Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_dlya_saytu__4.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
102.91 Кб
Скачать

Лекція № 4

Види і стилі навчання. Методи навчання у вищому навчальному закладі

  1. Види навчання.

  2. Стилі навчання.

  3. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі.

Література:

  1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посібник для студентів магістратури. — Житомир, 2003. — 232 с.

  2. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 486 с.

  3. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В.Семенова та ін.; Заред. З.Н. Курлянд - К.: Знання, 2005. - 399 с.

  4. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи. – К., 2009.

Види навчання

Розрізняють такі види навчання:

  • догматичне навчання;

  • пояснювально-ілюстративне навчання;

  • проблемне навчання;

  • програмоване навчання;

  • модульне навчання.

Догматичне навчання.

@ Коли сформувався цей вид навчання?

Для догматичного навчання характерні такі особливості: викладач повідомляє…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………. студенти …………………………………………………………………………………………….; від студентів не вимагають ………………………...................................

Цей тип навчання сприяє певною мірою розвитку ………………. пам'яті, але не створює умов для розвитку інтелектуального потенціалу особистості, не забезпечує підготовку людини до практичної діяльності на основі набутих знань.

Пояснювально-ілюстративне навчання. Основна мета такого виду навчання - передавання-засвоєння знань і застосування їх на практиці. Іноді його називають пасивно-споглядальним. Педагог прагне викласти навчальний матеріал із застосуванням наочних та ілюстративних матеріалів, а також забезпечити його засвоєння на рівні відтворення й застосування для розв'язання практичних завдань.

Пояснювально-ілюстративний вид навчання зумовлений вищим рівнем суспільно-виробничих відносин.

Особливості: викладач повідомляє студентам певний обсяг знань, пояснює сутність явищ, процесів, законів, правил та ін. з використанням …………………………………………………….; студенти мають свідомо засвоїти пропоновану частку знань і відтворити її на рівні ………………………………., застосувати знання на практиці в різноманітних видах.

Він певною мірою сприяв раціональному підходу до оволодіння значним обсягом усталених знань, розвитку логічного мислення та оперативної пам'яті.

??? Які недоліки пояснювально-ілюстративного виду навчання?

Проблемне навчання.

@ Що лежить в основі проблемного навчання (відомості з психології)?

Суть проблемного навчання - у постановці (педагогом) і розв'язанні (студентом) проблемного питання, завдання і ситуації.

Особливості: знання й способи діяльності не подано…….., не запропоновано правила чи інструкції, завдяки яким той, хто навчається, міг би гарантовано виконати завдання. Матеріал не подано, а задано як предмет пошуку. Зміст навчання полягає саме в стимулюванні ………………… діяльності студента.

@Чому проблемне навчання є ефективним на сучасному етапі розвитку освіти?

Під час розв'язання проблемного питання передбачено пошук різних варіантів відповіді, заздалегідь готова відповідь - неприйнятна.

@??? Наведіть приклади проблемних питань.

Проблемна задача - це навчально-пізнавальна задача, що зумовлює прагнення до самостійного пошуку способів її розв'язання. З погляду процесу пізнання задачі можуть бути двох видів — проблемні (пізнавальні) й навчальні.

??? Яка різниця між проблемними і навчальними задачами?

@??? Наведіть приклади проблемних задач.

Проблемна ситуація в процесі навчання передбачає, що суб'єкт (студент) хоче розв'язати важкі для себе завдання, але йому не вистачає даних, і він повинен сам їх шукати. Така ситуація характеризує психологічний стан студента, що виникає в процесі виконання навчального завдання, стимулюючи до пошуку нових знань і способів діяльності.

Проблемна ситуація містить три компоненти:

а) необхідність виконання такої дії, під час якої з'являється пізнавальна потреба в новому ракурсі, знанні чи способі дії;

б) невідоме, яке потрібно розкрити в ситуації, що виникла;

в) можливості студентів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті «таємниці» невідомого.

@??? Наведіть приклади проблемних ситуацій.

Проблемне навчання як процес складається з низки етапів:

??? Розташуйте їх у правильній послідовності.

1) добір методів і засобів розв´язання завдання;

2) членування основного проблемного завдання на мікрозавдання, визначення плану (програми) їх розв´язання;

3) виявлення суперечностей, усвідомлення їх як певних утруднень — створення проблемної ситуації;

4) висунення й усвідомлення гіпотези;

осмислення проблемного завдання і прийняття його студентами, розуміння установки;

5) мобілізація ресурсу знань, умінь і навичок відповідно до умови завдання й гіпотези;

6) виконання системи дій і операцій, що сприяють розв´язанню завдання;

7) перевірка одержаних результатів на практиці, зіставлення з гіпотезою, встановлення логічного зв´язку між знаннями набутими нині й раніше.

