5. Розробка плану проведення фокус-групи.

На цьому етапі складається так званий гайд, яким керується модератор у процесі проведення фокус-групи, тобто визначається перелік запитань та їх послідовність, що дасть можливість проводити розмову ефективно, охоплюючи всі необхідні питання, і забезпечити поєднуваність результатів, отриманих для всіх груп. Кількість запитань визначається цілями дослідження з врахуванням тривалості фокус-групи (зазвичай фокус-група триває 2-3 години). Оптимальною кількістю запитань, що виносяться на обговорення, вважається 10. Кількість запитань у плані може перевищувати реально задану, що дасть можливість ведучому бути більш адекватним перебігу дискусії. Можливим є також внесення змін до формулювання запитань і порядку їх постановки після проведення перших фокус-груп.

6. Проведення фокус-групи:

• Початковий етап (5-10 хв.): включає в себе вступне слово модератора. Модератор виголошує коротке вступне слово для ознайомлення учасників з темою і процедурою обговорення, створення атмосфери зацікавленості, відкритості, налаштованості на роботу.

• Основна частина дискусії: ведеться згідно з розробленим раніше планом, однак, метою є не його дотримання, а отримання передбаченої ним інформації.

В ході основної частини дискусії перед модератором постають дві основні задачі: регулювання обговорення і його фокусування на проблемі дослідження. Модератор стимулює відверте висловлювання думок, демонструє цікавість до висловлюваних учасниками точок зору, готовність зрозуміти і прийняти різні погляди.

Модератор не має права втручатися в дискусію, ставити прямі запитання, висловлювати власну точку зору, давати прямі або непрямі оцінки позиціям учасників, коментувати їх висловлювання.

Модератор має заохочувати присутніх до конструктивної дискусії, активізувати пасивних учасників.

• Фінальна частина фокус-групи спрямована на те, щоб відпустити людей в доброму настрої, створити в них позитивне емоційне відношення до процесу фокус-групового дослідження. З цією метою модератор повинен подякувати кожному учаснику за активну участь в обговоренні, висловити сподівання, що вони всі разом цікаво і продуктивно провели час .

7. Підготовка звіту.

Звіт – резюмування найбільш важливих думок учасників, що передбачає наявність наступних частин:

• вступ – коротка частина звіту, обсягом до сторінки, що містить інформацію про мету дослідження, його місце у загальній дослідницькій програмі;

• цілі – опис цілей засідання групи, що пов’язані з цілями тематичного плану модератора;

• методологія – опис способу проведення груп з точки зору їх кількості, місця проведення, способу відбору учасників тощо;

• результати – результати аналізу протоколу (розшифровки запису) фокус-групи подаються у вигляді аналітичних оцінок з прикладами висловлювань учасників. Інтерпретація результатів обговорення даної серії груп;

• висновки та рекомендації.

4.7. Експертні оцінки

Метод експертних оцінок – це процедура одержання емпіричної інформації через опитування відібраних спеціалістів (експертів), що дозволяє поєднати теоретичний аналіз і суб'єктивні, інтуїтивні думки спеціалістів з метою одер­жання узагальненої, інтегрованої оцінки або прогнозу щодо розвитку досліджуваних процесів.

Після опрацювання індивідуальних думок експертів за допомо­гою спеціальних математичних, статистичних та інших про­цедур одержують якусь узагальнену думку. При цьому необхідно мати ни увазі таку обставину: результат роботи експертної групи – це не завжди єдина, одностайна оцінка. Спеціалісти можуть висловлювати з досліджуваної проблеми настільки різноманітні судження, що результатом експертної роботи можуть бути декілька можливих підходів, альтернатив об­говорюваної ситуації.

Для підвищення достовірності і надійності отриманих за допомогою експертних оцінок досліднику необхідно добре володіти теоретичними і методичними основами використання даних методів, уникати ілюзії простоти їх застосування.

Організація експертного опитування потребує ви­рішення трьох специфічних проблем: