
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів (Для поглибленого вивчення)
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури
3.3 Розробка ца
Вхідний контроль:
Які цифрові пристрої називаються комбінаційними?
Відмінності комбінаційних пристроїв від послідовністних?
Яка елементна база використовується для побудови комбінаційних і послідовнісних пристроїв?
Необхідно розробити ініціальний синхронний ЦА (пристрій керування), на основі жорсткої логіки, призначений послідовно формувати чотири дев’ятирозрядні вихідні сигнали (y0 – y8). Вхідними сигналами ЦА є сигнали, які формуються на виходах дешифратора станів (елементи DC1 – DC4), при обробці сигналів стійких станів Q0 – Q3 (відповідно z0 – z3, у табл. 3.1, 3.2). Таким чином, схема КС1 на рис. 3.1 є схемою дешифратора станів і вхідною логікою керування запам’ятовувальними комірками.
Як запам’ятовувальний пристрій КС1 використовується чотирирозрядний паралельний регістр, який побудовано на JK-тригерах. Використання таких тригерів обумовлено наявністю в них досить розвиненої схеми формування вхідних сигналів, що спрощує побудування логічної схеми КС1.
Після формування чотирьох вихідних сигналів ЦА повинен повертатися у нульовий стан. При цьому слід враховувати, що формування першого стану (першої мікрокоманди пристрою керування) і скидання ЦА здійснюється асинхронно.
Для формування тактових імпульсів у схемі необхідно передбачити схему формування цих імпульсів і схему керування їх надходженням на входи синхронізації запам’ятовувального пристрою.
Алгоритм роботи цього ЦА наведено у табл. 3.1 – 3.3 і на рис. 3.2 – 3.3.
Приклад побудови такого ЦА подано рис. 3.8.
Рисунок 3.8 – Схема цифрового автомата
Розробка принципової схеми такого ЦА передбачає правильне з’єднання елементів для подання сигналів станів по ланцюгах зворотного зв’язку і синтез схеми КС2.
Таким чином, таблиця переходів (табл. 3.1) може бути використана для розробки ланцюгів зворотного зв’язку у вигляді табл. 3.5.
Таблиця 3.5 – Таблиця переходів ЦА
Стани ЦА, Q |
Побітне значення алфавіту станів ЦА |
Перехід |
Адреса подавання сигналів зворотного зв’язку |
|||
Q3 |
Q2 |
Q1 |
Q0 |
|||
Нульовий |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 → 5 |
Вх → S0, S2 |
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
5 → 7 |
DC1 → J1, S4 |
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
7 → 9 |
DC2 → K1, K2 |
9 |
1 |
0 |
0 |
1 |
9 → 11 |
DC3 → J1 |
11 |
1 |
0 |
1 |
1 |
11 → 0 |
DC4 → R0, R1, R2, R3, R4 |
Схема, яка побудована відповідно до цієї таблиці зображена на рис. 3.8. На вхід ЦА у деякий момент часу надходить сигнал у вигляді логічної 1, який необхідно записати у регістр як сигнал першого стану. Це легко зробити, подавши цей сигнал на асинхронні входи тригерів TT0 і TT2. Тому що, як активним рівнем сигналу для асинхронних входів є рівень логічного 0, то вхідний сигнал необхідно проінвертувати, для чого використовується інвертор. Запис цього сигналу переведе регістр у стійкий стан – 5, після дешифрування якого буде сформовано сигнал на виході дешифратора DC1, який надійде на вхід S4 тригера T4 і переведе його в одиничний стан, що дозволить імпульсам тактової частоти надходити на синхровходи С регістра станів. Крім того, цей сигнал надійде на вхід J1 і підготує його до переключення в одиничний стан при надходженні тактового імпульсу. Сигнали стану по шині надходять на входи КС2, яка сформує на своїх виходах сигнали відповідно до табл. 3.2. Слід зазначити, що на вхід J1 сигнал керування повинен надходити двічі (згідно з табл. 3.2, стани 5 і 9), тому для організації підведення двох сигналів використовується логічний елемент АБО.
Зміна стану ЦА відбувається при надходженні на синхровходи С негативного перепаду імпульсу тактової синхронізації, відповідно сигналів, які діють на синхронних керуючих входах J i K тригерів регістра стану.
