Література

1. Волинець А.Г. Сучасні педагогічні інновації і школа майбутнього // Рідна школа. - 1993. - №8.

2. Голубев Н.К., Битинас Б.П. Введение в диагностику воспитания. - М., 1989.

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: навч. посібник. - К., 1997.

4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителю. - К., 1981.

5. Сухомлинський В.О.Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибр. твори: В 5 т. - К., 1977. - Т 5.

6. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу. - К., 1971.

5. Діагностика педагога-організатора.

Педагог-організатор може і повинен надати підтримку дитині у вирішенні його проблем зі зміцнення здоров'я, формування моральності, розвитку здібностей – розумових, трудових, художніх, комунікативних, що є у свою чергу базою для становлення здатності до самовизначення, самореалізації, самоорганізації і самореабілітації. Учні О.С. Газмана розробили і описали механізм педагогічної підтримки дитини у вирішенні життєво важливих проблем. Він складається з взаємозв'язаних дій школяра і педагога, виконуваних ними на наступних п'яти етапах:

I етап (діагностичний) - фіксація факту, сигналу проблемності, діагностика проблеми, встановлення контакту з дитиною, вербалізація постановки проблеми (промовляння її самим школярем), спільна оцінка проблеми з точки зору значущості її для дитини;

II етап (пошуковий) - організація спільно з дитиною пошуку причин виникнення проблеми (труднощів), погляд на ситуацію з боку (прийом "очима дитини");

III етап (договірний) - проектування дій педагога і дитини (розподіл функцій і відповідальності за рішенням проблеми), налагодження договірних відносин і підписання договору в будь-якій формі;

IV етап (діяльнісний) - діє сама дитина і діє педагог (схвалення дій дитини, стимулювання його ініціативи та дій, координація діяльності фахівців у школі та за її межами, невідкладна допомога школяреві);

V етап (рефлексивний) - спільне з дитиною обговорення успіхів і невдач попередніх етапів діяльності, констатація факту розв'язності проблеми або переформулювання труднощі, осмислення дитиною та педагогом нового досвіду життєдіяльності [3; 96].

Вчитель може надати підтримку учневі у вирішенні особистісно- значущої проблеми лише тоді, коли між ними встановлюються "допомагають відносини" (термін використовується Карлом Роджерсом – одним з основоположників гуманістичної психології та педагогіки). "Під цими словами, - писав К. Роджерс, - я маю на увазі такі відносини, в яких, принаймні, одна зі сторін прагне до заохочення другої, до особистісного росту, розвитку, дозрівання, поліпшення життєдіяльності та співпраці. Допомагаючі відносини - це такі відносини, в яких один з учасників прагне до того, щоб у однієї або у обох сторін відбулися зміни у бік більш тонкого розуміння себе, у бік посилення вираження і використання всіх своїх потенційних внутрішніх ресурсів "[5:2; 15]. Особливий інтерес представляє точка зору цього вченого про можливості та умови формування відносин. Він називає п'ять основних умов. Таким чином, для надання ефективної допомоги дитині в проблемній ситуації педагогу необхідно подбати про створення і дотримання п'яти умов:

1. Сприйняття дитиною себе як людини, яка вміє і бажає вирішувати власні проблеми;

2. Конгурентність особистості та поведінки педагога у взаємодії зі своїми вихованцями;

3. Безумовно позитивне ставлення педагога до дитини;

4. Емпатійних розуміння дитини вихователем;

5. Відчуття вихованцями конгурентності, прийняття та емпатії педагога [1; 48].

1. Педагог-організатор (методист) сприяє розвитку особистості, талантів і здібностей, формування загальної культури відпочиваючих дітей.

2. Педагог-організатор (методист) організовує і проводить загальнотабірну культурно-масові заходи, спортивні свята та екскурсії.

3. Педагог-організатор (методист) бере участь у плануванні та розробці програм літнього дитячого відпочинку на зміну або на весь оздоровчий період.

4. Педагог-організатор (методист) консультує вожатих з питань організації дозвільної роботи в загоні.

5. Педагог-організатор (методист) вивчає інтереси і потреби відпочиваючих дітей та створює умови для їх реалізації в різних видах творчої діяльності.

6. Педагог-організатор (методист) веде документацію за встановленою формою і використовує її за призначенням при складанні звіту своєї роботи за підсумками кожної зміни.

7. Педагог-організатор (методист) є матеріально-відповідальною особою за все майно і матеріальні цінності, передані йому для роботи.

8. Педагог-організатор (методист) є членом педагогічної ради табору і в своїй роботі підзвітний заступнику директора з виховної роботи, начальника табору і директору ДОТ [2; 28].

1. Соціальний педагог (психолог) здійснює комплекс заходів з виховання, розвитку та соціального захисту особи відпочиваючих дітей.

2. Соціальний педагог (психолог) бере участь у проведенні реєстрації і розподіляє дітей по загонах в період заїзду.

3. Соціальний педагог (психолог) вивчає психолого-медико-педагогічні особливості дітей. Виявляє інтереси і потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці дітей і своєчасно надає їм соціальну допомогу і підтримку.

4. Соціальний педагог (психолог) сприяє встановленню гуманних, морально здорових відносин у соціальному середовищі. Сприяє створенню обстановки психологічного комфорту та безпеки дітей, забезпечує охорону їх життя і здоров'я у період відпочинку.

5. Соціальний педагог (психолог) проводить психологічну діагностику різного профілю та призначення. Складає психолого-педагогічні укладення за матеріалами дослідницьких робіт.

6. Соціальний педагог (психолог) веде документацію за встановленою формою і використовує її за призначенням при заповненні реєстру оздоровлених дітей за підсумками кожної зміни.

7. Соціальний педагог (психолог) керує роботою дитячого активу табору.

8. Соціальний педагог (психолог) бере участь у плануванні та розробці програм літнього відпочинку [4; 19].

Соціальний педагог (психолог) є членом педагогічної ради табору і в своїй роботі підзвітний заступнику директора з в Розвиток та оздоровлення дітей в значній мірі залежить від знань, умінь і підготовленості до роботи тих дорослих, які організовують життєдіяльність дитини в канікулярний час.

Література

1. Виховання індивідуальності / За ред. О.М. Степанова. М., 2005.

2. Газман О.С. Некласичне виховання. М., 2002.

3. Крупенін А.Л., Крохіна І.М. Ефективний учитель. Ростов - н / Д, 1995.

4. Михайлова Н.М., Юсфін С.М. Педагогіка підтримки. М., 2002.

5. Немов Р.С. Психологічне консультування. М., 2001.