
- •1. Призначення підприємства
- •1.2 Вибір об’єкта і показників для порівняння ефективності проектних рішень
- •Механізація та автоматизація виробничих процесів
- •2.1 Техніко- експлуатаційні показники виробничої діяльності.
- •2.2 Аналіз виробничої діяльності, шляхи її покращення.
- •1.3. Обґрунтування вдосконалення виробничо-технічної бази
- •2. Технологічний розрахунок стоа
- •2.2. Визначеня кількості постів та автомобіле-місць
- •2.3. Розрахунок кількості робітників на сто
- •2.4. Розрахунок площ приміщень сто
- •Висновок
- •3. Характеристика дільниці по ремонту паливної апаратури.
- •Ремонту паливної апаратури
- •3.1.Технологічний розрахунок дільниці по ремонту паливної апаратури Визначення трудомісткості робіт на дільниці по ремонту паливної апаратури
- •. Підбір технологічного обладнання
- •. Розрахунок річних витрат на енергоносії
- •5. Охорона праці та протипожежні заходи
- •5.1. Загальна характеристика стоа з точки зору охорони праці.
- •Електробезпека
- •Техніка безпеки в агрегатній дільниці
- •5.2. Заходи по покращенню умов праці
- •5.3. Пожежна профілактика
- •5.4. Розрахунок захисного заземлення
- •5. Конструкторська частина
- •5.1 Призначення стенду та вимоги до нього.
- •5.2 Кінематична схема стенду та опис його роботи.
- •5.3.Розрахунок приводу стенда.
- •5.4 Кінематичний розрахунок.
- •5.5. Розрахунок клинопасової передачі.
- •5.5.1.Вибір типу та розмірів приводного паса.
- •5.5.2. Розрахунок основних параметрів передачі.
- •5.5.3.Визначення кількості пасів.
- •5.5.4.Зусиля в пасовій передачі.
- •5.6.Розрахунок шпонкового з’єднання.
- •Висновок
5.3. Пожежна профілактика
У відповідності з «Правилами пожежної безпеки України» (зареєстрованих Мін’юстом України 14.07.95 р., реєстраційний номер 219/755, випуск другий) та керуючись нормами технологічного проектування в залежності від матеріалів, які мають місце в технологічному процесі, виробничі підрозділи відносяться до відповідних категорій, які характеризують приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці та клас зони по ПУЕ та ДНАП 0.00-1.32-01, див. табл. 5.4.
Таблиця 5.4. Характеристика дільниць по вибухопожежній небезпеці
-
№
п/п
Найменування виробничих приміщень, підрозділів, служб тощо
Категорія виробництва по пожежній та вибухопожежній небезпеці
Клас приміщення та зон по ПУЕ
1
Дільниця ТО
В
П-ІІа
2
Пост ремонту та обслуговування електрообладнання авто
В
П-ІІа
3
Пост перевірки та регулювання світла фар
В
П-ІІа
4
Пост діагностики двигуна з системою аналізу відпрацьованих газів
В
П-ІІа
5
Агрегатна
В
П-ІІа
6
Дільниця ПР
В
П-ІІа
7
Компресорна
Д
Норм.
8
Склад запчастин
В
П-ІІа
9
Дільниця по ремонту системи живлення
Б
П-ІІа
Проектом врахована пожежна небезпека об’кту від техпроцесу, можливостей розповсюдження пожежі, виходячи з вогнестійкості конструкцій виробничого корпусу (ступінь вогнестійкості будівель – ІІІ).
Керуючись СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84 передбачається:
зовнішнє пожежогасіння;
внутрішнє пожежогасіння.
Крім вказаних заходів приміщення СТОА обладнується первинними засобами пожежогасіння, згідно затвердженого оперативного плану.
В агрегатній дільниці забороняється:
- загромаджувати підходи до місця розміщення первинних засобів пожежегасіння;
- встановлювати на шляху евакуації: обладнання, меблі, різні предмети;
- прибирати приміщення з застосуванням бензину і других легкозаймистих речовин;
- залишати в приміщеннях після закінчення роботи включене обладнання;
- користуватися електронагрівальними приладами в місцях, спеціально не обладнаних для цієї мети;
- працювати з використанням відкритого полум'я.
На агрегатній дільниці встановлена пожежна сигналізація. На дільниці встановлюються пожежні щити, оснащені вогнегасниками ВХП-10; ВВ-2 і іншими засобами пожежегасіння.
