- •Іменник
- •Практичні завдання
- •Числівник
- •Практичні завдання
- •Прикметник
- •Вищий ступінь порівняння
- •Найвищий ступінь порівняння
- •Практичні завдання
- •Займенник
- •Практичні завдання
- •Дієслово
- •Дієслівні форми
- •Практичні завдання:
- •Прийменникові конструкції
- •Практичні завдання
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій і. Прийменники, що передають відношення мети
- •II. Прийменники, що виражають причинові відношення
- •III. Прийменники, що виражають часові відношення
- •IV. Прийменники, що виражають просторові відношення
- •V. Прийменники, що передають відношення відповідності
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
Найвищий ступінь порівняння
Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: найдобріший, найсмачніший, найкращий, найлегший. Перед цим префіксом для підсилення якості можуть вживатися частки як, що: якнайшвидший, якнайкращий, щонайдорожчий, щонайлегший.
Складена форма утворюється сполученням слів найбільш, найменш із прикметником звичайного ступеня: найбільш зрозумілий, найменш зручний.
Складена форма найвищого ступеня, утворена за допомогою слова самий (самий розумний, самий досконалий), вживається в українській мові лише в розмовному стилі (на відміну від російської, де форми із словом самый — самый умный, самый совершенный — відповідають літературній нормі).
Досить часто трапляються випадки змішування простої і складеної форм ступенювання: більш легший, найбільш легший, більш простіший, найбільш простіший, що є порушенням норми. Літературними є форми: більш легкий, легший; найбільш легкий, найлегший; більш простий, простіший; найбільш простий, найпростіший.
Проста форма вищого й найвищого ступенів порівняння переважає в художньому, публіцистичному, розмовному мовленні. Для наукового й офіційно-ділового стилів прийнятнішою є складена форма.
Слід пам’ятати, що окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, бо вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий (дуже мудрий), завеликий (надто великий), старезний (надзвичайно старий), нескінченний (якому немає кінця), холоднуватий (трохи холодний), тихесенький (дуже тихий). Не утворюються ступені порівняння і від тих якісних прикметників, які називають безвимірну ознаку (босий, сліпий, чалий, фіолетовий), а також від складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий).
4. Від назв осіб за допомогою суфіксів –ів (-їв), -ин (-їн) утворюються присвійні прикметники: батьків, сестрин, Коваленків, Сергіїв, Софіїн. В українській мові належність особі може позначатися не тільки присвійними прикметниками, а й іменниками у родовому відмінку, наприклад: братова квартира — квартира брата, Іванів «Мерседес» — «Мерседес» Івана, Маринина донька — донька Марини. Наведені словосполучення є синонімічними, але в науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях можливі лише конструкції з родовим належності. Присвійні прикметники побутують переважно у фольклорі, розмовному та художньому мовленні.
5. В офіційно-діловому стилі вживаються переважно відносні прикметники: телефонна розмова, договірне зобов’язання.
Практичні завдання
Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння (синтетичну та аналітичну форми) від поданих прикметників: тихий, тонкий, мертвий, гіркий, сліпий, великий, поганий, добрий, лисий, тоненький, тривалий, височенний.
Відредагуйте подані речення:
Це рішення продуманіше попереднього. У нас самий широкий вибір товарів. Пропоновані завдання більш легші попередніх. У селі протікала глибокая річка. У цьому році середня заробітна платня вище минулорічної. Аквапарк «Хвиля» – саме зручне місце для відпочинку. Його виступ був найменш вдалішим. Треба більш чіткіше формулювати питання.
