Структура буття та місця в ній людині

Сучасна філософія тлумачить буття, як таку категорію, яка охоплює все існуюче: як матеріальні, так і духовні феномени. Буття не ототожнюється і не зводиться лише до матеріальних утворень, а включає в себе й світ людського духу, всі духовні явища, які за своєю суттю є ідеальними. Свідомість є теж формою буття, але ідеального за формою.

Разом з тим варто пам`ятати, що буття не є чимось аморфним, а завжди має певну структуру, воно структуроване. Внаслідок цього можна виділити різні форми буття, які є відносно самостійними: буття природи, буття людини, буття суспільства, буття ідеального. Кожна із зазначених форм буття має свої специфічні характеристики і закономірності. Однак в основі всіх форм буття лежить буття природи, без якого не можливе існування ні людини, ні суспільства. Специфічна особливість буття природи полягає в тому, що воно існує до появи людини. Воно є первинним, базисним стосовно інших форм буття. На його основі виникає олюднена природа – суспільство. Формується суспільне і духовне буття. Буття олюдненої природи є єдністю природних закономірностей і суспільних процесів. Це той штучний світ в якому живе людина і який вона створила за допомогою своєї діяльності відповідно до своїх потреб та інтересів.

Буття ідеального існує в двох формах:

а) індивідуальне, ідеальне(духовний світ окремої

людини, її почуття, переживання, думки, ідеї,

підсвідоме);

б) суспільне(об`єктивоване) ідеальне – суспільна

свідомість, духовна культура суспільства.

Матерія (Філософське поняття матерії)

Першу концепцію матерії можна назвати субстратною. Згідно з цією концепцією матерія ототожнювалась з нестворюваними, незнищуваними, природними першоелементами(субстратом), тобто водою, землею, повітрям, вогнем, атомами і т.п.

Сучасний матеарелізм розглядає матерію, як безкінечно різноманітну єдність матеріального світу. Матерія – це філософська категорія для позначення о`активної реальності, яка відображається органами відчуття людини, але існує незалежно від інших.

Матерії у чистому вигляді, у формі якоїсь “праматерії” не існує. У категорії “матерія” це безліч утворень об`активної реальності зведена до однієї спільної властивості – існувати незалежно від людських чуттів і відображатись у людській свідомості. Філософське поняття матерії відображає не якусь певну частину чи форму об`активної реальності, а світ у цілому в будь-яких його проявах. Тому не можна ототожнювати матерію з будь-якими речовинним субстратом. Матерія існує у часі і просторі.

Час – здатність предметів рухатися у певному порядку один за одним.

Простір – здатність предметів мати об`єм, масу і займати чітко відведене їм місце.

Виходячи з історії філософії, можна вести мову про три основні концепції буття:

-Матеріалістична, яка ототожнює буття з матерією.

-Ідеалістична, що ототожнює буття з мисленням.

-Некласична, що протиставляє буття, як процесуальність, мінливість.

Поняття буття в свою чергу пов`язано з поняттям світ.

Отже, буття є єдність людини зі світом. В бутті можна виділити такі форми:

• Неживу природу(механічні, фізичні, хімічні, геологічні, космічні процеси та їх структурні елементи).

• Живу природу(клітини, організми, популяції, види біосфери та ін.)

Перше і друге можна віднести до буття. Людина будучи часточкою природи, водночас має здібність творити власне – штучне буття.

• Буття – суспільне;

• Буття – індивідуальне;

• Духовне буття(буття культури).