Всі вище вказані засоби фарбуються в червоний колір.
Кожен з працівників агрегатної дільниці повинен щорічно проходити навчання і періодичні інструктажі з протипожежної безпеки.
5.4. Розрахунок захисного заземлення
Захисне заземлення – це заплановане з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електричних установок, які можуть опинитись під напругою U.
Областю застосування захисного заземлення є трифазні, три провідні мережі з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та мережі з напругою понад 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.
Так як на дільниці по ремонту паливної апаратури присутнє обладнання, яке живиться від змінного струму U=380 В, необхідно застосувати захисне заземлення. Для заземлення електроустановок, які живляться від мережі з ізольованою нейтраллю, використовують комбіновані групові заземлювачі, які складаються з вертикальних електродів, розміщених за планом у ряд або по контуру, з’єднаних горизонтальним електродом.
Умова.
Заземленню підлягає обладнання із
струмопровідними частинами промислової
електромережі з напругою 380/220 В, 50 Гц.
Грунт – чорнозем. Питомий опір землі,
визначений у результаті вимірювань,
=20
Ом*м. Природні заземлювачі з опором
розтіканню струму
=17
Ом.
Заземлювальний контур – прямокутник розмірами 7*7 м. Для вертикальних стрижнів беремо кутикову сталь розміром 40*40 мм, довжиною 2,5 м, глибиною 0,75 м. За з’єднувальну смугу – стальну шину з перетином 40*4 мм та довжиною 1м.
Розрахунок
1. Розрахунковий струм замикання – це найбільш можливий для даної установки струм замикання на землю. Для електроустановок з напругою до 1000 В струм замикання на землю не більший, ніж 10 А.
Нормативне
значення опору заземлювального пристрою
(ЗП)
Ом.
2.
Визначаємо потрібний опір штучного
заземлювача
.
,
(5.1)
де
- опір розтіканню струму природних
заземлювачів, Ом;
- розрахунковий нормований опір ЗП, Ом.
=5,23
Ом
3.
Визначаємо розрахунковий питомий опір
землі
,
Ом*м, за формулою:
,
(5.2)
де
- коефіцієнт сезонності, який враховує
замерзання або засихання грунту (
=1,2).
=20*1,2=24 Ом*м
4.
Визначаємо опір розтіканню струму
одиничного вертикального заземлювача
,
Ом. Формула має вигляд:
,
(5.3)
де
- довжина вертикального стрижня, м; d
– діаметр перетину стрижня, м;
- відстань від поверхні грунту до середини
довжини вертикального стрижня, м.
Діаметр кутика:
d=0.95*b=0.95*0.04=0.038 м
де b – ширина полиці кутика, м.
=0,75+2,5/2=2
м
=7,94
Ом
5. Розраховуємо приблизну (мінімальну) кількість вертикальних стрижнів за виразом:
(5.4)
=7,94/5,23
2
Виходячи з розмірів контуру
=Р / а = 28/2,5 11,
де Р – периметр прямокутника, м; а – відстань між стрижнями, м.
Припустимо, що кількість стрижнів 11 шт.
6.
Коефіцієнт використання вертикальних
стрижнів
=0,47.
7. Розрахунковий опір розтіканню струму при прийнятій кількості стрижнів:
=
=1,54
Ом (5.5)
8. Розрахунковий опір розтіканню струму у з’єднувальній смузі:
,
(5.6)
де
- довжина горизонтальної смуги, м;
- відстань від поверхні грунту до середини
ширини горизонтальної смуги, м; b
– ширина смуги, м.
t=0,75+0,04/2=0,77 м
=0,51
Ом
9. Розрахунковий опір розтіканню струму у з’єднувальній смузі із врахуванням коефіцієнта екранування:
,
(5.7)
де
- кількість з’єднувальних
смуг;
- коефіцієнт екранування смуги (
=0,19).
=0,51/(1*0,19)=2,68
Ом
10. Еквівалентний опір розтіканню струму групового заземлювача:
=
=0,98
Ом
Опір розтіканню струму групового заземлювача R набагато менший, ніж 10 Ом, тому приймаємо кількість стрижнів 1 шт. і робимо перерахунок:
=7,94
Ом
=2
Ом.
Опір не більший від максимального, тому можна вважати, що кількість вертикальних заземлювачів та з’єднувальна смуга вибрані правильно.