3. Договір підряду на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Поняття та загальна характеристика договору. За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові досліджен­ня, розробити зразок нового виробу і конструкторську документа­цію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити (ст. 892 ЦК).

Правова характеристика договору - консенсуальний, двосторон­ній, оплатний.

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструк­торських та технологічних робіт (далі - договір на виконання НД або ДКТР) є однією з договірних конструкцій, за допомогою якої здій­снюється науково-технічна діяльність, в результаті чого створюється науково-технічна продукція. Про це свідчить, зокрема, ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій, її основними формами (видами) є науково-до­слідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, техно­логічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення до­слідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Договір на виконання НД або ДКТР може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зраз­ків або його окремі етапи. Фактично договір на виконання НД або ДКТР включає два досить тісно пов'язаних між собою договори: до­говір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

За договором на виконання науково-дослідних робіт виконавець зобов'язується провести за завданням замовника наукові досліджен­ня, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Зазначені наукові дослідження можуть носити як фундаменталь­ний, так і прикладний характер.

Фундаментальні наукові дослідження - це наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Прикладні наукові дослідження - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних них цілей.

За договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець зобов'язується за завданням замовника розробити зразок нового виробу і конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

У цьому разі діяльність має науково-технічний характер, тобто по­лягає у застосуванні нових знань для вирішення різноманітних проб­лем забезпечення функціонування науки, техніки і виробництва як єдиної системи.

Розмежування договору на виконання науково-дослідних робіт і договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних і робіт обумовлено як характером, так і результатом робіт, що проводяться за завданням замовника. Зокрема, для отримання результату наукового дослідження необхідне більш творче виконання завдання замовника, ніж при досить конкретному завданні щодо розроблення зразка нового виробу, конструкторської документації на нього чи но­вої технології.

При укладенні договору на виконання науково-дослідних робіт ставиться завдання з'ясування принципової можливості вирішення задачі, а тому наслідком її розв'язання є результат, який повинен вка­зати шлях досягнення поставленої мети. Це можуть бути висновки, теорії, гіпотези, рекомендації тощо.

Договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт переслідує прагматичніші завдання, пов'язані зі створен­ням зразка нового виробу, конструкторської документації на нього, нової технології тощо, і ставить за мету дати відповідь, як саме науко­вий результат використати у практичній діяльності, запропонувати технічні засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес.

Хоча науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи - це два самостійні етапи, однак вони становлять ланки єдино­го науково-технічного процесу. Інколи розв'язання однієї і тієї проб­леми охоплює обидва етапи. Оскільки після науково-дослідних ро­біт, як правило, відбувається виконання дослідно-конструкторських технологічних робіт, ці договори тісно пов'язані між собою. Наяв­ність певних відмінностей, зумовлених різними предметами, не зава­дило спільно їх урегулювати як один самостійний договір.

Договір на виконання НД або ДКТР разом з договором підряду за своєю юридичною природою належить до групи договорів з виконан­ня робіт. Тому в них є певні спільні ознаки: виконання робіт з метою досягнення матеріального результату. Звідси і назва сторін: підряд­ник (виконавець) і замовник.

Напевно ще послужило підґрунтям для того, що деякі науковці роз­глядають договір на виконання НД або ДКТР як спеціальний вид до­говору підряду поряд з договором будівельного підряду і договором підряду на проектні та пошукові роботи.

Однак такий висновок не відповідає дійсності. Характер виконува­них робіт та їх результат, а відповідно і правове регулювання взаємо­відносин сторін за даними договорами значно відрізняються, що не дає можливості розглядати договір підряду та договір на виконання НД або ДКТР як єдиний договірний тип. Про це свідчить також зако­нодавче регулювання вказаних правовідносин. Так, договору підряду (і його різновидам - побутовому підряду, будівельному підряду та підряду на проектні і пошукові роботи) присвячена глава 61 ЦК, а до­говору на виконання НД або ДКТР - глава 62 ЦК.

Між договором підряду та договором на виконання НД або ДКТР є низка суттєвих відмінностей.

• По-перше, характер робіт: за договором підряду виконуються зви­чайні виробничі роботи, а за договором на виконання НД або ДКТР – науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, для яких характерний творчий пошук. Творчий характер прита­манний також у такому різновиду договору підряду як договір на виконання проектних робіт. Однак у цьому випадку він тісно пов'язаний з будів­ництвом і складає лише один з його етапів.

