Практичний блок

І. Розв’язування педагогічних задач.

Задача 1. На уроці вчитель перевіряв домашнє завдання за допомогою фронтального опитування, яке проходило в досить швидкому темпі. Павло К. Не зміг швидко зорієнтуватися в питаннях і сказав учителю, що йому треба подумати. На що вчитель відповів: “Нічого думати, треба відповідати”. Хлопець перестав зовсім відповідати на уроці.

До якого типу учнів ви віднесли б Павла К.? Яку вимогу перевірки і оцінювання знань не дотримався вчитель?

Задача 2. Вчитель викликає до дошки учня. Той жваво і рівно розповідає матеріал минулого уроку. Педагог слухає і думає: “Учень здібний, матеріал схоплює відразу на уроці, але готуватися глибоко не любить. Переглянув підручник, скоріш за все, на перерві. Однак відповідь правильна, логічна. Придратися ні до чого. Оцінка висока.” До столу йде інший учень. Його відповідь плутана, мовлення не зовсім впевнене, хоч видно, що з матеріалом ознайомився сумлінно. Більше трійки поставити не можна.

Проаналізуйте наведені ситуації. Чи можливо підійти до оцінки по-іншому? Порівняйте, скільки праці, зусиль та часу витратили ці два учні на підготовку до уроку? Чи справедливо буде знизити оцінку першому і виставити вищу другому? Які функції виконує оцінка в навчальному процесі?

Задача 3. Вчитель, знаючи сором’язливий характер Наталі, попереджує:

- Скоро запитаю. Приготуйся. Ось текст, з яким ти впораєшся самостійно.

Він дає дівчинці карточку з текстом, який вона повинна прочитати. У Наталі ще є час, щоб перебороти хвилювання, вона готується, потім впевнено і майже спокійно читає в голос. Багатьом учням вчитель уже поставив заохочувальні оцінки, а у Наталі їх ще немає. Дівчинка дуже збудлива, навчання дається їй нелегко. Високу оцінку поставити не можна, але й з низькою можна зачекати. Але коли Наталя написала рядок красивих літер, - лише один рядок! – вчитель рішуче вивела високу оцінку.

Дайте оцінку діям вчителя. Чи не приведе таке оцінювання знань до зниження виховної функції оцінки, до втрати її об’єктивності?

Задача 4. Коли мій онук, п’ятикласник, отримав двійку з співів, то це мене здивувало. Бо він паралельно з основною школою навчається в музичній, співає там в хорі.

Запитую:

- Як же це так?

- А я, дідусю, зошит із співів забув.

Другу двійку онук отримав з фізкультури. І знову незрозуміло. Хлопець – спортсмен, учасник багатьох шкільних змагань. Виявляється , забув принести лижі. А третя двійка – з поведінки – мене просто приголомшила. В ті часи, коли я навчався, не тільки “незадовільно”, але і “добре” було подією. Що ж такого накоїв онук?

• Нічого особливого, - відповідає класний керівник, - вертівся на уроці.

Одиниця з математики, розмашисто виставлена за “бруд” в зошиті, уже не здивувала мене. Тепер, гортаючи щоденник, в якому переважають низькі оцінки, не розумію, чи то мій онук дійсно “з’їхав” у навчанні, чи недисциплінований та неохайний. ( З газети).

Які педагогічні прорахунки допущені вчителями в оцінюванні знань школяра? Які критерії шкільної оцінки? Як оцінка впливає на ставлення до навчання?