4. Принципи місцевого самоврядування в Україні.

Під терміном «принципи» (від лат. рrіпсіріum -основа, начало) розуміють первоначало; те, що лежить в основі певної наукової теорії; основа устрою, дії певного механізму, системи. Звідси, принципи місцевого само­врядування - це обумовлені завданнями та функціями місцевого самоврядування вихідні начала, що покладені в основу його організації і функціонування та які визна­чають властивості, риси та ознаки місцевого самовряду­вання.

Принципи місцевого самоврядування встановлені Конституцією України та Європейською хартією місце­вого самоврядування, а їх деталізацію та конкретизацію здійснено в Законі України «Про місцеве самоврядуван­ня в Україні» (зокрема, стаття 4). Ці принципи охоплю­ють всі аспекти організації і функціонування місцевого самоврядування.

(Продемонструвати схему „Принципи місцевого самоврядування в Україні”)

За ступенем узагальнення їх можна поділити на дві групи:

а) загальні принципи організації та здійснення публіч­ної влади в Україні;

б) принципи місцевого самоврядування як специфіч­ної форми публічної влади.

Перша група принципів визначає загальні засади організації різних форм публічної влади в Україні - дер­жавної влади і місцевого самоврядування. Вони отрима­ли закріплення в І розділі Конституції України як засади конституційного ладу і деякі з них відтворені в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». До цієї групи принципів належать такі:

• гуманізму (визнання людини, її життя і здоров'я, чес­ті і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соці­альною цінністю);

• народовладдя (визнання народу єдиним джерелом влади в Україні. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого само­врядування);

• демократизму;

• верховенства права;

• законності (органи державної влади та органи міс­цевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спо­сіб, що передбачені Конституцією та законами Ук­раїни).

У системі загальних принципів організації та здійс­нення публічної влади особливо слід підкреслити роль принципу законності та звернути увагу на специфіку його застосування в системі місцевого самоврядування. Так, місцеве самоврядування - це влада підзаконна і всі елементи системи місцевого самоврядування зобов'я­зані точно та неухильно дотримувати вимог закону, ін­ших нормативно-правових актів державної влади. Від­повідно до цього всі акти, що приймаються в системі місцевого самоврядування, мають відповідати вимогам закону.

Водночас Конституція України передбачає, що міс­цеве самоврядування має власні повноваження і реалізує їх самостійно та незалежно від державної влади. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'яз­ковими до виконання на відповідній території (ст. 144). Таким чином, ці акти можуть мати нормативно-правовий характер і в практичному плані важливого значення на­буває питання щодо співвідношення їх юридичної сили з юридичною силою актів органів державної влади, зокре­ма, органів виконавчої влади. Аналіз конституційний положень щодо самостійності та незалежності місцевого самоврядування дозволяє зробити висновок про пріори­тет актів місцевого самоврядування, що видаються в ме­жах компетенції відповідного органу місцевого самовря­дування, над актами будь-якого органу виконавчої влади. Згідно з Конституцією України рішення органів місцево­го самоврядування зупиняються у встановленому зако­ном порядку з одночасним зверненням до суду лише з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України (ст. 144).

Другу групу становлять принципи, що характеризують організацію та функціонування місцевого самовря­дування як специфічної самостійної форми публічної влади. Ці принципи закріплені в Конституції України та в Законі України «Про місцеве самоврядування в Украї­ні» відповідно до положень Європейської хартії місцево­го самоврядування, їх, в свою чергу, також можна поділити на дві групи –

• загальні (основні)

• та спеціальні принципи

Загальні принципи здійснюють визначальний вплив у всіх сферах місцевого самоврядування, тоді як спеці­альні притаманні лише окремо взятим сферам місцевого самоврядування.

Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до загальних принципів міс­цевого самоврядування відносять:

• гласність;

• колегіальність;

• поєднання місцевих і загальнодержавних інтересів;

• виборність;

• правову, організаційну та матеріально-фінансову са­мостійність територіальних громад та їх органів у межах повноважень, визначених законом;

• визнання за місцевим самоврядуванням власної ком­петенції;

• підзвітність та відповідальність перед територіаль­ними громадами їх органів та посадових осіб;

• державну підтримку та гарантії місцевого самовряду­вання;

• судовий захист прав місцевого самоврядування;

• самостійне вирішення територіальною громадою пи­тань місцевого значення.

Кожен з цих принципів, з одного боку, має самостій­не значення, з другого - тісно взаємодіє з іншими прин­ципами. В сукупності вони становлять єдину цілісну систему принципів, які визначають організацію та функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Спеціальні принципи місцевого самоврядування мають досить розгалужену систему. Так, наприклад, до спеціальних принципів у сфері місцевих фінансів можна віднести:

• збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів;

• фінансування державою витрат, пов'язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування нада­них законом повноважень органів виконавчої влади;

• са­мостійність місцевих бюджетів;

• фінансова підтримка міс­цевого самоврядування державою тощо.

З принципами місцевого самоврядування тісно пов'я­зані його завдання та функції.

До основних завдань місцевого самоврядування мо­жна віднести:

• зміцнення засад конституційного ладу України; забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина;

• створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення;

• розвиток місцевої демократії.

Відповідно до цих завдань визначаються і функції місцевого самоврядування, під якими розуміють основні напрями діяльності територіальних громад, органів міс­цевого самоврядування у вирішенні завдань місцевого самоврядування (муніципальної діяльності). Найважли­вішими з них є:

• залучення населення до участі у вирішенні питань міс­цевого та загальнодержавного значення;

• володіння, використання, а також управління кому­нальною власністю;

• забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;

• надання соціальних послуг населенню;

• забезпечення законності, громадської безпеки, пра­вопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян;

• соціальний захист населення, сприяння працевлашту­ванню громадян;

• захист прав місцевого самоврядування.

Функції місцевого самоврядування отримали юридич­не закріплення в Законі України «Про місцеве самовря­дування в Україні» у вигляді предметів відання органів місцевого самоврядування.