• По-друге, можливість гарантувати результат робіт: результати ро­біт договору підряду можна чітко передбачити, а договору на вико­нання НД або ДКТР - ні. Пояснюється це специфікою договору, що полягає у неможливості чітко визначити конкретні параметри майбутнього результату в зв'язку з його твор­чим характером. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило, лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату. Результат договору на виконання науково-дослідних робіт може бути протилежний очікуваному.

• По-третє, для належного виконання договору підряду завжди не­обхідне досягнення обумовленого результату. У випадку відсутності останнього відпадає потреба оплати проведених робіт, а для договору на виконання науково-дослідних робіт негативний результат є одним з можливих варіантів виконання договору, за що необхідно заплатити.

Для договору на виконання дослідно-конструкторських та техно­логічних робіт характерне своєрідне проміжне положення: для опла­ти повинен бути обов'язково позитивний результат, однак на відміну від договору підряду він може бути не лише матеріальний, а й нема­теріальний.

• По-четверте, за договором підряду ризик випадкового знищення предмета договору або неможливості закінчення роботи несе підряд­ник, а тому він не отримує плату в разі відсутності результату. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на вико­нання НД або ДКТР несе замовник, а тому він зобов'язаний оплатити проведені науково-дослідні роботи чи відшкодувати витрати, понесе­ні виконавцем у ході виконання дослідно-конструкторських та техно­логічних робіт.

• По-п'яте, на відміну від договору підряду, в процесі реалізації до­говору на виконання НД або ДКТР можуть бути створені об'єкти ін­телектуальної власності (наукові твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо), умови використання яких потребують спе­ціального узгодження сторонами, а у випадку відсутності визначаю­ться законодавством.

Отже, договір на виконання НД або ДКТР є самостійним і належить до групи договорів на виконан­ня робіт.

Стосовно предмета договору на виконання НД або ДКТР у науко­вій літературі відсутня єдина позиція. На думку одних науковців, предметом є саме результат робіт1, а інших - роботи як такі (тобто сам процес). Хоча дане питання є дискусійним, видається, що пред­метом договору є результат робіт.

Оскільки за договором на виконання НД або ДКТР можуть прово­дитися як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження, то внаслідок його виконання можуть бути отримані наукові і науко­во-прикладні результати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-техніч­ну діяльність» науковий результат - це нове знання, одержане у про­цесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафік­соване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну ро­боту, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; науково-прикладний результат — нове конструктивне чи технологічне рі­шення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науко­во-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Таким чином, результатом робіт за договором на виконання НД або ДКТР можуть бути звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бу­ти як фізичні, так і юридичні особи. Досить часто підрядником (виконавцем) є науково-дослідні, проект­но-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, на­укові центри, навчальні заклади, а також юридичні особи, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Замовником можуть бути фізичні чи юридичні особи, яким необ­хідне проведення відповідних наукових досліджень і розробок.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шля­хом складання кошторису. Сторони можуть передбачити підвищення або зменшення ціни за наявності певних обставин (наприклад, залеж­но від строку виконання робіт, досягнутого результату тощо). Зокре­ма, встановлена договором плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не за­лежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були встановлені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК).

Строк виконання робіт за договором визначається сторонами за­лежно від їх складності та інших факторів.

Права та обов'язки сторін. Договір на виконання НД або ДКТР є двостороннім, а тому оскіль­ки обов'язки однієї сторони кореспондують правам іншої, то з метою усунення дублювання доцільно розглянути саме обов'язки сторін.

Обов'язки замовника за договором на виконання НД або ДКТР за­кріплені у ст. 898 ЦК.

• По-перше, він повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або темати­ку робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед вико­навцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною до­говору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. До речі, підготовка технічного завдання мо­же бути покладена і на виконавця. У цьому разі існує потреба його узгодження замовником.

Одночасно з переданням технічного завдання погоджується про­грама з техніко-економічними показниками, яким повинен відповіда­ти очікуваний результат роботи. При виконанні науково-дослідних робіт у завданні чітко визначається їх тематика.

