Тема 1. Поняття Особливої частини кримінального права України, її значення та система

Різні значення словосполучення "Особлива частина кримі­нального права України". Особлива частина кримінального права України як специфічний розділ окремої галузі права, як складова частина єдиної науки кримінального права та як навчальна дис­ципліна в юридичному вищому навчальному закладі.

Особлива частина кримінального права України як спе­цифічний розділ окремої галузі права. Підстави поділу кримі­нального права України на Загальну та Особливу частини. Особ­ливості нормативних приписів (кримінально-правових норм), що утворюють її зміст. Джерела Особливої частини кримінального права України.

Система Особливої частини кримінального права України, її поняття та особливості. Основні правила систематизації Особливої частини кримінального права України. Роль законодавчої техніки в побудові системи Особливої частини кримінального права Украї­ни. Загальна характеристика системи Особливої частини КК Ук­раїни 2001 р.

Значення Особливої частини кримінального права України.

Особлива частина кримінального права України як складова частина єдиної науки кримінального права. Особ­ливості предмета та основних методів наукових досліджень. Про­відні українські вчені в галузі Особливої частини кримінального права та основні напрямки їх наукових досліджень. Завдання нау­ки кримінального права щодо дослідження норм Особливої части­ни КК України 2001 р. та практики їх застосування.

Особлива частина кримінального права України як нав­чальна дисципліна в юридичному вищому навчальному за­кладі, її предмет та основні методи його дослідження.

Основні теоретичні форми вивчення Особливої частини кримі­нального права: систематизація (класифікація) юридичних складів злочинів в межах Особливої частини Кримінального кодексу

України та її окремих розділів; загальна характеристика окремих груп злочинів; аналіз юридичного складу (юридичних складів) зло­чину певного виду; особливості юридичних складів окремих злочи­нів; розмежування юридичних складів злочинів окремих видів; ква­ліфікація множинності злочинів певних видів.

Основні практичні форми вивчення Особливої частини кримі­нального права України: розв'язання задач (казусів); вирішення узагальнених кримінально-правових ситуацій, що стосуються зло­чинів окремих видів; кримінально-правова кваліфікація окремих форм множинності злочинів.

Роль роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у засвоєн­ні Особливої частини кримінального права. Необхідність опрацю­вання узагальнень правозастосовної практики та вивчення окре­мих кримінальних справ щодо певних категорій злочинів.

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України

Національна безпека України як об'єкт кримінально-правової охорони. Загальна характеристика злочинів проти основ націо­нальної безпеки України. Основні етапи розвитку кримінального законодавства України, що передбачало відповідальність за злочи­ни проти держави. Проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти основ національної безпеки України.

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конститу­ційного ладу або на захоплення державної влади: особливості конструкції юридичних складів та види цього злочину. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України: аналіз юри­дичних складів злочину, особливості кваліфікації за сукупністю з іншими злочинами. Державна зрада: аналіз юридичного складу злочину; особливості звільнення від кримінальної відповідальності особи, що вчинила державну зраду. Посягання на життя держав­ного чи громадського діяча: аналіз юридичного складу злочину. Диверсія: особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін юридич­ного складу злочину, форми диверсії. Шпигунство: аналіз юридич­ного складу злочину; особливості звільнення від кримінальної від­повідальності особи, що вчинила шпигунство.