При дешифруванні сигналу 4 стану на виході DC4 формується сигнал, який надходить на вхід R тригера T4 і переводить його у нульовий стан. Це забороняє надходження сигналів тактової синхронізації на входи регістра станів. Сигнал з виходу DC4 також надходить на вхід інвертора, з виходу якого – на входи асинхронного скидання усіх тригерів регістра станів. При цьому, ЦА встановлюється в нульовий стан, який буде утримуватись до надходження наступного вхідного імпульсу. Тривалість ЦА в 11 стані визначається швидкістю формування сигналу скидання і надходження його на відповідні входи R0, R1, R2, R3.
Часові діаграми, що описують роботу ЦА для одного робочого циклу наведено на рис. 3.9.
Рисунок 3.9 – Часові діаграми для опису роботи ЦА
Табл. 3.2 визначає значення всіх сигналів y0 – y8 для кожного зі станів у табличному вигляді. Виконаємо синтез логічної схеми відповідно до цієї таблиці. При аналізі значення окремих стовпчиків y0 – y8 видно, що значення стовпчика y1 дорівнює значенню Q0, значення стовпчиків y2, y4, y7 співпадають, також співпадають значення стовпчиків y0 і y6. Таким чином, необхідно зробити синтез 5 різних логічних схем.
Усі функції є частково визначеними, тому щодо інших комбінацій, які не наведено у таблиці, значення функцій y є індиферентними.
Нанесемо функцію, яка відповідає y2, y4, y7 на діаграму Вейча (рис 3.10,а) і виконаємо її мінімізацію. Розміщення координат на діаграмі Вейча вибираємо таким, як на рис. 3.5. З урахуванням невизначених станів можливо об’єднати сусідні групи клітинок, які складають верхній і нижній рядки діаграми. Тоді значення логічної функцій y2, y4, y7 дорівнює Q3
y2, = y4 = y7 = Q3.
Рисунок 3.10 – Діаграми Вейча для мінімізації логічних функцій, які описують роботу пристрою КС2
На рис. 3.10,б показана діаграма Вейча для мінімізації логічної функції y0, y6 . Значення цієї функції у МДНФ становить
.
Аналогічно виконуємо мінімізацію інших функцій. На рис 3.10,в показана діаграма Вейча для логічної функції y3, на рис. 3.10,г – для функції y5 і на рис. 3.10,д – для функції y8 . Ці функції у МДНФ матимуть значення:
,
,
,
За отриманими значеннями будуємо схему пристрою КС2. Схема зображена на рис. 3.11. Нумерація проводів у шині зберігається такою як і на рис. 3.8.
Рисунок 3.11 – Схема пристрою КС2 цифрового автомата
Контрольні запитання:
1 Побудувати схему з’єднання чотирирозрядного регістра станів (ЗП) з входами дешифратора станів ініціального частково визначеного ЦА, який працює за алгоритмом, який наведено у таблиці переходів.
-
Стани ЦА, Q
Побітне значення алфавіту станів ЦА
Перехід
Q3
Q2
Q1
Q0
Нульовий
0
0
0
0
0 → 3
3
0
0
1
1
3 → 8
8
1
0
0
0
8 → 5
5
0
1
0
1
5 → 12
12
1
1
0
0
12 → 0
2 Побудувати схему пристрою КС2 відповідно до наступної таблиці виходів
Стани ЦА, Z |
Побітне значення алфавіту станів ЦА |
Вихід-ний алфавіт
|
Побітне значення алфавіту вихідних сигналів |
|||||||||||
Q3 |
Q2 |
Q1 |
Q0 |
y8 |
y7 |
y6 |
y5 |
y4 |
y3 |
y2 |
y1 |
y0 |
||
Z0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Y0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Z1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
Y1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
Z2 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Y2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
Z3 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Y3 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Z4 |
1 |
1 |
0 |
0 |
Y4 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Контрольні запитання підвищеної складності:
1 Розробити таблицю виходів цифрового автомата, алгоритм роботи якого задано у вигляді спрямованого графа
Значення сигналів вхідного і вихідного алфавітів вибрати самостійно у вигляді чотирирозрядного двійкового числа для вхідного алфавіту і п’ятирозрядного двійкового числа – для вихідного.