• По-друге, замовник зобов'язаний передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію. Мова йде про надання відомостей, що слугуватимуть підґрунтям для проведення робіт виконавцем. До того ж інформація має відповідати дійсності і бути достатньою для виконання роботи: крім наданих вихідних даних, замовник повинен у процесі виконання договору повідомляти інформацію, що стала у по­дальшому йому відома і яка може вплинути на результат робіт.

• По-третє, прийняти виконані роботи та оплатити їх. За загальним правилом обов'язок замовника здійснити оплату виникає після пере­дачі йому виконавцем результату повністю завершених науково-до­слідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Од­нак договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Саму процедуру здачі-приймання виконаних робіт сторони узгоджують у договорі.

Договором можуть бути передбачені й інші обов'язки замовника.

Обов'язки виконавця за договором на виконання НД або ДКТР встановлені ст. 897 ЦК.

• По-перше, він повинен виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором. Постає потреба з'ясувати питання можливості залучення інших осіб до виконання робіт. За загальним правилом, виконавець зобов'я­заний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встанов­лено договором.

• По-друге, виконавець повинен додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Особливість договору на виконання НД або ДКТР полягає у тому, що його результатом мо­жуть бути охороноздатні творчі досягнення, але і при реалізації до­говору інколи існує необхідність скористатися уже існуючими об'єк­тами інтелектуальної власності.

• По-третє, виконавець повинен утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при ви­конанні робіт. Такий обов'язок обумовлений, перш за все, дотриман­ням умов про конфіденційність.

• По-четверте, виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Зокрема, про па­тентоспроможні винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.

• По-п'яте, виконавець повинен своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть викликати відступи від техніко-економічних показників, пе­редбачених у технічному завданні замовника або у договорі. Цей обов'язок спрямований на забезпечення належної якості вико­нуваних робіт. Оскільки виконавець повинен виконати роботи відпо­відно до поставлених перед ним завдань, то, якщо є його вина у пев­них упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути.

• По-шосте, виконавець зобов'язаний негайно інформувати замов­ника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Це обумовлено тим, що сторони повинні прийняти рішення стосовно подальших дій. Тому до отри­мання від замовника необхідних вказівок виконавець змушений при­зупинити роботи.

На виконавця договором можуть бути покладені й інші обов'язки.

Конфіденційність відомостей про договір є однією з особливос­тей договору на виконання НД або ДКТР. Виконавець і замовник зо­бов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором (ст. 895 ЦК).

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володін­ні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов (ст. 30 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.). Сторони встановлюють механізми захисту такої інформації і режим до­ступу до неї. Зокрема, ознайомлення співробітників, які мають доступ до інформації, з правилами дотримання конфіденційності.

Обов'язок забезпечити конфіденційність відомостей для сторін договору є законодавче встановленим. А тому сторони повинні до­тримуватися правил щодо конфіденційності, навіть, за відсутності умов про це у договорі. Навпаки, якщо сторони хочуть виключити та­кий обов'язок, про це необхідно прямо зазначити у договорі.

Права сторін на результати робіт. Творчий характер виконува­них робіт обумовлює необхідність узгодження питання розподілу прав на отриманий результат.

Договір укладається сторонами з метою досягнення певного ре­зультату. При цьому замовника перш за все цікавить можливість ко­ристуватися досягненням, за що він і сплачує кошти. Тому законо­давче передбачено, що замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Виконавця цікавить насамперед плата за договором. Од­нак, оскільки він, як правило, займається такими видами діяльності на професійній основі, то у нього також є інтерес стосовно врахуван­ня отриманих досягнень у своїй подальшій роботі. Виходячи з наве­деного, за загальним правилом, яке можна змінити договором, за­кріплено, що виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе. А от передавати результати робіт ін­шим особам він може лише у випадку, коли таке право надане йому договором (ст. 896 ЦК).

Таким чином, якщо сторони не вирішили питання розподілу прав на виконання робіт, то кожна з них має право лише використовувати і позбавлена можливості розпорядження. Щоб не допустити таких на­слідків, сторонам у договорі доцільно узгодити умови використання отриманих результатів. Зокрема, розподіл прав на створені у процесі виконання робіт охороноздатні творчі досягнення, можливість роз­поряджання кожної зі сторін її правами шляхом видачі ліцензії чи пе­редачі прав іншим особам, межі використання у власній діяльності.

