28

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

Кафедра історії слов’ян

Укладачі: доц. Малацай І.В.,

доц. Антонюк О.С.

Історія західних та південних слов’ян (нова доба) робоча навчальна програма

для студентів спеціальності 6.030300 «Історія»

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №______

від «____» _____________ 2008 р.

Зав. кафедри історії слов’ян

проф. Яровий В.І.

Декан історичного факультету

проф. Колесник В.Ф.

КИЇВ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)».

Укладачі: кандидат історичних наук, доцент Малацай Ірина Володимирівна,

кандидат історичних наук, доцент Антонюк Олексій Сергійович

Лектори: : кандидат історичних наук, доцент Малацай Ірина Володимирівна,

кандидат історичних наук, доцент Антонюк Олексій Сергійович

Викладачі: кандидат історичних наук, доцент Малацай Ірина Володимирівна,

кандидат історичних наук, доцент Антонюк Олексій Сергійович

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» _______________2008 р.

Вступ

Дана дисципліна «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)» є нормативним курсом. Викладається на ІІI курсі 6 семестру в обсязі 126 год., з них лекцій - 34 год., семінарських - 34 год., самостійна робота - 58 год. та форма підсумкового контролю - іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою курсу є формування у студентів історичного факультету цілісних знань з історії слов’ян, опанування ними суті тих процесів, що відбувалися в західно- та південнослов’янських землях у нову добу, усвідомлення взаємозв’язку та взаємозалежності певних історичних явищ, закономірностей загального розвитку людської цивілізації в Центральній та Південно-Східній Європі, ролі в ньому об’єктивного й суб’єктивного чинників.

Завдання курсу:

• виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища слов’янської історії в контексті світової;

• навчити студентів зіставляти історичні події з епохами, орієнтуватися в науковій періодизації історії нової доби слов’янських країн Центральної та Південно-Східної Європи;

• виробити вміння знаходити, критично аналізувати, систематизувати і узагальнювати потрібну інформацію щодо історії західних та південних слов’ян з середини XVII до початку ХX ст.;

• сформувати навички застосовувати набуті знання для прогнозування суспільно-політичних процесів у країнах регіону, вивчення та викладання історичних дисциплін.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія зарубіжних слов’янських народів в контексті особливостей і характерних рис тих конфесійно-культурних й державно-політичних систем, в рамках яких тривав їх соціально-економічний, політичний та етнокультурний розвиток у нову добу.

Вимоги до знань та вмінь

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

• місце та роль слов’ян у світовому історичному процесі;

• основні періоди слов’янської історії, їх особливості, визначальні події та явища в кожному з них;

• витоки й походження слов’янського етносу;

• загальні закономірності та регіональну (субрегіональну) специфіку історичного розвитку західних і південних слов’ян;

• типологію слов’янських середньовічних держав;

• історію суспільно-політичних та соціально-економічних процесів у слов’янських країнах Центральної та Південно-Східної Європи, роль і місце в ній видатних історичних осіб;

• основні риси слов’янської матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок із світовою культурою.

У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

• аналізувати основні концепції й гіпотези слов’янського етногенезу;

• об’єктивно і аргументовано оцінювати тенденції історичного розвитку західних та південних слов’ян з давніх часів до кінця ХІІ ст, спираючись на різні типи джерел та наукову літературу;

• визначати особливості процесу державотворення та християнізації в регіоні;

• працювати з комплексом наративних і документальних джерел;

• вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

• застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;

• надавати кваліфіковані консультації з проблемних питань, що вивчаються в межах курсу історії слов’ян.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Дана нормативна навчальна дисципліна є важливою складовою циклу професійної підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Курс, розрахований для студентів історичного факультету денної та заочної форм навчання, є однією з головних складових гуманітарної підготовки фахівців-істориків. Вивчення курсу і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних та семінарських занять, а також за допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, що проводиться як в аудиторіях в присутності та під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома чи в бібліотеці.

Система поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)» поділений на 2 змістові модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, письмові роботи — контрольні і реферати) та підсумковий контроль (іспит). Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійно опрацювання наукової літератури та джерел, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці рівня засвоєння та розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).

Модуль 1. Західні слов’яни в нову добу (друга пол. XVII – поч. XХ ст.)			Модуль 2. Південні слов’яни в нову добу (друга пол. XVII – поч. XX ст.)			Іспит
30 залікових балів			30 залікових балів			40 балів
Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль	Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль
15 (максимум)	10 (максимум)	5 (максимум)	15 (максимум)	10 (максимум)	5 (максимум)

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-контроль тощо.

Схема переведення звичайних балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Залікові бали	Середній бал за роботу на семінарських заняттях
25	4,9-5,0
24	4,7-4,8
23	4,5-4,6
22	4,3-4,4
21	4,1-4,2
20	3,9-4,0
19	3,7-3,8
18	3,5-3,6
17	3,3-3,4
16	3,1-3,2
15	2,9-3,0
14	2,7-2,8
13	2,5-2,6
	Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Критерії оцінювання роботи студента на семінарському занятті:

• Виступи на семінарських заняттях з

основною доповіддю (в залежності від змісту) 2-5 балів;

• Доповнення 3-5 бали;

• Участь у дискусії 2-5 бали;

• Письмова самостійна робота 2-5 бали;

• Експрес-контроль:

• повна відповідь 5 балів;

• неповна відповідь 4-3 бали;

• незадовільна відповідь 2 бали.

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути:

- повнота розкриття питання;

- логіка викладення, культура мови;

- використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, джерельних публікацій, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо);

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.