4.3 Компонування машинного залу

У машинному залi розташовуються компресори з їхнiми приводами, кiнцевими охолоджувачами стислого повiтря, вологомасловiддiлювачами невеликої ємностi, фiльтри та iнше допомiжне устаткування згiдно з правилами технiки безпеки i противопожежних норм [1].

До машинного залу звичайно примикають фiльтр-камери, примiщення для промивання i зарядки фiльтрiв, ремонтна майстерня, кладовi для масел i допомiжних матерiалiв, примiщення трансформаторної станцiї, повiтрозберiгаючих ємностей, насосної станцiї водопостачання i побутовки.

Основнi рекомендацiї при компонуваннi машинного залу:

1. Для визначення мiнiмальної вiдстанi мiж осями компресорiв необхiдно ураховувати, що прохiд мiж виступаючими деталями сусiднiх компресорiв має бути не менше ніж 1,5 м, а прохiд мiж огорожею машин i стiнами примiщень - не менше ніж 1,0 м. Вiдстань мiж виступаючими i потребуючими обслуговування частинами устаткування i будiвними конструкцiями мають бути не менше ніж 0,8 м.

2. Вiдстань мiж стiнами будови i висунутими у крайнє положення поршнями при їхньому витiсненнi з цилiндрiв горизонтальних компресорiв має бути не менш ніж 0,5 м.

3. Вiдстань мiж фундаментами компресорниx i насосних агрегатiв визначається з урахуванням розмiщення трубопроводiв i має забезпечити необхiднi проходи вiд 1 до 2 м.

4. Основний прохiд уздовж фронту машин у залi має бути не менш ніж 1,5 м.

5. Вiдстань мiж сосудами припускається не менше ніж 0,75 м, а мiж сосудами i стiнами - 0,5 м.

6. Машини i устаткування, що обслуговуються вантажопiдйомними пристроями, мають знаходитись у зонi роботи крюка крана. У цiй зонi необхiдно передбачити також майданчики для ремонту устаткування.

Висота пiдкранового шляху визначається з урахуванням макси-мального габариту (по висотi) для виймання поршня плюс 0,5...1 м для крiплення поршня до крюка. Пролiт крана приймається на 1 м менше прольоту машинного залу (8...11...14 м). Висота машинного залу визначається по габаритних розмiрах крана (вона має бути не менше ніж 4 м).

Рекомендацiї щодо компонування машинного залу i приклади розташування устаткування наданi в [1, 2, 7].

4.4 Насосна станцiя водопостачання

У головнiй будівлi КС доцiльно видiлити примiщення для насосiв водопостачання. Розмiри примiщень насосної станцiї визначаються виходячи з кiлькостi i типiв установлених насосiв, а також з умов зручностi iхньої експлуатацiї. Компонування насосної станцiї водопостачання має здiйснюватись згiдно з вимогами будiвельних норм i правил проектування водопроводiв промислових пiдприємств.

5 Розрахунок I вибiр допомiжного устаткування та систем кс

5.1 Система очистки повiтря

До пристроїв, якi очищають повiтря, що всмоктується, вiд вологи i механiчних домiшок, вiдносяться повiтроприймачi, волого- i пило-уловлювальнi камери, фiльтр-камери i фiльтри.

Для середньої та тонкої очистки повiтря, що засмоктується, у КС звичайно використовуються маслянi металевi i сухі матерчатi фiльтри. Ступiнь очистки повiтря у фiльтрах - 95...99 %.

Швидкiсть повiтря, яке проходить крiзь металевi фiльтри, частіше становить 0,5...0,9 м/с, а через матерчатi - 1...2 м/с. Опiр фiльтра припускається не бiльше 200...250 Па для металевих i не бiльше 100 Па для матерчатих фiльтрiв.

Маслянi металевi фiльтри для КС набираються з коморок розмiром 400 х 400 мм з насадкою з кiлець Рашига, або з сiтками конструкцiї Ренi. Кiлькiсть коморок пiдбирається за таблицею Д.6 в залежностi вiд продуктивностi компресора або поверхнi фiльтра - площи лобового перетину, м²:

,

де Q_к - продуктивнiсть компресора за умовами засмоктування, м³/год;

v_ф - питоме навантаження фiльтра на 1 м² площи лобової поверхнi, м³/(м²/год).

Звичайно поверхню фiльтра приймають такою, що дорiвнює 0,25...1,0 м² на 1000 м³ повiтря, яке засмоктується компресором за 1 годину.

Знаючи потрiбну поверхню фiльтра, визначають кiлькiсть коморок i засiб розташування їх у панелi [1].

Данi, якi наданi у таблиці Д.6, характернi для поршневих компресорiв подвiйної дiї з навантаженням лобової поверхнi фiльтра 2200 м³/(м²год). Для компресорiв простої дiї поверхня фiльтра у два рази менше.