4. Договір побутового підряду.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює під­приємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фі­зичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу (ч. І ст. 865 ЦК).

Згідно зі ст. 865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними, зо­крема є: Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон); Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі» громадського харчування та послуг», Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Ка­бінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (далі - Прави­ла); низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових по­слуг, затверджених наказом Українського союзу об'єднань, підпри­ємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 27 серпня 2000 р. № 20, зокрема: Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швей­них і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремон­ту та виготовлення металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури тощо.

Значення наведених нормативно-правових актів полягає у тому, що вони складають частину особливого режиму, передбаченого для договору побутового підряду. Правові норми, що містяться у цих ак­тах, є щодо загальних положень про підряд такими ж спеціальними, як і норми § 2 глави 61 «Побутовий підряд».

Договір побутового підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним. Поряд із загальними ознаками, притаманними підряду в цілому, договір побутового підряду має низку специфічних рис.

По-перше, це особливість суб'єктного складу договору побутово­го підряду. Замовником може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди виступає юридична або фізична особа, що здійс­нює підприємницьку діяльність.

По-друге, даний договір є публічним. Тобто, на нього поширюють­ся особливості, встановлені цивільним законодавством щодо публіч­них договорів (ст. 633 ЦК). Так, умови договору побутового підряду встановлюються однаково для всіх замовників, крім тих, яким за за­коном надані пільги; підрядник не має права надавати переваги одно­му споживачеві перед іншим щодо укладення договору побутового підряду, якщо інше не передбачено законом. Він також не може від­мовитися від укладення цього договору за наявності у нього можли­востей виконувати відповідні роботи на користь споживача.

По-третє, певну специфіку має предмет договору: робота при­значена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто її результат повинен бути призначений для використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. На підрядні роботи, які за своїм змістом хоча і можуть бути віднесені до побутового підряду, але їх результати використовуються у підприємницькій діяльності, поширюються загальні норми про договір підряду (§ 1 гл. 61 ЦК).

По-четверте, специфіка побутового підряду знаходить свій прояв у наявності переддоговірних обов'язків підрядника. Вони полягають у наданні підрядником необхідної і достовірної інформації про запро­поновану роботу, про ціну і форму оплати та інших відомостей (ст. 868 ЦК). Згідно із ст. 867 ЦК підрядник не має права нав'язувати замовнику включення до договору додаткових сплатних робіт або послуг. Замовник у будь-який час до здачі йому роботи в односторон­ньому порядку може відмовитися від виконання договору, сплатив­ши замовнику частину встановленої ціни пропорційно виконаній ро­боті (ч. 2 ст. 867 ЦК). Підстави для відмови закріплені і у ст. 15 Закону: коли підрядник вчасно не почав виконання договору; якщо під час виконання замовник не задоволений ходом виконання робіт (мають місце відступи від Закону або умов договору); наявність ін­ших непорозумінь (наприклад, питання про доплату). Умови догово­ру, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

По-п'яте, специфіка цього договору полягає в умовах, що визна­чаються ще до його укладання і з якими погоджується його замовник. Зокрема, це стосується ціни, яка визначається прейскурантами, тарифами і кошторисом, однак може й коригуватися за згодою сторін.

Договір повинен укладатися у простій письмовій формі (ст. 866 ЦК) шляхом підписання одного документа, видачі квитанції, касового чека, товарного чека, білета встановленої форми (п. 9 Правил). Як виняток договір може укладатися в усній формі, якщо моменти укла­дення і виконання збігаються. На відміну від загального правила про неприйнятність показань свідків (ч. 1 ст. 218 ЦК), ст. 866 ЦК надає можливість при відсутності у замовника документа посилатися на по­казання свідків для підтвердження факту укладання договору,

У разі, коли замовник у письмово оформленому договорі приєд­нується до умов формулярів, запропонованих підрядником, він набу­ває ознак договору приєднання (ст. 634 ЦК).

Згідно зі ст. 870 ЦК і п. 17 Правил робота може бути виконана з ма­теріалів як підрядника (тоді матеріал оплачується замовником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахун­ком після закінчення роботи), так і замовника (тоді у квитанції або іншому документі фіксується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін; у даному випад­ку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і пра­вильне його використання).

Відповідно до ст. 872 ЦК у разі виявлення під час приймання ре­зультату роботи або під час його використання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана з ма­теріалу замовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених у цій статті прав:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

До істотних відступів від умов договору, істотних недоліків у роботі підрядника, що тягнуть за собою наведені наслідки, належать по­рушення строків виконання замовлення, втрата, псування чи пошкод­ження матеріалів, невідповідність результату робіт вимогам якості, яку не можна усунути, тощо.

У тому разі, коли виявлені недоліки або відступи від умов догово­ру не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відпо­відного зменшення плати.

Замовник завжди може вимагати від виготовлювача встановлення гарантійного строку, який може бути зазначений у паспорті або сер­тифікаті. Аналогічні правила встановлені у ст. 14 Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 872 ЦК вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника та інших осіб, може бути пред'явлена за­мовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Варто наголоси­ти, що момент виявлення недоліків у даному випадку значення не має, у зв'язку з чим на останні можна посилатися і після закінчення гарантій­них строків. Протягом встановленого наведеною нормою десятирічного строку замовнику надається право подавати вимоги про повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків.

По закінченні роботи замовник повинен з'явитися за її результа­том. У разі нез'явлення замовника підрядник направляє йому письмо­ве повідомлення і після закінчення двох місяців з дня попередження має право продати предмет договору за розумну ціну, а одержану су­му, за відрахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника (ст. 874 ЦК).