8) аналіз умов пізнавального завдання, встановлення залежності між його складовими;

Доцільно організована проблемна ситуація — головний чинник, імпульс до активної розумової діяльності студентів.

???Які переваги проблемного навчання?

??? Які є труднощі в організації проблемного навчання?

??? Чи слід відкидати пояснювально-ілюстративний вид навчання?

Програмоване навчання.

В його основі – кібернетичний підхід, відповідно до якого навчання розглядають як складну динамічну систему. Керують цією системою за допомогою посилання команд від педагога (комп'ютера, інших технічних засобів і аудіо-, відеотехніки) до учня (студента) й одержання зворотного зв'язку, тобто інформації про перебіг навчання - від педагога (оцінка) і учня чи студента (самооцінка).

@ Які принципи програмованого навчання сформулював Б. Скінер?

На практиці педагог може скористатися …………………… чи ………………………… побудовою освітньої програми.

У разі вибору …………………. побудови програми студенти працюють над усіма порціями навчальної інформації в міру їх надходження.

……………………. програма дає змогу студентові вибрати індивідуальний шлях засвоєння цілісної навчальної інформації.

Засвоєння інформації залежить від рівня підготовленості.

???Як здійснюється прямий і зворотній зв'язок педагога зі студентом?

Перевага цього виду навчання - одержання повної і постійної інформації про ступінь і якість засвоєння всієї навчальної програми.

??? Які ще переваги програмованого навчання?

??? Які недоліки програмованого навчання?

Модульне навчання передбачає таку організацію процесу, коли науково-педагогічний працівник і студенти працюють із навчальною інформацією, представленою у …………………………………………

Кожен модуль є завершеним і відносно самостійним.

Сукупність таких модулів становить єдине ціле в розкритті навчальної теми чи всієї навчальної дисципліни.

Наприклад, перший цільовий модуль дає перше уявлення про нові об'єкти, явища чи події.

Другий інформаційний модуль є системою необхідної інформації у вигляді розділів, параграфів книги, комп'ютерної програми.

Третій операційний модуль містить весь перелік практичних завдань, вправ і питань для самостійної роботи з використання здобутої інформації.

Останній модуль для перевірки результатів засвоєння нової навчальної інформації може бути у вигляді, наприклад, переліку питань для заліку, іспиту, тесту і творчих завдань.

??? Які переваги модульного навчання?

??? Які недоліки модульного навчання?

Отже, ……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

2. Стилі навчання.

??? Як ви розумієте поняття «стиль навчання»?

Визначають такі стилі навчання: репродуктивний стиль навчання, творчий стиль навчання, емоційно-ціннісний стиль навчання.

Стилі навчання визначають за домінуванням певної групи методів у загальній системі методів і прийомів навчання.

Репродуктивний стиль навчання. Основна особливість репродуктивного стилю в тому, щоб передати студентам певні очевидні знання. Педагог просто викладає зміст матеріалу й перевіряє рівень його засвоєння. Головним видом діяльності науково-педагогічного працівника є репродукування, що не допускає альтернатив. У межах цієї моделі враховано тільки регламентовані чи догматизовані знання. Думок студентів просто не беруть до уваги. Основу репродуктивного навчання становить система вимог педагога до швидкого, точного й міцного засвоєння знань, навичок і вмінь.

??? Які слова педагога характеризують цей стиль навчання?

??? Які переваги репродуктивного стилю навчання?

??? Які недоліки репродуктивного стилю навчання?

Творчий стиль навчання. Його стержнем є стимулювання студентів до творчості в пізнавальній діяльності. А також - підтримання з боку педагога ініціатив своїх підопічних. Педагог добирає зміст навчального матеріалу відповідно до критеріїв проблемності. У процесі викладення проблеми науково-педагогічний працівник прагне вибудувати діалог зі студентами.

??? Які звертання педагога характерні для творчого стилю?

У тактиці творчого стилю навчання наявні такі лінії поведінки педагога:

  • уміння поставити навчально-пізнавальні проблеми так, щоб зумовити інтерес до міркування, аналізу й порівняння відомих фактів, подій і явищ;

  • стимулювання до пошуку нових знань і нестандартних способів розв'язання завдань і проблем;

  • підтримання студента на шляху до самостійних висновків і узагальнень.

??? Які переваги творчого стилю навчання?

??? Які недоліки творчого стилю навчання?