При цьому необхідно враховувати, що права на охоронювані як , об'єкти інтелектуальної власності елементи, що містяться в отрима­них за договором результатах, повинні кореспондувати правам на ви­користання результатів у цілому, оскільки у іншому випадку вони не зможуть бути реалізовані правовласником.

Ризики та відповідальність сторін за договором. Оскільки договір підряду і договір на виконання НД або ДКТР—це два самостійні цивільно-правові договори, то у них по-різному вирі­шується питання розподілу ризиків та відповідальності сторін.

Зокрема, на відміну від договору підряду ризик випадкової немож­ливості виконання договору на виконання НД або ДКТР несе замов­ник. Це означає, що замовник повинен оплатити роботи чи відшкоду­вати витрати виконавця навіть тоді, коли виконавцем з незалежних від нього обставин не досягнутий очікуваний результат.

Такий підхід законодавця до вирішення цього питання зумовлений тим, що творчий характер виконуваних робіт підвищує вірогідність отримання негативного результату чи неотримання його взагалі. Від­повідно, у протилежному випадку виконавець був би змушений вико­ристовувати традиційний підхід до вирішення питання, для якого ха­рактерний менший, у порівнянні з творчою діяльністю, ризик. Таким чином, покладення ризику на замовника відповідає інтересам як ви­конавця, так і замовника,

Покладення ризику випадкової неможливості виконання договору на замовника обмежено правилами стосовно наслідків недосягнення очікуваних результатів. Різний ступінь творчості НД або ДКТР має значення при вирішенні питання стосовно ситуації, що виникає при неможливості виконання. Тому слід звернути увагу, що існує прин­ципова різниця щодо розподілу ризику не лише у порівнянні з дого­вором підряду, а й у середині договору на виконання НД або ДКТР.

Як уже зазначалось, договір на виконання НД або ДКТР фактично включає два досить тісно пов'язаних між собою договори: договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослід­но-конструкторських та технологічних робіт, а тому він може охоп­лювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від вико­навця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до вияв­лення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором (ч. 1 ст. 899 ЦК).

Якщо під час виконання дослідно-конструкторських та техноло­гічних робіт виявляється неможливість досягнення результату вна­слідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'я­заний відшкодувати витрати виконавця (ч. 2 ст. 899 ЦК).

Таким чином, у випадку неможливості виконання договору мате­ріальні наслідки для замовника різні. За негативний результат науко­во-дослідних робіт він зобов'язаний пропорційно оплатити виконані роботи, а дослідно-конструкторських та технологічних робіт - від­шкодувати лише фактичні витрати виконавця.

Специфіка договору накладає відбиток і на вирішення питання про підстави та обсяг відповідальності сторін за порушення своїх обов'язків. Якщо замовник несе відповідальність за невиконання та нена­лежне виконання на загальних підставах, то відповідальність виконав­ця має певні особливості.

Виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання НД або ДКТР, якщо не доведе, що порушення сталося не з його вини (ч. 1 ст. 900 ЦК). Таким чином, нормативне закріплена пре­зумпція вини виконавця у випадку неналежного виконання договору.

Законодавче встановлений склад і граничний розмір збитків, які повинен відшкодувати замовнику виконавець. Доречно звернути ува­гу, що в цьому разі має місце передбачений нормативними актами ви­падок обмеженої відповідальності. Так, відповідно до ч. 2 ст. 900 ЦК, виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором вста­новлено, що вони підлягають відшкодуванню у межах загальної ціни робіт за договором.

Таким чином, за загальним правилом, відповідальність виконавця обмежується вартістю робіт з недоліками, однак сторони можуть роз­ширити її до загальної вартості робіт за договором

Оскільки відповідальність виконавця за договором на виконання НД або ДКТР обмежена реальними збитками, то упущена вигода під­лягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Ця норма є імперативною, і сторони не можуть змінити у договорі за­кріплене нею правило.

Законодавчо обмежений розмір відпо­відальності виконавця тільки стосовно виявлених недоліків в резуль­таті робіт. Обмежена відповідальність не поширюється на інші випад­ки невиконання та неналежного виконання договору, відповідаль­ність за які настає на загальних підставах (наприклад, при порушенні режиму конфіденційності, включенні в результат робіт об'єктів інте­лектуальної власності, права на які належать іншим особам, тощо).

Лекція 10