаковими) їх експлуатації (CF), наведено в таблиці 8.

Таблиця 8

Аналіз рентабельності інвестиційних проектів, тис. грн.

№ проекту	IS	CF	NPV	IR(%)
1	830	953	123	14,8
2	1250	1395	145	11,6
3	1600	1810	210	13,1

Як бачимо, за критерієм максимальної рентабельності підприємство повинно вибрати перший варіант, який забезпечує найвищий прибуток на 1 грн. інвестованих коштів (14,8%).

Проте, за критерієм чистої теперішньої вартості, вибрати доцільно третій проект, який забезпечує найбільшу суму прибутку в абсолютному виразі, а, отже, забезпечує максимальне зростання власності акціонерів.

Зазначимо, що остаточний вибір критерію визначення доцільності інвестицій залежить від політики самого підприємства, а також від загальної економічної ситуації та інвестиційного клімату в країні.

2.3. Метод визначення внутрішньої норми прибутку

Під внутрішньою нормою прибутку проекту розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Внутрішня норма прибутку показує той мінімальний рівень доходності проекту, при якому він не даватиме ні прибутків, ні збитків, тобто за економічним змістом ця норма є точкою беззбитковості проекту.

Д ля розрахунку внутрішньої норми прибутку у формулу чистої теперішньої вартості замість NPV підставимо нуль, а замість r – коефіцієнт, який характеризує внутрішню норму прибутку(d):

Правило прийняття інвестиційних рішень за цим методом формулюється таким чином: перевага повинна надаватися тому об”єкту інвестицій, внутрішня норма прибутку за яким є більшою, ніж середня ставка доходності за альтернативними вкладеннями на ринку капіталів.

Методом передбачено, що шукану процентну ставку можна розрахувати на основі зіставлення вартості інвестицій при двох пробних варіантах ставок дисконтування (d₁ і d₂), які підбираються таким чином, що в інтервалі між d₁ і d₂ вартість інвестиції змінює своє значення з “+” на “-“, і навпаки.

Приклад 3.

Обчислимо внутрішню норму прибутку інвестиційного проекту вартістю 750 тис. грн., за яким планується одержувати грошові потоки протягом трьох років, а саме:

1 рік – 350 тис. грн.

2 рік – 400 тис. грн.

3 рік – 420 тис. грн.

Середньоринкова ставка доходності 25%.

Нехай d₁ = 20%, d₂ = 30%.

Т оді визначимо внутрішню норму прибутку даного проекту за ф ормулою:

Я к показують розрахунки, внутрішня норма прибутку цього проекту становить d = 25,4%, а оскільки цей показник вищий за середньоринкову ставку доходності (25%), то розглянутий напрям інвестування можна визнати прийнятним.

Якщо підприємство має декілька проектів, то необхідно розрахувати внутрішню норму прибутку для кожного з них і вибрати проект з найвищим значенням d.

У практиці інвестиційної діяльності суб”єктів господарювання у країнах з розвинутими ринковими інституціями охарактеризований метод інвестицій на сьогоднішній день використовується найчастіше.