Емоційно-ціннісний стиль навчання

Емоційно-ціннісний стиль навчання забезпечує особистісне залучення студентів до навчально-виховного процесу на рівні емпатичного розуміння й ціннісно-смислового сприйняття навчального матеріалу й духовно-морального образу самого вчителя. Це можливо тільки в разі емоційної відкритості педагога, щирому зацікавленні навчальним предметом.

Результативність цього способу організації навчання збільшується, якщо педагог організовує взаємини зі студентами на основі емоційно-довірливого спілкування, діалогу, співпраці й поваги до кожної особистості. Педагог, орієнтований на емоційно-ціннісний стиль навчання, стимулює студентів до рефлексії, «праці душі» (за В. О. Сухомлинським), до формування свого ставлення:

■ до наукових і технічних досягнень людства;

■ до результатів діяльності людини;

■ до історичних подій і творів мистецтва;

■ до цінності знань і вмінь для професійної діяльності.

???Які звертання педагога характерні для емоційно-ціннісного стилю?

??? Які переваги емоційно-ціннісного стилю навчання?

??? Які недоліки емоційно-ціннісного стилю навчання?

⌂♫ Візьміть інтерв’ю у викладачів нашого факультету, які працюють за творчим та емоційно-ціннісним стилями навчання на тему «Що спонукало Вас до вибору цього стилю навчання?».

3. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі

Методи (у перекладі з гр. — спосіб дослідження), як наукова категорія — це спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність. Методи навчання — це засоби взаємопов'язаної діяльності викладача і студента, спрямованої на вирішення завдань навчання, виховання і розвитку.

@ Як у педагогічній літературі визначається поняття «метод навчання»?

???Що треба знати, щоб здійснити педагогічно обґрунтований вибір методів дослідження?

??? А.С.Макаренко говорив, що немає методів навчання зовсім поганих або зовсім добрих. Поясність його думку.

І. Огородников підкреслював, що головною особливістю методів навчання у вищому навчальному закладі є те, що вони набагато більше, ніж шкільні, зближені з методами самої науки: у вищій школі не лише викладають наукові факти, а й розкривають методологію та методи самої науки.

Особливістю деяких методів навчання у вищій школі є певна бінарність, тобто тотожність окремим формам організації навчального процесу.

??? Наведіть приклади такої тотожності.

Класифікація методів навчання

Класифікація методів навчання здійснюється залежно від засад, що лежать в їх основі:

за джерелом знань – ……………………………………………………..

……………………………………………………………………………

за відповідним етапом навчання – ……………………………………….

………………………………………………………………………………...

……………………………………………………………………………….

за способом керівництва навчальною діяльністю – ……………………

……………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………

……………………………………………………………………………..

за логікою навчального процесу – ………………………………………...

……………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………..

за дидактичними цілями (за Ю.К.Бабанським і В.І.Андрєєвим) –

……………………………………………………………………………..

……………………………………………………………………………….

за характером пізнавальної діяльності (за І.Я.Лернером і М.М.Скаткинім) –

………………………………………………………………………………..

………………………………………………………………………………...

……………………………………………………………………………….

……………………………………………………………………………….

У 60-х роках апробовано різноманітні підходи до класифікації методів навчання. З-поміж них найбільше особливостям методів навчання у вищому навчальному закладі відповідає класифікація Ю. Бабанського, згідно з якою методи навчання поділено на три групи:

1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

3. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Методи навчання за джерелом знань поділяють на словесні, наочні, практичні.

Словесні методи навчання: лекція, пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж.

Лекція як метод навчання має інформаційний характер, чіткий план. Структура лекції підпорядковується логіці предмета, вона не тільки стимулює конкретно-образне мислення, а й активізує логічне мислення слухачів, послідовно з'ясовує всі пункти плану. Висунені в лекції ідеї викладають на високому рівні, але з урахуванням ………………………………………………………………………., усі поняття та терміни пояснюють, аргументують, при цьому широко застосовують наочність, активізують увагу слухачів тощо. Предметом лекції має бути вивчення складних об'єктів, явищ, подій, процесів, що мають між собою зв'язки і залежності причинно-наслідкового характеру.

Пояснення — доказовий виклад матеріалу, пов'язаний з вивченням правил, природничо-математичних законів та явищ. Викладач висуває певну тезу і подає систему її обґрунтування. Метод пояснення застосовують як на ………………, так і під час …………………, ……………………, …………………… тощо.

Розповідь –

???Чим відрізняється пояснення від розповіді?

Розрізняють художні, науково-популярні, описові розповіді.

