3. Права та обов’язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду.

Головним обо­в'язком підрядника за цим договором є якісне відповідно до умов до­говору виконання роботи і передача її результату замовникові, за правило, у встановлений строк. Причому, якщо це передбачено дого­вором або, якщо без певної інформації використання результату ро­боти для цілей, визначених договором, є неможливим, результат під­рядник зобов'язаний передати разом з інформацією щодо експлуата­ції чи іншого його використання.

ЦК зберіг традиційний підхід до конструювання договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника (стат­ті 837,855 ЦК й інші), який полягає у тому, що у випадку випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові або у разі, коли закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, під­рядник немає права вимагати плати за роботу, а якщо оплата була здійснена частково, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повер­нути ці виплати замовнику.

Якщо знищення предмета договору або неможливість за­кінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замов­ником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи (право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до за­мовника у момент, коли мало відбутися її передання - ч. 6 ст. 853 ЦК, підрядник має право на оплату роботи - ч. 1 ст. 855 ЦК).

ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст. 842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку - на ту, котра його пропусти­ла. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встанов­лено договором або законом.

Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов'язаний ви­конувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку в договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зо­бов'язаний належним чином прийняти зазначений матеріал; своєчасно попередити замовника про неякісність або непридатність цього мате­ріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, але які загрожують якості чи придатності результату роботи. Між тим, якщо використання неякісно­го або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загро­жує життю та здоров'ю людей або призводить до порушення екологіч­них, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на від­шкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК).

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про вико­ристання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіден­ційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і тех­нічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо ін­ше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов'язок сто­совно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК).

Підрядник має право: не починати роботу, а розпочату роботу зу­пинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка піддягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК). Це положення у повній мірі відповідає змісту ст. 358 ЦК про зустрічне виконання зобов'язань; за згодою за­мовника на дострокове виконання роботи (ч. 2 ст. 854 ЦК); на ощад­ливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості; на від­мову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо за­мовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи чи не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перене­сенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку зі спри­яння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ч. 1 ст. 850 ЦК). Якщо ж вико­нання роботи стало неможливим внаслідок дій або недогляду замов­ника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з ураху­ванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замов­ником договору.

Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депо­зит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановле­но договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником про виконання роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК); вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі, передбачених договором; при­тримати результат роботи, а також устаткування, залишок невико­ристаного матеріалу та інше майно замовника, якщо останній не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підряд­никові у зв'язку з виконанням договору підряду.

Виходячи з того, що договір підряду - двосторонній договір, права та обов'язки покладаються також на замовника.

До обов'язків замовника закон відносить наступні: видати завдання підряднику, тобто чітко обумовити предмет договору; якщо це передба­чено договором, надати матеріал підряднику; замінити на вимогу під­рядника у відповідний строк неякісний або непридатний матеріал, змі­нити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи; сприяти останньому у виконанні роботи у випадках, в обсязі та у порядку, вста­новлених договором; прийняти роботу, виконану підрядником.

Порядок прийняття роботи врегульований ст. 853 ЦК, бо є важли­вим для обох сторін - як для замовника, так і для підрядника. Замов­ник зобов'язаний разом з підрядником оглянути роботу і прийняти її, а у разі виявлення допущених підрядником відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо цього не буде зроблено, замовник втрачає право у подальшому поси­латися на відступи від умов договору чи недоліки у виконаній роботі. Маються на увазі тільки ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, тобто явні. Якщо ж після прийняття роботи будуть виявлені відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при зви­чайному способі її прийняття (приховані), у тому числі й такі, що бу­ли умисно приховані підрядником, замовник зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків на вимогу будь-кого із сторін має бути призначена експер­тиза. Витрати на її проведення несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недо­ліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сто­рона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін - обидві сторони.

Якщо замовник виявить явні недоліки, він має право за своїм вибо­ром вимагати безоплатного їх виправлення у розумний строк або ви­правити останні за свій рахунок, отримавши право на відшкодування своїх витрат на виправлення цих недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦК). До речі, підрядник має право замість усунення недоліків роботи без­оплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'яза­ний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за ха­рактером роботи таке повернення можливе (ч. 2 ст. 858 ЦК).

Якщо будуть виявлені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК).

Стаття 863 ЦК містить спеціальну норму про позовну давність, яка застосовується до вимог щодо неналежної якості робіт за договором. Вона дорівнює одному року, а щодо будівель і споруд - трьом рокам від дня прийняття замовником. Початок перебігу позовної давності залежить від певних обставин. Так, якщо договором підряду або зако­ном встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків ро­боти зроблена у його межах, перебіг позовної давності починається від для заявлення про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Замовник за договором підряду має наступні права: у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність під­рядника; відмовитись від договору та вимагати відшкодування збит­ків, якщо підрядник своєчасно не почав роботу або виконує її на­стільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; призначити підрядникові строк для усунення недоліків, коли під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, а у разі невиконання підрядником цієї умови—відмовити­ся від договору та вимагати відшкодування збитків або доручити ви­правлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Закон традиційно надає замовнику право на односторонню відмо­ву від договору. Так, відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, ви­плативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, заподіяні розірванням договору.