Бесіда — (полемічна, евристична) — це розмова викладача зі студентами на підставі чіткої системи ………………., заздалегідь визначених, які підводять слухачів до активного засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірностей. Запитання до бесіди мають сприяти цілісному сприйняттю. Найбільший розвивальний характер має …………………………. бесіда, яка дає її учасникам можливість самостійно знаходити можливі відповіді на проблемні питання. Бесіди застосовуються на ………………………………………………………………….

Інструктаж як метод має інформативний локальний характер, дуже близький до розпорядження алгоритмічного типу. Тут активна роль належить викладачу. Застосовують на ………………………….. заняттях, а також даючи вказівки до ………………………………………………., до вивчення теми тощо.

Наочні методи навчання: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

Спостереження як метод навчання забезпечує безпосереднє сприйняття явищ дійсності, як-от: ………………………………………………………………………………тощо. Воно може проводитися безпосередньо або за допомогою спеціальних приладів (мікроскопів, телескопа, лупи та ін.).

Ілюстрація — ………………………………………………………………. (плакатів, карт, портретів учених, малюнків на дошці, таблиць тощо). Ілюстрація передбачає показ матеріалів у ??? статичному чи динамічному? вигляді.

Демонстрація — передбачає показ матеріалів у ………………: демонстрація роботи приладів, технічних пристроїв, різного роду препаратів та дослідів, навчальне телебачення, відеопрограми чи кінофрагменти та ін.).

Практичні методи навчання: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, графічні роботи, експеримент, виробнича (педагогічна) практика.

Вправа — метод навчання, що полягає у…………………………………, під час яких виробляють уміння та навички ………………….. набутих знань як у звичайних, так і незвичайних умовах. Вправи є ………….і письмові, графічні, технічні. Розрізняють також тренувальні (за зразком, інструкцією) та творчі вправи (розв'язання евристичних та проблемних завдань). Вправи застосовують на практичних та лабораторних заняттях.

Лабораторна робота базується на проведенні експериментів, які дають змогу вивчити певне явище — ……………………………………………. Лабораторний метод охоплює теоретичне обґрунтування теми викладачем, визначення мети заняття, ознайомлення студентів з матеріалами та апаратурою, пояснення перебігу роботи, дотримання правил техніки безпеки, фіксування результатів роботи та їх аналіз, захист одержаних результатів тощо.

Практична робота як метод навчання передбачає застосування знань у ситуаціях, наближених до майбутньої професійної діяльності.

Графічні роботи. У них знання знаходять відображення на кресленнях……………………………………………………………………………………………………………………………………………….. тощо.

Експеримент як метод навчання дуже близький до лабораторної роботи, але (відмінність?)……………………………………………………….. Під час виконання завдань навчального експерименту студенти мають більшу самостійність, опановують методи науково-пошукових досліджень.

Виробнича (педагогічна) практика як метод навчання застосовується для формування ……………………………., …………………………….умінь та навичок, а в деяких випадках для проходження всієї виробничої ієрархії від робітника нижчої кваліфікації до фахівця з вищою освітою (інженера, педагога, агронома та ін.).

Методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності

Назва методу

Його сутність

Навчально-виховні завдання, що він вирішує

Інформаційно- рецептивний

Передача знань у готовому вигляді: слово + наочність

Розвиток ……………….

Репродуктивний

…………………………….

…………………………….

……………………………

…………………………...

Закріплення……………….,

формування ……………..,

розвиток ……………., …….

Проблемний

Викладач показує зародження істини конкретної науки, створює проблемну навчальну ситуацію, (хто її розв’язує?)

………………………….

…………………………..

…………………………….

, демонструючи еталон проблемного мислення

Озброєння прийомами та засобами розумової діяльності. Засвоюються засіб та логіка розв'язання проблеми, але без ………………………………………………………... Розвивається логічне мислення, формується інтерес до навчальної роботи

Частково-

пошуковий

(евристичний)

Викладач організовує та спрямовує думки студентів до самостійного ………………………………………….., створюючи …………………………… ситуацію та формулюючи проблему

Сприяє переходу знань у переконання. Формує вміння самостійно здобувати …………….,сприяє розвитку ………………, виховує інтерес до науково- пошукової діяльності

Пошуковий (дослідний)

Викладач створює проблемну ситуацію, а студенти бачать проблему, формулюють її, ……………………….. вирішують. Ця проблема відома в науці, але …………………………….

Сприяє оволодінню методами наукового пізнання. Відбувається розвиток здібності до ………………………… діяльності

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]